3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Якщо у роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом (див. додаток 2).

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх розшифровка.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Слід користуватися тільки загальноприйнятими скороченнями слів і словосполучень. До скорочень, що не потребують спеціальних пояснень, належать такі:

• та ін. – та інші

• і т.д. – і так далі

• і т. ін. – і таке інше

• і под. – і подібне

• і т. под. – і таке подібне

• див. – дивись

• пор. – порівняй

• напр. – наприклад

• проф. – професор

• доц. – доцент

• акад. – академік

• канд. н. – кандидат наук

• докт. н. – доктор наук

Якщо студент користується маловідомим скороченням, він має розшифрувати його при першому згадуванні в тексті, написавши його повністю, а поряд у дужках скорочено, і далі вживати тільки скорочено.

Скорочення мають бути однаковими впродовж усього тексту.

3.4. Вступ

У вступній частині розкривається актуальність досліджуваної проблеми, визначаються цілі та задачі курсової роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність наукового завдання. Формулюють мету роботи і завдання, яке необхідно вирішити для досягнення даної поставленої мети. Мета роботи – це запланований кінцевий результат, який обов’язково необхідно досягнути у результаті дослідження. Завдання роботи формулюються у формі переліку дій, наприклад: “Вивчити…”, “Встановити…”, “Проаналізувати…”, “Обґрунтувати…”, “Вияснити…” тощо.

3.5. Огляд літератури

Огляд літератури оформлюється у відповідності до плану курсової роботи і може включати історичну довідку з досліджуваного питання, відображати її сучасний стан. Необхідно обов'язково навести дані про сировинну базу об'єкту вивчення чи інгрідієнтів лікарського збору (у вигляді таблиці).

У разі відсутності такої інформації в літературі доцільно провести ресурсознавче дослідження.

Закінчується огляд літератури короткими висновками на підставі аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми.

Збір даних для написання огляду літератури студенти розпочинають в науковій бібліотеці.

Спочатку аналізується монографічна література, потім проглядаються періодичні та тематичні видання, оформлюється бібліографічна картотека. Рекомендовано користуватися мовними засобами, які використовуються в науковій роботі при цитуванні та переказі використаних джерел.

Огляд літератури з теми має засвідчити глибокі знання студента з досліджуваного питання, проблеми, його вміння систематизувати джерела інформації, критично їх оцінювати, відокремлювати суттєве від другорядного, оцінювати попередньо зроблене іншими дослідниками, визначати головне у сучасному стані проблеми.