
- •Мiнiстерство освiти і науки україни
- •Про виробничу практику на шахті «Добропільська» дп «Добропіллявугілля»
- •1. Загальні відомості про шахту
- •1.1 Загальна характеристика шахти „Добропільська”
- •1.2 Границі, розміри шахтного поля та запаси вугілля в ньому
- •2. Геологічна характеристика родовища
- •2.1 Стратиграфія й літологія
- •2.2 Тектоніка
- •2.3 Гірничо-геологічні умови пласту m51в
- •3.Розкриття, підготовка і система розробки родовища
- •3.1Схема розкриття
- •3.2Спосіб підготовки
- •3.3Система розробки
- •4.Технологія очисних робіт
- •4.1 Технологія виїмки вугілля в лаві застосована на шахті «Добропільська»
- •4.2 Кріплення й керування покрівлею
- •5.Технологія підготовчих робіт
- •6. Провітрювання шахти,транспорт вугілля
- •7. Стаціонарні установки
- •7.1. Підйомні установки
- •7.2Водовідливні установки
- •7.3. Вентиляторні установки
- •8.Основні техніко-економічні показники роботи шахти
2. Геологічна характеристика родовища
2.1 Стратиграфія й літологія
Поле шахти «Добропільська» розташовано в північно-західній частині Червоноармійського геолого-промислового району Донбасу й складена комплексом осадових порід середнього й частиною верхнього карбону, що відносяться до свит З25 С26 С27 і З31. Кам'яновугільні відкладення представлені переслаюванням різних по складу й потужності пластів піщаників, аргілітів й алевролітів з підлеглими їм малопотужними шарами вапняків і вугіль. На розмитій поверхні відкладень карбону повсюдно залягають відкладення палеогенового й четвертинного віків.
Четвертинні відкладення представлені червоно-бурими глинами й жовто-бурими суглинками, потужністю від 4 до 32 метрів, повсюдно покриті шаром чорнозему. Загальна потужність кайнозойских порід у середньому становить 35 метрів. Вугілля залягають шарами й перешарами різної потужності. Основні вугільні пласти не витримані або відносно витримані. Шари залягають серед сланців, рідше під піщаниками й ще рідше під вапняками. У ґрунті вугільних шарів залягає звичайно піщаник або глинистий сланець із більшою кількістю рослинних залишків.
2.2 Тектоніка
Оцінювана площа в геоструктурному відношенні розташована в південно-західній частині Кальміус-Турецькой котловини й ставиться до родовищ закритого типу. У структурному відношенні вона займає тектонічний блок, обмежений Добропільским скиданням на півночі.
Простягання кам'яновугільних порід на зазначеній площі північно-західне з азимутом 3200, падіння північно-східне з кутами падіння 6-120. Поблизу тектонічних порушень кути падіння порід досягають 450.
Порівняно спокійне залягання гірських порід ускладнюється поруч розривних тектонічних порушень. Найбільш істотними з них є: Добропільский насув, Добропольский, Карповский і Кутузовский скид, скид “А”, викид №1.
Крім зазначених тектонічних порушень, простежених розвідницькими шпарами й гірськими виробками, слід зазначити дрібноамплитудні порушення з амплітудами 0.10 - 0.60, які виявлені в процесі проходження гірських виробітків. Кути падіння змістителів переважно 60- 850. Незважаючи на малі амплітудні порушення нерідко супроводжуються значними зонами ослаблених порід, які ускладнюють ведення очисних робіт, приводять до додаткових втрат вугілля.
2.3 Гірничо-геологічні умови пласту m51в
Для гірничо-геологічного прогнозу використаний звіт про детальну розвідку шахтного поля, документації розвідницьких шпар і гірських робіт із шару.
Вугільний пласт складної будови, що складається із двох вугільних пачок потужністю 0,38 й 0,78м, розділених пропласткам аргіліта потужністю 0,02м. Вугілля чорний, підлоги блискучої, смугастий, середньої міцності f = 1,5 з лінзами піриту. Загальна потужність шару 1,17м.
Характеристика шару представлена в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 -
Характеристика пластів
Характеристика шару |
m40 |
m51в |
Потужність шару |
1,17 |
1,05 |
Кут падіння (градус) |
10 |
10 |
Обсяг , мас, т/м3 |
1,25 |
1,35 |
Газообільність м3/т |
15 |
15 |
Марка вугілля |
Гк |
Гк |
У покрівлі залягає аргіліт потужністю 0,4-4,0м темно-сірий, грудкуватий, з по-різному орієнтованими площинами ковзання, слабкий, перем'ятий, що не має зчеплення по нашаруванню, у нижній частині шаруючи потужністю 0,2-0,4м утримуючі вугільні лінзи й пропластки здатні проявляти себе як «ложна» покрівля, середньою міцністю f = 2,8.
Вище залягає алевроліт потужністю 3,0-9,5м, сірий, горизонтально-шаруватий з намивами вугільного матеріалу й прошарками піщаників, середньої міцності f = 3,8, у південно-східній частині заміщає піщаником з потужністю шаруючи до 4,5м, полевошпатовим, на глинистому цементі.
У ґрунті шару - алевроліт потужністю 2,5-3,5м, сірий, у верхній частині шару “кучерявчік” з відбитками вугільних стігмарій, середньої міцності f =3,5, далі не шаруватий, слюїдний, міцний, обводнений, f =4,0.
Таблиця2. 3.2 -
Характеристика покрівлі m51в
Характеристика покрівлі |
||||
Безпосередня |
Основна |
|||
Тип породи |
аргіліт |
Тип породи |
піщаник |
|
Потужність |
4,0 |
Потужність |
3 |
|
Міцність |
2,8 |
Об'ємна маса |
3,8 |
|
Об'ємна маса |
2,5 |
|
|
Таблиця 2.3.3 -
Характеристика ґрунту пластів
Характеристика шару |
m40 |
m51в |
Тип породи |
алевроліт |
Аргіліт |
Міцність |
3,5 |
3,0 |
Об'ємна маса |
2,8 |
2,9 |
При роботі лав можливе знаходження вибоїв лав у зоні підвищеного гірського тиску від крайових частин лав по вище розташованому пласту m51в. Можливі посилення на кріплення лави й сполучень, обвалення віджатих порід покрівлі.
При перетинанні гірничо-геологічних порушень можливі обвалення порід покрівлі, виділення газу й води.