2. Кількісні показники роботи залізниць

2.1. Класифікація кількісних показників

Кількісні показники підрозділяються на:

а) показники перевізної роботи залізниць, що відображають об'єм перевезень вантажів і пасажирів;

б) показники технічної роботи залізниць, що відображають об'єм технічної роботи, що витрачається дорогами у зв'язку із забезпеченням перевезень вантажів і пасажирів.

Вантажні перевезення залізниць характеризуються такими показниками як:

1. Відправлення вантажів в тоннах;

2. Перевезено вантажів в тоннах;

3. Прибуття вантажів в тоннах;

4. Вантаження у вагонах і тоннах;

5. Вивантаження у вагонах;

6. Вантажообіг (об'єм перевізної роботи) в тонно-кілометрах.

До показників технічної роботи залізниць відносяться:

1. Передача поїздів і вагонів між сусідніми дорогами;

2. Робота залізниці;

3. Пробіги вагонів і локомотивів;

4. Пробіги поїздів у поездо-кілометрах і тонно-кілометрах брутто.

Необхідно відзначити, що показники роботи залізниць і пробіг поїздів у тонно-кілометрах брутто не характеризують у чистому вигляді технічну роботу транспорту і є показниками, що відображають технічну та вантажну роботу залізниць.

Використовуються ці вимірники тільки усередині залізничної галузі для різних технічних розрахунків, тоді як вимірники вантажної і пасажирської роботи використовуються державними органами при розрахунку перспективи і оцінки роботи залізничного транспорту України.

2.2. Кількісні показники вантажної роботи

«Відправлення», «відправка», «перевезено» та «прибуття» вантажів в тоннах як показники використовуються для розрахунку прогнозів і обліку фактично виконаного перевезення вантажів за рік, квартал і місяць по залізничній мережі в цілому, по залізницях і станціях.

Відправка - партія вантажу, прийнята до перевезення по одному перевізному документу від відправника до одержувача. Маса відправки складає від 20 кг до декількох тисяч тонн. Відправки підрозділяються на маршрутні, групові, повагонні, дрібні та контейнерні.

Прибуття в тоннах - вантажі, перевезення яких завершене в звітному періоді на станціях призначення.

Перевезені тонни - показник, що застосовується в практиці роботи залізниць для обліку об'єму транзитних перевезень, і є сумою відправлення в тоннах і кількістю тонн, прийнятих від сусідніх залізниць призначенням на дану або інші залізниці.

Відправлення в тоннах - вантажі, прийняті від вантажовласників на станціях, під'їзних коліях, з водного або автомобільного транспорту для перевезення по залізницях на підставі єдиного перевізного документа або від іноземної залізниці для подальших перевезень по українських залізницях.

Відправлення вантажів зазвичай визначається за рік, для залізниць і мережі та підраховується по формулі

, (1)

де - кількість тонн вантажу, відправленого відповідно із станцій 1, 2, 3..., n.

Кількість відправлених, перевезених і прибулих тонн вантажу для мережі за більш менш тривалий період можна вважати практично рівним. Що ж до залізниць і станцій, то кількість відправлених, перевезених і прибулих тонн вантажу на них буде різна.

Вантаження (у вагонах і тоннах) використовується як показник для визначення об'єму вантажної роботи залізниць за рік, квартал, місяць, декаду та добу.

За допомогою показника вантаження визначається не тільки загальний об'єм вантажної роботи залізничного транспорту (по всіх вантажах в цілому), але і вантажна робота по окремих родах вантажів (породове вантаження).

Породове вантаження у вагонах і в тоннах враховується по наступній основній номенклатурі вантажів:

1. Кам'яне вугілля.

2. Кокс.

3. Нафта і нафтопродукти наливанням.

4. Руда всяка.

5. Чорні метали.

6. Лісові вантажі.

7. Зерно і продукти перемола.

8. Мінерально-будівельні матеріали.

