Запитання до підрозділу 2.3.

1. Родючість грунту, її види і роль у формуванні врожаю.

2. Під якими культурами найбільш інтенсивно мінералізується гумус і з чим це пов’язано?

3. Значення гною в підвищенні родючості грунту.

4. Від чого залежить хімічний склад гною?

5. Хімічний склад гною, способи його зберігання.

6. Удобрювальна цінність та особливості застосування гноївки і пташиного посліду.

7. Сидерати, види рослин, які використовують на зелене добриво.

8. Які основні вимоги до проміжних сидеральних культур?

9. Яка цінність соломи як органічного добрива?

10. Чому в перший рік при застосуванні соломи як органічного добрива, не завжди спостерігається збільшення врожаю?

11. Екологічні та економічні аспекти застосування соломи і іншої нетоварної продукції як добрива.

12. Комплекс машин для підготовки і заробки соломи і іншої нетоварної продукції в грунт.

Підрозділ 2.4. «Визначення оптимальних норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури» передбачає звернути увагу на суть різних методів визначення норм добрив, їх оцінку і характеристику способів внесення добрив.

Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив доцільне і вважається важливим елементом правильної системи застосування добрив для різних сівозмін будь-якої спеціалізації. Це пояснюється тим, що поживні речовини мінеральних добрив за умови правильного внесення використовуються дуже швидко і забезпечують рослину живленням з початку органогенезу, а елементи живлення, які містяться в органічних добривах, використовуються повільно і забезпечують рослину живленням у більш пізніші строки.

Перед виконанням цього підрозділу необхідно за підручником опрацювати тему: «Система застосування добрив», пояснити терміни норма і доза добрив.

Визначення оптимальних норм добрив – складне питання агрохімічної науки і практики. Це обумовлене різноманіттям взаємовідносин між рослиною, грунтом, добривом, агротехнікою, погодними умовами. Основними умовами, які визначають вибір оптимальних норм добрив, є: 1) загальна потреба рослин в поживних речовинах; 2) кількість поживних речовин, що використовується рослинами із грунту (коефіцієнт використання поживних речовин із грунту); 3) коефіцієнт використання рослинами поживних речовин мінеральних і органічних добрив; 4) економічні і організаційно-господарські умови, які визначають доцільність норми добрива.

Агрохімічною наукою розроблено більше півсотні методів для встановлення норм добрив. Всі наявні методи визначення норм добрив можна об’єднати в такі групи:

- за результатами польових дослідів із застосуванням поправочних коефіцієнтів на агрохімічні властивості грунту;

- нормативні методи – за нормативами витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст врожаю;

- за бальною оцінкою грунту – на основі бальної оцінки природної родючості грунту та окупності добрив;

- балансові методи – на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з грунту і добрив;

- математичні – на основі виробничих функцій у системі грунт-рослина-добриво.