КВНЗ « Донецький педагогічний коледж»

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ № 7

з предмету « Дитяча музична література»

«1 Клас. Аналіз теми №1 «Світ почуттів в музиці Слухання музичних творів. »

( спеціальність 5.010103. Педагогіка і методика музичного виховання в школі. Музика)

Розглянуто й затверджено

ПЦК хорового диригування та

музично-теоретичних дисциплін

Протокол № 1 від 28.08.2009 р

Голова ПЦК Хвостова О.М.

Вступ

Світ мистецтва, в тому числі і музичного, надзвичайно багатий, складний і різноманітний.

Він має своєрідний вплив на емоційну та інтелектуальну сферу людини.

Мистецтво виступає джерелом цілісного виховання духовного світу особистості, ціннісних світоглядних орієнтацій, художньо - творчого розвитку, а не лише засобом художнього чи естетичного виховання.

Виходячи з цього, зміст програми спрямований на формування в свідомості учнів цілісної картини культурного простору, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, розуміння специфіки художньо - образної мови його видів, на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, асоціативно-образного мислення, якостей творчої особистості та потреби у художньо-творчої діяльності.

Зацікавити, захопити дітей музикою - корінне питання, яке вчитель мусить постійно вирішувати на уроці музики в 1 класі.

Залучення першокласників до музики можна уподібнити до побудови фундаменту, на якому виростуть тематичні поверхи наступних класів.

Тому важливим завданням уроків музики в 1 класі є :

послідовне й систематичне збагачення музичного досвіду дітей,

виховання в них навичок сприймання музики.

Успіх музичного виховання першокласників залежить від урахування вчителем вікових особливостей дітей, володіння методикою роботи з ними.

Підготовленість першокласника до шкільного життя визначається культурним рівнем сім'ї, соціальним середовищем, розвитком масових засобів інформації.

В цьому віці :

Діти спроможні розповісти про почуте і побачене, висловити свої враження від якоїсь події, викласти свої думки, відчути виразність епітетів і порівнянь.

Відносно добре розвинута наочно-образна пам'ять дітей: вони легко запам'ятовують те, що їх особливо вражає, що безпосередньо пов'язане з їхніми інтересами.

Помітними стають вияви словесно-логічної пам'яті - діти краще запам'ятовують зрозумілий матеріал.

Водночас слід пам'ятати, що шестиліткам властива легка збудливість, ранимість психіки, нестійкість мимовільної уваги й пам'яті, несформованість, тендітність усього організму, швидка стомлюваність, імпульсивна активність, прагнення до ігрової діяльності, яка для них ще залишається змістом життя.

Ця особливість визначає необхідність урізноманітнення діяльності дитини, її постійної активізації шляхом постановки нових і цікавих завдань, чергування форм індивідуальної й колективної роботи тощо.

Спостерігаються значні відмінності в музичному розвитку дітей залежно від їхніх індивідуальних особливостей.

Одні з них "музичні" за всіма показниками, інші відрізняються своєрідним поєднанням окремих музичних здібностей.

Так, здатність сприймати і переживати музику може поєднуватися з посередніми голосовими даними;

добрий розвиток музичного слуху не завжди супроводжується схильністю до творчості;

одні діти можуть слухати музику не відволікаючись, інші не уявляють, що це таке -спеціально слухати музику тощо.

Водночас можна виокремити й загальні риси музичного розвитку, властиві першокласникам:

1.

Діти мають певний досвід спілкування з музикою,

різноманітнішою стає музична діяльність.

У них з'являються улюблені музичні твори вони здатні навіть мотивувати свої музичні вподобання, оцінювати твори, виявляти художні інтереси.

Учні можуть пізнати знайомий твір, визначити характер музики, виділити найяскравіші засоби музичної виразності.

У них поступово налагоджується слухова координація, диференціюються слухові відчуття - більшість дітей здатна розрізнити високі й низькі звуки в інтервалах квінти, кварти, терції.

2.

У сфері сприймання музики можливості дітей досить широкі:

їм доступні такі основні жанри, як пісня, танець і марш,

близька музика зображального характеру.

Через незначний обсяг довільної уваги першокласників, твори повинні бути невеликими за обсягом, з яскравим музичним образом.

