19. Алкоголізм та інші наркоманії

19.1. Алкоголізм

Нерідко зміни у нервово- психічній сфері розвиваються на грунті

зловживання спиртними напоями. Відомо, що при тривалому

274

систематичному вживанні алкоголю уражаються мозок, серце, печінка,

нирки, судини і шлунково-кишковий тракт. Навіть 20-50 г горілки

викликає утруднення сприйняття, зниження уваги, зменшення точності

рухів.

Витривалість (толерантність) до алкоголю у кожної людини різна.

Гостре отруєння алкоголем викликає звичайне алкогольне сп'яніння,

при якому спостерігається ряд порушень психічної діяльності. У

початковій фазі сп'яніння спостерігається піднесений, веселий настрій,

безтурботність. балакучість, але висловлення вкрай недоцільні. П'яні

швидко й голосно розмовляють, сміються, співають, рвуться у громадські

місця, шукають співрозмовників, товаришів по чарці. П'яним людям

властиві зарозумілість, хвастощі, схильність до сальних жартів, дотенів,

звичайно, нетактовних. Порушується точність рухів. У міру наростання

сп'яніння безтурботність і веселість змінюються плаксивістю, на

загальному фоні збудження вибухи дратливості та агресивності (навіть без

видимої причини вони можуть бути агресивними).

Алкоголь, у першу чергу, послаблює активне коркове гальмування.

Цей вид гальмування лежить в основі регуляції поводження дорослої

людини, постійно супроводжуючи «нашу поведінку окремі рухи, слова,

думки» (І.В. Павлов).

При ослабленні активного коркового гальмування слабшають

стримуючі центри та контролюючі функції головного мозку. Наростання

алкогольної інтоксикації виливає на процес збудження і викликає

пригнічення нервової діяльності.

275

У другій фазі сп'яніння рухи розгонисті, неточні, погано коорди-

новані, хода коливна й хибка, іноді їх кидає вбік. П'яних людей тягне туди,

де багато людей, і тому їх вчинки, хуліганські дії скоюються в людних

місцях.

У ще більш важкій стадії сп'яніння людина погано розуміє звернення

до неї, відповідає невлад, рухи некоординовані, хода утруднена, настає

стадія алкогольного наркозу, а за него - глибокий сон.

Закон не вважає просте алкогольне сп'яніння обставиною, що

виключає осудність - алкогольне сп'яніння не може бути віднесеним ні до

хронічною психічного захворювання, ні до тимчасового розладу психічної

діяльності. Сп'яніння настає внаслідок випадкового прийому алкоголю,

достатньої його дози, що значною мірою визначає поведінку сп'янілої

людини. При простому сп'янінні немає ознак, властивих психічним

захворюванням. Сп'янілий зберігає здатність сприймати те, що

відбувається навколо, не втрачає повністю зв'язку з оточенням)

достатньою мірою правильно сприймає ситуацію й узгоджує з нею свою

поведінку.

Патологічне сп'яніння якісно відрізняється від звичайного

сп'яніння. Це гострий короткочасний психічний розлад, що виникає у

зв'язку з прийомом алкоголю. Важливу роль у розвитку патологічного

сп'яніння відіграють випадково послабляючі організм фактори: безсонна

ніч, голод, психічна й фізична перевтома, душевні потрясіння. Кількість

випитого алкоголю значення не має. Найчастіше патологічне сп'яніння

виникає після прийому невеликої кількості алкоголю. Раптово, через

якийсь час. виникає гострий психічний стан. Йому властиві розстроєна

276

свідомість з порушенням орієнтування, наявністю маревних і

галюцинаторних переживань. При цьому фізичних ознак сп'яніння немає.

Зберігається моторика (тверда впевнена хода, точність рухів), чітка мова

(звичайно вони не багатослівні, висловлювання не завжди можна

зрозуміти). Міміка, жестикуляція справляють враження незвичайності.

Якщо патологічне сп'яніння виникає на фоні простого сп'яніння, то

хода з невпевненої, хибкої стає впевненою і твердою.

При патологічному сп'янінні спостерігається грубе порушення

свідомості типу сутінкового розладу орієнтування. Вся поведінка хворого

вказує на відрив від реальної дійсності, хворобливе сприйняття оточення,

на патологічну заглибленість у свої переживання. Його дії автоматичні,

рухові порушення виявляються в інтенсивних, безглуздих, агресивних діях

з неймовірною жорстокістю, злостивістю. У цьому стані вони звичайно не

тікають, а зі злістю й люттю нападають на уявних ворогів.

У клініці патологічного сп'яніння розрізняють дві форми:

епілептоїдну й параноїдну. При епітелептоїдній формі спостерігається

різке психомоторне порушення, важке порушення свідомості, безглузда

агресія, буйство, лють. Після патологічного сп'яніння настає амнезія, того,

що трапилося, хворі не пам'ятають.

