20. Олігофренії

Олігофренії, чи слабоумство, є розумовою недорозвиненістю, що

може бути наслідком внутрішньоутробною ушкодження плоду, хвороби

батьків (сифіліс, алкоголізм), родової травми. Олігофренії можуть бути й

набуті у результаті запалення головного мозку, захворюванні залоз

внутрішньої секреції (щитовидної залози, статевих залоз тощо). До

олігофренії прийнято відносити тільки ті зміни, що виникають у ранньому

дитинстві.

Загальним для всіх олігофренів є неповноцінність розумової

діяльності, що сполучається з порушенням інших сторін пізнавального

процесу, з афективними і вольовими розладами, а також з різними

фізичними і неврологічними розладами. Як правило, при олігофренії

немає наростання змін психіки.

Клінічна картина олігофренії виявляється не тільки в порушеннях

психіки, але й у соматичних І неврологічних симптомах, що є показником

недорозвинення чи неправильного розвитку всього організму.

Звичайні олігофрени мають неправильну статуру - кінцівки не

відповідають довжині тулуба, череп або дуже маленький (мікроцефалія)

або дуже великий (макроцефалія). Вираз обличчя тупий, рот

напіввідкритий, рухи незграбні. В ряді випадків спостерігається

погіршення слуху, мови (заїкання, шепелявість), зору.

284

За станом розумового недорозвинення розрізняють три форми

олігофренії: ідіотія, Імбецильність, дебільність.

Ідіотії характерна повна відсутність другої сигнальної системи -

хворі не розмовляють і не розуміють зверненої до них мови, випускають

лише окремі звуки, частіше лемент при відчутті голоду. У них

переважають безумовні рефлекси, головним чином, оборонний і харчовий.

Хворі безпомічні, майже не здатні пересуватися (частіше вони

пересуваються рачки), рухи їх незграбні. Звичайно вони сидять у кутку і

розгойдуються, як маятник, гризуть нігті, дряпають тіло. Іноді в них

виникають вибухи гніву, люті.

Живуть ідіоти недовго - звичайно вони вмирають у 14-15 років від

випадкових інфекційних захворювань. Постійно перебувають під наглядом

рідних або медичних працівників.

Через свою безпорадність і постійний нагляд вони не вчиняють

правопорушень.

Імбецили за своїм розумовим розвитком стоять вище за ідіотів,

мають певний запас слів, промовляють окремі слова і короткі фрази. Їх

можна привчити до елементарної праці та догляду за собою. Імбецили

прив'язані до своїх батьків, вихователів. Мислити абстрактно вони не

здатні, не вміють читати й писати. На запитання про те скільки пальців у

нього па позі, він має роззутися, але порахувати все одне не зможе.

Найбільший інтерес для судово-медичної практики становлять

дебіли. Вони розвиваються гірше від інших дітей - пізно починають

говорити, ходити, мова в них частіше невиразна. В школі вчаться погано,

285

їх можна навчити простому ремеслу, вони можуть виконувати роботу

різнороба, вантажника, але працюють механічно, без ініціативи.

Смислова пам'ять у них недостатня. Вони запам'ятовують пісні,

вірші за звучанням, а не за змістом. Вони знають, що красти не можна, але

не тому, що просто цього не можна чинити, а тому, що за це можуть

покарати.

Дебіли дуже піддаються навіюванню І тому допитувати їх потрібно

дуже обережно. Вони здатні вчинити правопорушення, якщо їм

пообіцяють, наприклад, цукерку.

Судово -. Психіатрична оцінка олігофренії. Звичайно ідіоти та

імбецили правопорушень не вчиняють через свою безпорадність, а якби

таке трапилося, то були б визнані неосудними через глибокий ступінь

слабоумства. Висновок про осудність дебілів має грунтуватися з огляду на

ступінь розумового недорозвинення, характер самого правопорушення і

клінічну картину в кожному конкретному випадку.