3

У сфері творчості можливості першокласників такі:

вони легко відгукуються нарізні творчі завдання,

можуть імпровізувати на заданий образ,

створювати ритмічні й мелодійні імпровізації на дитячих музичних інструментах,

інсценізувати знайому інструментальну п'єсу зображального характеру.

В межах означених можливостей у першокласників спостерігаються значні індивідуальні відмінності, пов'язані з фізіологічними особливостями, станом здоров'я, умовами життя і діяльності. Відтак і готовність дитини до навчання в школі може бути різною.

Особливості загального й музичного розвитку дітей шестилітнього віку визначають конкретний зміст та методику навчання і виховання на уроках музики.

Для першокласників навчання є новим видом діяльності.

Тому великого значення набуває адаптаційний період, який проходить повільно й нелегко.

Вже з перших уроків слід привчати дітей до правил поведінки на уроці, до того, що під час звучання музики не можна займатися сторонніми справами, розмовляти.

Коли в класі звучить музика, ніхто не повинен піднімати руку, навіть коли він готовий відповісти на поставлене вчителем запитання.

У навчанні першокласників важлива роль належить

ігровим прийомам,

змінам ситуацій,

чергуванню слухових і моторно-рухових дій,

використанню наочності, поєднанню живого виконання музики із записом.

Тематика програми 1 класу дає змогу залучати дітей до активної музичної діяльності, спрямовувати їхнє музично-естетичне виховання протягом навчального року. Послідовність тем у програмі визначається завданням розвитку в дітей здатності до співпереживання тих почуттів і думок, які виражає музика, до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва в найпростіших утіленнях; необхідністю засвоєння музичної мови.

Теми програми взаємопов'язані між собою й орієнтують учителя на формування музичного сприймання у процесі різноманітної музичної діяльності дітей: слуханні музики, грі на дитячих музичних інструментах, виконанні ритмічно-танцювальних рухів тощо.

Саме різноманітність видів музичної діяльності на уроках робить їх особливо привабливими, дає можливість усім дітям так чи інакше виразити своє ставлення до музики, активізує дитячу моторику.

Програма не вимагає, щоб першокласники оперували або інструментальну п'єсу зображального характеру.

В межах означених можливостей у першокласників спостерігаються значні індивідуальні відмінності, пов'язані з фізіологічними особливостями, станом здоров'я, умовами життя і діяльності. Відтак і готовність дитини до навчання в школі може бути різною.

Особливості загального й музичного розвитку дітей шестилітнього віку визначають конкретний зміст та методику навчання і виховання на уроках музики.

Для першокласників навчання є новим видом діяльності.

Тому великого значення набуває адаптаційний період, який проходить повільно й нелегко.

Вже з перших уроків слід привчати дітей до правил поведінки на уроці, до того, що під час звучання музики не можна займатися сторонніми справами, розмовляти. Коли в класі звучить музика, ніхто не повинен піднімати руку, навіть коли він готовий відповісти на поставлене вчителем запитання.

У навчанні першокласників важлива роль належить ігровим прийомам, змінам ситуацій, чергуванню слухових і моторно-рухових дій, використанню наочності, поєднанню живого виконання музики із записом.

Тематика програми 1 класу дає змогу залучати дітей до активної музичної діяльності, спрямовувати їхнє музично-естетичне виховання протягом навчального року.

Послідовність тем у програмі визначається завданням розвитку в дітей здатності до співпереживання тих почуттів і думок, які виражає музика, до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва в найпростіших утіленнях; необхідністю засвоєння музичної мови.

Теми програми взаємопов'язані між собою й орієнтують учителя на формування музичного сприймання у процесі різноманітної музичної діяльності дітей:

у співі,

слуханні музики,

грі на дитячих музичних інструментах,

виконанні ритмічно-танцювальних рухів тощо.

музчно- освітньої .

Саме різноманітність видів музичної діяльності на уроках робить їх особливо привабливими, дає можливість усім дітям так чи інакше виразити своє ставлення до музики, активізує дитячу моторику.

Програма не вимагає, щоб першокласники оперували спеціальними термінами, адже їм доступні лише початкові узагальнення.

Тому знання про музику, які діти здобувають, повинні безпосередньо пов'язуватися з їхніми практичними діями.

Вчитель повинен вести урок як живу, вільну імпровізацію (звичайно, ретельно підготовлену), постійно пам'ятаючи про свій обов'язок - виховувати в дітей музичну культуру.