Параноїдній формі характерні певна маревна цілеспрямованість дій,

викривлене сприйняття дійсності, тривога, страх, гнів. Спостерігаються

маревні і галюцинаторні переживання. Хворі схильні до важких

агресивних дій. Звичайно патологічне сп'яніння триває від декількох

хвилин до 3-4 годин і закінчюється глибоким сном. Спогади про минуле

уривчаті або не зберігаються зовсім.

277

При наявності патологічного сп'яніння людина неосудна, не може

усвідомлювати своїх дій і керувати ними.

Патологічне сп'яніння людина може переживати лише один раз у

житті. Хронічний алкоголізм. При хронічному зловживанні алкоголем

спостерігаються стійкі психічні зміни: хронічний алкоголізм, біла гарячка,

алкогольний галюциноз, корсаковський психоз, марення ревнощів і таке

ін.

Хронічний алкоголізм виявляється у нездоланному потязі до

алкоголю, синдромах похмілля - абстиненції.

При тривалому зловживанні алкоголем відбувається ряд

хворобливих змін з боку внутрішніх органів і психічна деградація особи,

що насамперед виявляється в емоційних змінах - підвищена афективна

збудженість, дративлівість. схильність до вибухів гніву й агресії. Пізніше

виявляється й ослаблення моральних почуттів - Уявляється брутальність,

егоїзм, брехливість, легковажне ставлення до обов'язків. При цьому вони

обвинувачують близьких, оточення у своїх бідах. При виражених явищах

хронічного алкоголізму погано засвоюються нові знання, послабляється

запам'ятовування, з'являється

поверховість мислення, обмани пам'яті. Мові характерні плоскі жарти,

приказки, римування. З'являється стомлюваність, неуважність, ночами -

кошмари, обмани почуттів. Хворим властиві відсутність витримки,

слабовілля, зниження працездатності, можуть виникати епілептіформні

припадки.

278

Хронічний алкоголізм відрізняється від простого зловживання

алкоголю наявністю симптому похмілля: якщо ранком е пригнічений

настрій із занепокоїнням, тривогою, страхом, тремтіння у кінцівках,

пітливість, прийом невеликої кількості алкоголю знімає всі ці явища

(синдром похмілля - вираженої абстиненції). На фоні хронічного

алкоголізму часто виникають алкогольні психози.

19.2. Алкогольні психози

Біла гарячка - найбільш поширений алкогольний психоз, що

розвивається гостро і супроводжується розладом свідомості і частих

галюцинацій. Провісниками білої гарячки є безсоння, кошмари ночами,

тривога, обманні почуття (зорові й слухові галюцинації), порушення

координації, тремтіння кінцівок.

Звичайно біла гарячка розвивається вночі. Хворий втрачає здатність

до орієнтування, виникають зорові галюцинації (у вигляді яскравих

множинних дрібних тварин, комах, що рухаються як у кіно), слухові

галюцинації - хворі чують шум, лемент, дзенькіт. Тактильні обмани

почуттів - хворі відчувають укуси, уколи, лоскотання тощо. Настрій -

суміш ейфорії і страху, іноді виникають незв'язні маревні ідеї, прагнення

бігти, спроби до самогубства і небезпечних агресивних вчинків. Приступ

продовжується 2-5 днів. Після сну настає різкий перелом, свідомість

прояснюється.

При алкогольному галюцинозі у хворого з'являються галюцинації -

його хочуть убити, заарештувати і таке ін. Він чує голоси, висловлювання

неприємного змісту. Захищаючись від уявних переслідувачів, хворий стає

небезпечним для оточення, може заподіяти самогубство. Такий стан

279

триває від кількох днів до кількох тижнів, закінчується видужанням.

Алкогольний галюциноз буває гострим і хронічним.

Корсаковський психоз виявляється у грубих порушеннях пам'яті і

неврологічній симптоматиці у вигляді поліневритів. Для цього

захворювання характерні грубі порушення пам'яті, здатності до

запам'ятовування - хворі забувають усе, що тільки що бачили, чули,

робили (антероградна амнезія). Спостерігається парамнезія - прогалини

пам'яті заповнюються подіями, що не належать до даних подій, спогадами.

Хвороба супроводжується невритами периферичних нервів. Повне

видужання настає рідко, залишається стомлюваність, слабість пам'яті,

зниження працездатності, емоційний спад.

Алкогольному параноїду властиві маревні ідеї, головним чином

марення ревнощів, переслідування. Цей стан прогресує. Па грунті

ревнощів хворий

може вбити уявного коханця, дружину, іноді заподіює самогубство.

При наявності марення хворі небезпечні для оточення І звичайно

визнаються неосудними.

Дипсоманія (справжній запій) - тяжка форма алкоголізму, що

виявляється в періодичних приступах нестримного потягу до спиртного.

Перед приступом починається розлад настрою, сну, дратівливість.

Приступ триває кілька днів -хворий вживає багато алкоголю, готовий на

все, щоб його роздобути, апетиту не має. Хворий худне, слабшає, у нього

виникає блювота. Можуть бути галюцинації. Між приступами

280

спостерігається навіть відраза до алкоголю. Світлі періоди між

приступами поступово скорочуються, а частота приступів зростає.

