5 Тестування у навчанні ім. Загальна характеристика. Тестування як компонент методичного експерименту.

Психолого-педагогічне тестування

Тест – система психолого-педагогічних завдань, спрямованих на дослідження окремих рис, властивостей особистості. Це імпіричний метод дослідження.

Типи тестів:

• тести успішності (оцінка наявного рівня знань чи умінь, прогнозування ймовірного рівня);

• тести здібностей (тести загальних здібностей, тести інтелекту, тести спеціальних здібностей);

• індивідуальні тести (виявлення якостей темпераменту та характеру особистості).

• Вербальні та невербальні тести.

Основні функції тестування іншомовних навичок і вмінь:

• Навчально-контролююча – визначення: успішності, ефективності навчання; забезпечення (само)контролю;

• навчально-організуюча – прогноз успішності, визначення готовності до оволодіння ІМ, визначення прогалин у володінні ІМ, визначення загального рівня володіння ІМ;

• виховна – дисциплінуюча, пізнавальна, стимулююча;

• дослідницяка – експерементальна (відбір учнів, проведення зрізів успішності тощо), навчально-мкетодична (уточнення навч. мінімумів, перегляд навч текстів тощо), психолінгвістична(розвиток пам’яті, уваги, мислення тощо).

Принципи тестування:

• викор якісних тестів;

• дотримання необхідних процедур розробки та оптимального співвідношення тестових і нетестових форм контролю (викор тестів там де це ефективно);

• дотримання загальнодидактичних принципів контролю (регулятивності, систематичності, активності, свідомості тощо).

Типи мовних тестів:

• Діагностичні (виявлення помилок, недоліків, прогалин у володінні ІМ)

• Прогностичні (прогноз успішності оволодіння ІМ)

• констатуючі (визначення навчальних досягнень/ступення загального володіння іншомовним мовленням)

• змішані.

Основні види тестів (за Щукіним А. М.):

На вибір відповіді (перехресного, альтернативного, множинного вибору та на упорядкування);

На конструювання відповіді (на завершення, на підстановку, на трансформацію, внутрішньомовне, міжмовне перефразування)

Основні показники якості лінгводидактичного тесту – валідність, надійність, диференціаційна здатність, практичність та економічність.

Лінгводидактичні тести: стандартизований (пройшов попереднє випробування), нестандартизований (розробляється самим учителем для своїх учнів)

Експертна оцінка

Це метод рейтингу, який поєднує педагогічне спостереження із опитуванням найкомпетентніших фахівців щодо оцінки досліджуваних явищ.

Різновид експертної оцінки – педагогічний консиліум.

Основні методи дослідження: критичний аналіз літер. Джерел Вичення та узагальнення позитивного досвіду викладання Наукрове спостереження Пробне навчання Експеримент дослежне навчання

Допоміжні методи дослідж: статистичний; моделювання% інтерв’ю %анкетування %тестування%бесіда%хронометрування

НАВЧАННЯ ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ. АВТОМАТИЗАЦІЯ ДІЙ УЧНІВ/СТУДЕНТІВ З ГРАМАТИЧНИМИ СТРУКТУРАМИ АКТИВНОГО ГРАМАТИЧНОГО МІНІМУМУ.

Мета навч граматичного матеріалу (ГМ) – оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними (граматичні навички(ГН) говоріння і письма); рецептивними (ГН аудіювання і читання). Також метою навчання практичної граматики на інтегрованих заняттях з ІМ є формування іншомовної граматичної компетенції (ІГК)

ІГК – одна з мовних (лінгвістичних) компетенцій.

Складники граматичної компетентності (ГК): знання (форми, значення, вживання, мовленнєвої функції); граматичні навички мовлення (рецептивні, репродуктивні).

Підходи до формування ГК:

• Імпліцитний (без пояснення првила) – з викор структурного методу; з викор комунікативного методу.

• Експліцитний (з поясненням правил) – з викор дедуктивного методу (від правила до прикладів і вправ); з викор індуктивного методу (від прикладів і вправ до формування правила учнями);

• Диференційований (поєднання різних підходів і методів).

Зміст навчання граматики – І. Граматичний матеріал (активний, пасивний грамат мінімум); ІІ. Граматичні навички (рецептивні УМ – А, ПМ – Ч; репродуктивні УМ – Г, ПМ – П)

Критерії відбору граматичних мінімумів ( за А. М. Щукіним): частотності, зразковості, типовості, сполучуваності, репрезентативності.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВОЛОДІННЯ АКТИВНИМ ГРАМАТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ:

І. Ознайомлення з новими ГС

ГС (граматична структура) – механізм сигналів, що служать для передачі певних значень (А. С. Хорнбі)

• Повідомлення функцій ГС

• демонстрація нової/нових ГС у контексті;

• перевірка розуміння функції ГС

• фонетичне опрацювання ГС

• формулювання правил утворення ГС

• запис ГС

ІІ. Автоматизація дій студентів з новою ГС.