Доцільно починати урок з входу дітей до класу під звуки музики (маршу або танцю), що створює відповідний емоційний фон, націлює їх на уважне вслуховування в музику і вираження її характеру в рухах, виробляє навички координації найпростіших рухів рук і ніг під музику.

Навчаючи співу, прийомів музикування, слід спиратися на вроджену здатність дітей до наслідування.

Однак наслідувальний спосіб навчання, якщо лише ним обмежитися, легко набуває бездумного характеру.

Тому треба заохочувати дітей до вільного вираження почуттів і уявлень, вчити стежити за розвитком музики, обмінюватися враженнями, порівнювати твори, виражати їх зміст пластичними рухами.

Головне, не давати дітям готових оцінок і суджень, які вони мають запам'ятати, а ставити їм запитання, на які б вони самостійно знаходили відповіді.

Вимоги вчителя щодо характеру звучання та інших практичних завдань будуть зрозумілішими дітям, якщо вони випливатимуть з художнього образу музичного твору.

На уроках також розучуються танцювальні рухи, танки, інсценізації, засвоюються прийоми гри на дитячих музичних інструментах, причому, основна увага спрямовується на те, щоб діти у своїх рухах виражали пластичний відгук на музику.

Слід прагнути до невимушеності й виразності рухів, їх тісного зв'язку з музикою.

Важливо заохочувати використання засвоєних раніше елементів танцю у музичних іграх, створення власних рухів, привчати дітей реагувати на зміну контрастних побудов, підкреслювати за допомогою рухів особливості фразування, динаміки, ритму.

У цьому виявляється танцювальна творчість дітей.

Використання дитячих музичних інструментів вносить в урок цікавий елемент гри.

Наприклад, весь клас може брати участь у виконанні українського народного танцю "Аркан", підкреслюючи грою на бубні початок фраз, виконуючи на "стукалочках" ритмічний рисунок, проплескуючи пульс танцю тощо.

При виборі музичних інструментів, визначенні ритму й характеру звучання акомпанементу завжди слід виходити з особливостей конкретного твору.

Малюнки, жести, танцювальні рухи допомагають учням засвоїти поняття про високі й низькі, довгі й короткі звуки, визначити напрям руху мелодії.

Виховуючи в учнів відчуття пульсації під час слухання маршів, танців і пісень, корисно запропонувати їм виконання різноманітних рухів: крокування, плескання, відстукування, вільного диригування тощо.

При виконанні пульсу дзвінкішим ударом виділяти сильну частку, глухішим - слабку.

.

Молодший шкільний вік багатий на приховані можливості розвитку, які важливо своєчасно помітити і підтримати.

Однаково недопустимо вважати першокласників менш розвиненими, ніж вони є насправді, як і перебільшувати їхні можливості.

Вдумливе ставлення до вікових особливостей фізичного і психічного розвитку дітей дасть учителеві можливість цілеспрямовано, без шкоди для вихованців здійснювати їхнє музичне навчання і виховання.

В 1 класі досягаються завдання:

навчальні виховні розвивальні

навчальні

• формування художньо-естетичної ерудиції на основі оволодіння знаннями про основні види та жанри музичного мистецтва з проведенням паралелей з іншими видами мистецтва;

• накопичення художнього досвіду, формування музичного мислення та здатності до художньо-музичного пізнання дійсності;

• набуття елементарних умінь та навичок художньо-творчої діяльності.

виховні

• формування культури художнього сприймання, тобто особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до його переживання і розуміння, потреби у художньо-творчій самореалізації;

• виховання світоглядних уявлень і розуміння школярами зв’язку музичного мистецтва з іншими видами мистецтва, які породжені життям.

розвивальні

• формування індивідуальності музично-естетичного сприймання;

• розвиток спеціальних музичних здібностей;

• стимулювання до художньо-творчої діяльності.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОГРАМИ

• єдність навчання, виховання й художньо-творчого розвитку учнів;

• зв'язок національних і світових цінностей;

• цілісність знань, уявлень про мистецтво як форму відображення картини світу;

• особистісно-ціннісна орієнтація викладання;

• орієнтація на взаємодію мистецтв у формуванні культури художнього сприйняття світу;

• системність, послідовність, наступність;

• диференціація і різнорівневий підхід, варіативність форм, технологій, методів організації художньої освіти.