9. Хімічні і мінеральні добрива.

У місячних завданнях на перевезення вантажів (квартальних з щомісячним розбиттям вантаження), а також і для визначення виконаної вантажної роботи за квартал і місяць середньодобове вантаження встановлюється по ширшій номенклатурі вантажів, що включає 35 найменувань окремих вантажів, зокрема перевалочні з річкового транспорту, перевалочні з морського транспорту, вантажі у контейнерах та ін.

Вантаження в тоннах передбачається оперативними завданнями тільки для частини найважливіших вантажів, а саме: для кам'яного вугілля, коксу, нафтових вантажів, руди залізної і марганцевої, руди кольорової, флюсів, чорного металу, хімічних і мінеральних добрив, лісових вантажів, зерна і продуктів перемелення та мінерально-будівельних вантажів.

Відповідно до Інструкції, що діє, по обліку вантаження та вивантаження вантажів при перевезеннях залізничним транспортом у число навантажених вагонів широкої колії включаються:

а) всі вагони, завантажені вантажами, прийнятими до перевезення безпосередньо від відправників як на коліях загального користування, так і на коліях клієнтури;

б) вагони, завантажені вантажами, що поступили з водного (річкового і морського) транспорту для подальшого перевезення по залізницях;

в) вагони, завантажені вантажами, що поступили з ділянок вузької або західноєвропейської колії, що знаходяться на території України;

г) навантажені вагони, прийняті з залізничних ліній, що будуються, або завантажені на новобудовах;

д) навантажені вагони, прийняті із закордонних залізниць без перевантаження, а також навантажені вагони західноєвропейської колії, що поступили із закордонних залізниць і переставлені на візки вітчизняної колії;

е) вагони, завантажені вантажами при перевантаженні із закордонних залізниць західноєвропейської колії на прикордонних станціях або перевантажувальних базах;

ж) спеціальні вагони, що належать клієнтурі, передані в експлуатацію залізницям для перевезення вантажів по експлуатованій мережі та мають конвенційні номери (ці вагони повинні числитися в робочому парку залізниці);

з) вагони вантажного парку, зайняті для людських перевезень по вантажних документах. Ці вагони враховуються тільки один раз на станції відправлення;

и) збірно-роздаточні вагони у вантажних поїздах. Ці вагони враховуються тільки один раз на початковій станції ділянки їх обернення;

к) вагони, завантажені вантажами при внутрішньостанційних перевезеннях (в межах одного тарифного пункту).

Вантаження зазвичай визначається у вагонах в середньому за добу для залізниць і мережі та підраховується по формулі

, (2)

де середньодобове вантаження відповідно на станціях 1, 2, 3..., n.

Вивантаження, як правило, визначається числом вивантажених вагонів в цілому по всіх видах вантажів. Для цілей аналізу та технічного прогнозування роботи залізниць органи обліку Укрзалізници визначають вивантаження по шести основних родах рухомого складу:

1. криті;

2. піввагони;

3. платформи;

4. цистерни;

5. ізотермічні;

6. інші.

Вивантаженими вагонами робочого парку вважаються:

а) всі вивантажені вагони, що знаходяться на коліях як загального користування, так і клієнтури;

б) вагони, звільнені від вантажів, що поступають на водний (річковий і морський) транспорт після перевезення по залізницях;

в) вагони, звільнені від вантажів, що поступають на вузьку або західноєвропейську колію;

г) навантажені вагони, здані на залізниці що будуються, під вивантаження на новобудовах;

д) навантажені вагони, здані на закордонні залізниці без перевантаження, а також навантажені вагони, здані на закордонні залізниці західноєвропейської колії з перестановкою колісних пар;

е) вагони, звільнені від вантажів, наступних на закордонні дороги, на прикордонних станціях або на перевантажувальних базах;

ж) спеціальні вагони, що належать клієнтурі, передані в експлуатацію залізницям, приписані до певної залізниці для перевезення вантажів по експлуатованій мережі та мають конвенційну нумерацію;

з) вагони вантажного парку, зайняті для людських перевезень по вантажних документах. Ці вагони враховуються тільки один раз на станції призначення;

и) збірно-роздаточні вагони у вантажних поїздах. Ці вагони враховуються тільки один раз на кінцевій станції їх обернення;

к) вагони, звільнені від вантажів при внутрішньостанційних перевезеннях (в межах одного тарифного пункту).

