Основна термінологія

Функції менеджменту — це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами та способами, а також відповідна організація робіт і контроль діяльності.

Механізм менеджменту – система, яка утворюється із взаємопов’язаних ланок (підсистем), що об’єднують множину різних елементів і блоків, забезпечуючи у процесі їх взаємодії функціонування всіх підсистем організації.

Процес менеджменту – діяльність суб’єкта управління з узгодження спільної праці персоналу організації для досягнення її цілей, який є єдністю 3 складових: змісту, організації та технології здійснення.

Планування - це вид управлінської діяльності, спрямований на визначення цілей, перспектив розвитку організації, а також ресурсів, необхідних для їх досягнення.

Стратегічне планування - планування на перспективу, що визначає напрямок дій і забезпечення реалізації курсу розвитку організації, її місії (5-10 років).

Стратегія (від грецького" strategos" - мистецтво генерала) являє собою детальний, всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії органі­зації і досягнення її цілей.

Мета - це конкретний кінцевий стан або бажаний резуль­тат, якого прагне досягти організація

Тактика - це короткотермінова стратегія, що узгоджується з загальними довгостроковими планами

Місія - це основна діль, чітко виражена причина існування організації (основний вид діяльності, якою буде займатись організація).

Візія - це ідея щодо бачення майбутнього організації.

Тактичне планування - це механізм реалізації обраної стратегії, логічне продовження стратегічного планування і спосіб реалізації стратегії з метою досягнення виконання місії організації

Поточне планування - це різновид управлінської діяльності, спрямована на розробку заходів, бюджетів та адміністративних важелів щодо досягнення обраної стратегії діяльності на період одного року.

Оперативне планування - це різновид управлінської діяльності, яка спрямована на формування вузьких, деталізованих, короткострокових планів, які присвячені конкретним питань діяльності підприємства.

Політика - це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей

Процедури - виражені формальним чином стандартизовані вказівки, що описують спосіб дій у конкретній ситуації.

Правила точно визначають, що повинно бути зроблено в специфічній одиничній ситуації

Бюджет являє собою метод розподілу ресурсів, виражених у кількісній формі, для досягнення цілей також поданих кількісно

Технологія — розробка продукту, його виробництво, кваліфікація та фах працюючих, тобто усі чинники, які визначають рівень технологічного розвитку.

Прогноз – це науково обґрунтоване, ймовірне судження про можливий стан об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його здійснення. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням.

Прогнозування – процес формування прогнозу про розвиток об'єкта на основі вивчення тенденцій його розвитку.

Метод прогнозування – сукупність способів і прийомів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) даних, а також їх змін у розглянутому періоді часу вивести судження певної вірогідності відносно майбутнього розвитку об'єкта

Графік (грец. graphicos — накреслений) — розклад, який визначає послідовність виконання нових дій

Сіткове планування – одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів і довгострокових комплексів проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує наступну оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних

Бізнес-план – документ, який містить систему взаємопов’язаних у часі та просторі й узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту.

Управління за цілями — підхід, згідно з яким кожен працівник організації має чіткі цілі, що забезпечує досягнення цілей управлінців усіх рівнів та загальних цілей організації.

Стратегія диверсифікації - освоєння виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, що включає на просто диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов’язані з основними видами діяльності фірми області.

Стратегія інтеграції - посилення конкурентних позицій виробника товару за рахунок: створення взаємовигідних міцних зв'язків з постачальниками сировини (інтеграція назад), з торговими посередниками для контролю над збутом (інтеграція вперед); поглинання конкурентів (горизонтальна інтеграція); організації вертикальних маркетингових структур (вертикальна інтеграція).