1.2 Розшифрування змісту поняття «байт»
Основною одиницею інформації в обчислювальній техніці є біт. Що таке біт, найпростіше зрозуміти на прикладах ситуацій, коли вам потрібно зробити вибір із двох варіантів. Скажімо, кидаємо монету, що може впасти одним із боків («орел», «решка»). До підкидання монети інформація про те, яким боком упаде монета, відсутня. Після того як монету підкинуто і ми дізналися про результат, вважаємо, що ми отримали інформацію, яка дорівнює 1 біт. Така сама кількість інформації буде міститися у відповідях на запитання: «У якій руці цукерка?», «Хто першим вийде з дверей під’їзду: чоловік або жінка?».
Біт – це найменша порція інформації, яку одержують при виборі між двома подіями.
Назву «біт» для одиниці інформації обрано не випадково. Подія, що має два виходи, може бути записана за допомогою двох цифр: 0 і 1. Число, що набуває двох значень, називається двійковим числом, або англійською мовою Binary Digit (скорочено bit - біт). У дослідах із монетою випаданню «орла» можна надати значення 0, а «рештки» - 1.
Біт – одиниця досить дрібна, її недостатньо для вимірювання обсягів інформації, якими оперують сучасні комп’ютери та інші обчислювальні пристрої. Тому використовують більші одиниці, основною із них є байт:
1 байт = 23 = 8 біт
Байт кратний біту і є послідовністю з восьми двійкових знаків 0 і 1, наприклад, 10110100 або 00101110.
Ще більшими одиницями вимірювання інформації є одиниці, кратні байту:
1 Кбайт (кілобайт) = 210 = 1024 байт
1 Мбайт (мегабайт) = 210 = 1024 Кбайт
1 Гбайт (гігабайт) = 210 1024 Мбайт
Потрібно звернути увагу, що префікс «кіло» означає не 1000, а число 1024. саме стільки дає піднесення двійки в десятий степінь.
Біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт – основні одиниці вимірювання інформації в комп’ютері.
Отже, зо допомогою двійкових кодів цифри та їх послідовність стають зрозумілими для комп’ютера. Процес перетворення інформації можна подати як схему:
Ця схема, якщо її читати зліва на право, відображає спосіб надходження інформації ззовні до комп’ютера. Перетворення вхідної інформації у двійкові коди здійснюють пристрої введення інформації.
Ця схема, якщо її читати справа наліво, відображає спосіб представлення результатів роботи комп’ютера – вихідної інформації. Перетворення двійкових кодів результуючих кодів у вихідну інформацію здійснюють пристрої виведення інформації.
Отже, байт – це одна з основних одиниць інформації, який є послідовністю з восьми двійкових знаків 1 і 0 або двійкових кодів.
Для кодування числової інформації групи з декількох байт. При цьому як правило, старший біт відповідає за знак числа: 0– сило додатне, 1 – число від’ємне.Так, для цілих чисел використовується два байти, для дійсних чисел - 10 байт. В такому випадку деяка кількість біт відводиться під мантису (тобто, значущі цифри числа), а інші – під порядок (разом за знаком).
Для кодування текстової інформації кожному символу ставиться у відповідність деяке ціле додатне число – його код. Так, одним байтом можна подати 256 різних символів. Цього достатньо для запису всіх символів англійського, російського (українського) алфавітів, цифр та спеціальних символів типу знаків арифметичних операцій, дужок, розділових знаків, тощо. Кодування символів визначається стандартом, яких на даний час існує досить багато. Це призвело до певних суперечностей – текст, поданий в одній кодовій таблиці, неправильно відтворювався в іншій. Для позбавлення цього недоліку в даний час використовується універсальна таблиця кодування UNICODE, яка основана на 16-бітному поданні символів. Цього достатньо для розміщення в одній кодовій таблиці символів більшості мов нашої планети.
Отже, байт – це одиниця інформації і її кодування.