Вивантаження, як і вантаження, зазвичай підраховується у вагонах в середньому за добу. Для залізниць і мережі воно визначається по формулі

, (3)

де - середньодобове вивантаження відповідно на станціях 1, 2, 3 ..., n.

Вантаження та вивантаження визначаються окремо для вагонів, що входять в робочий парк залізниць, і вагонів неробочого парку.

При розробці річних прогнозів вантажних перевезень розміри перевезень спочатку визначаються в тоннах.

Потім вантажопотоки переводяться у вагонопотокі з метою встановлення розмірів добового вантаження (у вагонах) по станціях.

Необхідно відзначити, що показники «відправлення вантажів» і «вантаження», даючи повне уявлення про об'єм вантажної роботи залізниць (тобто про роботу, пов'язану з вантаженням і вивантаженням), не можуть відобразити розмір власне перевізної роботи, оскільки не включають елемент відстані перевезення. Тому об'єм перевізної роботи залізниць оцінюється складнішим показником - вантажообігом, який відображає не тільки роботу залізниць у пунктах відправлення, але і роботу, витрачену на переміщення вантажів від станцій відправлення до станцій призначення.

Вантажообіг у тонно-кілометрах як показник використовується для визначення об'єму (планованої та фактично виконаної) перевізної роботи мережі та залізниць, його часто називають продукцією залізничного транспорту.

Вантажообіг визначається як сума творів маси кожної відправки на відстань перевезення відповідно до дорожніх відомостей:

, (4)

де - кількість вантажів, т;

- відповідні відстані перевезення вантажів, км.;

Зазвичай вантажообіг підраховується за рік (квартал, місяць).

-----------------------------------------------------------------------------------------------

Приклад. Залізниця за рік перевезла 2 млн. т вантажів на відстань 200 км., 1 млн. т на відстань 300 км. Та 0,5 млн. т на відстань 400 км.

Вантажообіг залізниці за рік склав

2000000 х 200 + 1000000 х 300 + 500000 х 400 = 900 млн. ткм.

--------------------------------------------------------------------------------------------

Розрізняють тонно-кілометри (вантажообіг) тарифні і експлуатаційні.

Тарифні тонно-кілометри визначаються як сума творів числа перевезених тонн вантажу на тарифні (як правило, найкоротші) відстані між пунктами відправлення і призначення, що указуються у вантажних документах.

Експлуатаційні тонно-кілометри є відповідно сумою творів числа тонн вантажу на фактично пройдені вантажем відстані.

Кількісні показники «вантажообіг» і «перевезено вантажу» є основними, від яких отримують ряд похідних показників і, зокрема, середню дальність перевезення та вантажонапруженість.

Середня дальність перевезення вантажу в кілометрах визначається по формулі

, (5)

де - прогнозна або фактична кількість тарифних тонно-кілометрів;

Р - відповідно прогнозна або фактична кількість тонн вантажу.

Окрім показника вантажообігу, для встановлення інтенсивності перевізної роботи залізниць вживають показник вантажонапруженість або густина руху.

Вантажонапруженість у ткм/км - це вантажообіг, віднесений до одного кілометра експлуатаційної довжини ліній мережі, залізниці, дирекції або ділянки, що виконали даний вантажообіг.

Середня вантажонапруженість визначається по формулі

, (6)

де - вантажообіг в експлуатаційних або тарифних ткм мережі, залізниці, дирекції або ділянки, що виконали даний вантажообіг;

- експлуатаційна довжина мережі або ділянки в кілометрах, що виконала даний вантажообіг.