Судово-психіатрична оцінка: хронічний алкоголізм не виключає

осудності. Тільки у випадках, коли спостерігаються значні зміни

особистості, що прирівнюються до душевної хвороби) їх визнають

неосудними.

При білій гарячці (гострий алкогольний психоз) людину, яка

вчинила правопорушення, вважають неосудною. Проте вчинений злочин

між приступами, вважають злочином, а людину, яка його вчинила, -

злочинцем (осудним). Так і при інших алкогольних психозах. При

Корсаковському психозі особа, звичайно, неосудна. Дипсоманія буває в

епілептиків у стані дисфорії і при депресії. При запої алкоголіків визнають

осудними, а душевнохворих при прояві психозу -неосудними.

19.3. Морфінізм та інші наркоманії

З інших наркоманій. що викликають отруєння, подібні до алкогольних,

розрізняють морфінізм, героінізм, опіоманію, кокаїнізм, отруєння

гашишем, ефіроманію, барбітуратоманію. кофеїнізм, уживання

стимуляторів нервової системи (фенамін, первітін), отруєння антабусом,

атропіном тощо.

Морфін - одна із найбільш сильних отрут, що згубно діють на

центральну нервову систему. Прийняття морфіну викликає підвищений

настрій, поліпшує самопочуття, припиняючи будь-які фізичні відчуття

болю і психічні переживання.

281

При вживанні морфіну спостерігається ряд змін особистості. В

інтелектуальній сфері - ослаблення пам'яті, зниження працездатності і

розумової здатності, виникає різка стомлюваність, драгівливість,

знижується воля і погіршується характер. У соматичній сфері - шкіра суха,

в'яла. спостерігається схуднення, порушення з боку серцево-судинної

системи і травного тракту.

Якщо наркоман не одержить ін'єкції, до якої він звик, то через 5-6

годин починаються явища абситенції. що виявляються у млявості,

позіханні, чханні. кашлі, сльозотечі, слиинотечі. потовідділенні,

болісному занепокоєнні, тремтінні, судорогах у кінцівках і в усьому тілі.

З'являється безсоння, що не піддається ніяким снотворним засобам. Хворі

приходять у стан збудження, вимагають морфію, благаючи, плачучи, грубо

лаючи лікарів.

Морфіністи визнаються осудними. Тільки у випадках глибоких

психотичних змін особистості рідко вичнаються неосудними.

Небезпека речовин, що викликають ейфорію, знімають усі важкі

хворобливі переживання і пригнічений настрій, полягає в тому, що до них

швидко звикають. Так при застосуванні гашишу спостерігається спочатку

стадія збудження, а потім - гноблення. Незабаром після прийому виникає

невелике запаморочення, по тілу розливається приємна теплота,

з'являється інтелектуальне порушення, відчувається прилив сил та яскраві

елюзії. Уже за 10-20 хвилин частішає пульс, підвищується кров’яний тиск.

Оживляється емлційна сфера, з'являється відчуття задоволення. Поступово

ж виникає відчуття страху, обличчя людей стають нерухомими, власне

тіло сприймається як щось стороннє. Складні сприйняття карикатурно

282

спотворюються. Наплив думок змінюється загальною розгубленістю.

Координація рухів порушується, а потім настає глибокий сон.

Хронічне отруєння гашишем розвивається повільно, витривалість до

нього поступово втрачається - хворі п'яніють від невеликих доз.

З'являється зниження критики до своєї поведінки, ослаблення пам'яті,

навіть явні ознаки слабоумства. Можуть виникати шизофреноподібні

ознаки - марення переслідування, марення ставлення, слухові галюцинації.

Зіниці звужені, реакція їх на світло слаба. Сухожилкові рефлекси змІнени.

Шкіра набуває жовтого відтінку.

Подібні явища спостерігаються і при отруєнні іншими речовинами,

що викликають сп'яніння.

Так, при дії кокаїну у хворого блідне обличчя, він відчуває значну

слабкість, запаморочення, задишку, судороги, серцебиття, І він

непритомніє, що зумовлюється звуженням і спазмами судин мозку. До

кокаїну швидко звикають. При хронічному зловживанні кокаїном

спостерігаються зорові і тактильні галюцинації, з'являється марення

переслідування. Може спостерігатися також синдром, схожий на

Корсаковський.

Систематичний прийом стимуляторів нервової системи (кофеїн,

фенамін, первітін та ін.) з метою підвищення працездатності призводить

до наркоманії. При цьому з боку психіки спостерігається нерішучість,

підвищена сугестивність, підозрілість, помисливість. Можуть виникати і

депресивні стани з ідеями самозвинувачення, мислення уповільнене,

головні болі, дратівливість, тремтіння рук, пітливість.

283

У всіх випадках наркоманії особа визнається осудною, і тільки при

гострому психічному стані, в момент вчинення правопорушення особа

може визнаватися неосудною.