• Автоматизація дій студентів з новими ГС на рівні словоформи, словосполучення, фрази/речення

• Автоматизація дій студентів з новими ГС на рівні понадфразової єдності і тексту

Шляхи ознайомлення студентів з новими ГС

Викладач має продемонструвати нову ГС (нові ГС), у контексті та пояснити її функцію і форму (форми), а краще – організувати здобуття знань про функцію і форму ГС самими студентами у ході евристичної бесіди – низки навідних запитань викладача до студентів.

Контекстом для демонстрації нової ГС може служити вірш, короткий діалог, уривок з п’єси, епізод відеофільму, пісня, уривок наукової/публіцистичної статті (якщо необхідно продемонструвати ГС, характерну для писемного мовлення певного стилю)

Приклади демонстрації деяких ГС у контексті та евристичних бесід, в ході яких студенти здобувають знання про їх функції та форми. Види вправ для формування граматичних навичок аудіювання і читання

• в упізнаванні ГС (на слух або при читанні)

• у диференціації двох (трьох) схожих ГС

• в ідентифікації ГС

• у перевірці розуміння ГС:

• вибір твердження, що відповідає змісту ГС;

• визначення комунікативної функції ГС;

• відповідь на запитання стосовно змісту ГС;

• коментування змісту ГС;

• заміна нової ГС синонімічною;

• (переклад на рідну мову).

Види вправ для формування граматичних навичок говоріння і письма

• в імітації МЗ з новою ГС

• у підстановці у МЗ з новою ГС

• у трансформації МЗ з новою ГС

• у завершенні МЗ з новою ГС

• у вставці дієслів у необхідній за контекстом видо-часовій формі

• у розширенні МЗ з новою ГС

• у відповідях на різні запитання і у постановці різних запитань

• у самостійному вживанні ГС на рівні фрази

• у з’єднанні кількох фраз, що мають однакову структуру або різні структури

• у самостійному вживанні необхідних ГС в усному або письмовому тексті

Завдання до граматичних вправ: на перетворення граматичних форм(зробіть речення заперечним, зробіть речення питальними, зробіть речення стверджувальними); на спонукання до спілкування (посперечайтесь зі мною, виправте мене…).

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ІМ. СТРУКТУРА УРОКІВ/ЗАНЯТЬ ІМ ТА ЇХ ТИПОЛОГІЯ.

СКЛАДНИКИ ЯКОСТІ ОСВІТИ

• Нормативно-правове забезпечення вищої освіти

• Планування і організація навчально-виховного процесу у ВНЗ

• Контроль за реалізацією ОПП

• Матеріально-технічне забезпечення

• Навчально-методичне забезпечення

• Науково-дослідна робота викладачів і студентів

• Вивчення ринку праці для майбутніх випускників та перспектив його розвитку

• Рівень підготовки абітурієнтів

• Кадрове забезпечення

• Фінансове забезпечення

Види планів для організації процесу навчання

іноземної мови

Календарно-річний план вказуються/визначаються (теми, терміни їх вивчення, розподіл навчального матеріалу, за семестрами, способи рубіжного та підсумкового контролю, основні дидактичні засоби)

Тематичний план вказуються/визначаються (тема, підтема, кінцеві цілі, кількість У/З на одну тему, послідовність формування навичок та вмінь, способи контролю, завдання додому/сам.роботи, допоміжні засоби навчання)

Поурочний план конкретизуються/розробляються (цілі навчання на уроці/занятті, зміст етапів уроку/заняття, прийоми навчання, вправи, допоміжні засоби навчання, завдання додому /сам.роботи)

Типи уроків/занять іноземної мови:

У/З, спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом:

• ознайомлення з новим матеріалом;

• тренування з метою використання нового матеріалу в різних видах мовленнєвої діяльності;

• практика в мовленнєвій діяльності;

У/З, спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь:

• Тренування з метою підготовки до мовленнєвої діяльності

• практика в мовленнєвій діяльності;

Нетрадиційні види уроків (Ю.І.Пассов,2010р.)

• Інтегративний (мовленнєва і немовленнєва діяльність)

• Технологічний квадрат як модель уроку іншомовної культури

• Кіноурок

• Урок-дискусія

Цілі уроку: практична, освітня, розвиваюча, виховна.

Вимоги до уроку ІМ:

• Мовленнєва спрямованість уроку;

• Комплексність уроку;

• Іноземна мова – мета і засіб навчання;

• Висока активність розумово-мовленнєвої діяльності учнів;

• Різноманітність форм роботи учнів;

• Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності.

1. Організаційний момент, мовленнєва\фонет. Зарядка

2. Основна частина: подачан нового матер, тренування у мовленні, практика у мовл, систематизація вивченого, контроль навичок та вмінь: поточний, рубіжний, підсумковий

3. Кінець уроку: пояснення дз, підсумки уроку, оцінювання учнів