-----------------------------------------------------------------------------------------------

Приклад. Вантажообіг ділянки експлуатаційною довжиною = 350 км. склав за рік = 15 млн. ткм.

Середня вантажонапруженість цієї ділянки

15000000 : 350 = 42857 ткм/км.

-----------------------------------------------------------------------------------------------

Необхідно відзначити, що дальність перевезень і вантажонапруженість є не тільки кількісними показниками, що відображають об'єм перевезень лінії, але й якісними, такими, що показують раціональність транспортних зв'язків і ступінь використання для перевезень кожного кілометра залізничної колії, конкретної ділянки, залізниці, дирекції або мережі в цілому.

Об'єм перевезень і вантажообіг у межах залізниці розраховують в прямому та місцевому сполученні. Перевезення, здійснювані у межах двох і більше залізниць, відносяться до прямого, а у межах однієї залізниці - до місцевого сполучення. Пряме сполучення підрозділяється на ввезення, вивіз і транзит (див.рис.1).

Рис.1. Схема розділення навантаженого вагонопотоку по видах сполучень

Ввезення - перевезення вантажів з інших залізниць в адресу станцій даної дороги.

Вивіз - перевезення вантажів зі станцій даної залізниці на інші залізниці.

Транзит - перевезення вантажів, станції відправлення і призначення яких знаходяться за межами даної залізниці.

Сума прямого і місцевого сполучень є кількістю перевезених вантажів;

• сума місцевого сполучення та вивозу - відправлення вантажів;

• сума місцевого сполучення та ввезення - прибуття вантажів;

• сума ввезення і транзиту - прийом вантажів;

• сума вивозу і транзиту - здачу вантажів на сусідні залізниці.

Діленням загальної кількості тонно-кілометрів і тонно-кілометрів по ввезенню, вивозу, транзиту та місцевому сполученню на відповідну кількість тонн вантажу, що перевозиться, визначають дальність перевезення вантажів (середню й окремо по ввезенню, вивозу, транзиту, місцевому сполученню).

На вантажообіг залізниць і мережі істотний вплив має структура номенклатури вантажів, що перевозяться.

Структура вантажних перевезень характеризує частку певного виду вантажу в загальному об'ємі перевезених вантажів і у вантажообігу, виражену у відсотках. Дальність перевезення різних видів вантажу неоднакова, тому структура вантажообігу відрізняється від структури перевезень (у тоннах). Із-за зростання дальності перевезення вантажообіг залізничного транспорту росте вищими темпами, ніж об'єм перевезень в тоннах. Зростання середньої дальності перевезень пояснюється і кон'юнктурою ринку, а так само конкурентноздатністю українських морських і суховантажних переходів.

По залізницях України перевозяться вантажі декількох тисяч найменувань. Проте велику частину вантажообігу (більше 80%) складають перевезення дев'яти найменувань масових вантажів: кам'яного вугілля, коксу, нафти та нафтопродуктів, руди залізної та марганцевої, чорних металів, лісових вантажів, зерна та продуктів перемелення, хімічних і мінеральних добрив та мінерально-будівельних вантажів.

Для залізничного транспорту України структура вантажообігу та перевезень вантажів мають важливе значення, оскільки від них залежать структура вагонного парку та його розміри, типи вагонів і їх вантажопідйомність, маса поїздів, характеристики фронтів вантаження та вивантаження, засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, конструкції станційних пристроїв для розміщення та переробки поїздопотоків і ін.

Так, наприклад, більше 44% відправлення вантажів у тоннах доводиться на Донецьку та близько 31% на Придніпровську залізниці. Ці дві дороги забезпечують 75% всього вантаження мережі Українських залізниць і більше 57% всього вивантаження. Придніпровська, Південно-Західна та Львівська залізниці виконують більше 64% приведеної тонно-кілометрової роботи мережі.