65.Тактичні прийоми допиту підозрюваного в ситуації, коли він відмовляється давати показання.

Закон не зобов’язує обвинуваченого давати показання, як і не забороняє йому давати неправдиві показання. Цим законодавець, як видається, покладає на слідчого обов’язок встановити істину незалежно від показань та поведінки і позиції обвинуваченого, з урахуванням ймовірності неправдивих показань з його боку, а можливо й самообмови.

Але слідчий повинен завжди пам’ятати, що обвинувачений, зазвичай, як будь – хто інший краще знає про обставини підготовки, вчинення та приховання злочину, його мотиви та мету.

Містима в показаннях обвинуваченого інформація – докази можуть виявитися дуже важливими, а отже їх відсутність лише негативно відобразиться на повноті розслідування (достатності).

Окрім цього, отримання нових і повних показань від обвинуваченого, суттєво прискорить розслідування, оскільки з них слідчий дізнається про існування інших джерел доказів.

Все це обумовлює завдання не тільки викрити обвинуваченого у неправді, коли той обрав такий спосіб протидії слідству, але й перебороти відмову від дачі показань.

Тактичними прийомами переборення відмови від дачі обвинуваченим показань виступають:

• переконання обвинуваченого в неправильності обраної ним позиції;

• повідомлення обвинуваченому про те, що його співучасники на відміну від нього вже дають показання, в тому числі і такі, що викривають його у злочині;

• використання протиріч між інтересами співучасників;

Для того щоб переконати обвинуваченого в неправильності обраної ним позиції, слідчий повинен роз’яснити йому, до яких негативних наслідків призведе його відмова:

• затримка з розслідуванням;

• створення перешкод щодо встановлення ступеня вини співучасників;

• ускладнення із встановленням справжніх обставин справи, в тому числі таких, що пом’якшують вину обвинуваченого або навіть виключають її.

Повідомляючи обвинуваченому про те, що співучасники його викривають, не потрібно знайомити його із змістомтаких показань (до дачі ним показань особисто).

Окрім цього обвинувачений може змінити свої показання та позиції навіть із остраху запізнитись з визнанням своєї вини, якщо слідчого вдається у цьому переконати, з тим, щоб саме йому врахувалось розкаяння та сприяння слідству.

67. Застосування звукозапису і відеозапису під час допитів.

Додатковими методами фіксації допиту є звуко- та відеозапис, застосування яких повинно здійснюватися у відповідності до вимог ст. ст. 85-1, 85-2 КПК України.

Щодо застосування відеозапису, доречно зауважити, що як засвідчує слідча практика, названий факультативний спосіб фіксації ходу та результатів допиту використовується слідчими недостатньо.

Основна причина - необізнаність і недооцінка тактичного значення його застосування й небажання обтяжувати себе додатковими турботами щодо підготовки та роботи з цими засобами, оскільки це дещо ускладнює процедуру і робить довшим сам допит.

У чому переваги матеріалу, отриманого з використанням відеозапису?

Закон встановлює можливість використання матеріалів звукозапису допиту в процесі доказування як додатки до протоколу цієї слідчої дії.

У всій сукупності ці деталі відеозапису відображають ту ступінь психологічної свободи і розкутості особи на допиті, котра переконує у щирості її показань чи навпаки.

Неможливо не згадати ще про один важливий аспект змісту відео документів, а також, у більшому, і фото- та кіно документів – повністю у всіх деталях відображати процедуру допиту. Іншими словами з цих матеріалів можна побачити, як слідчий проводив допит чи одну ставку, чи не порушував прав учасників слідчої дії, якою була тактика, етика тощо.

Ці матеріали, за умови належного проведення слідчої дії, стовідсотково позбавлять недобросовісного учасника допиту чи очної ставки можливості скомпроментувати результати слідчої дії, роблячи неправдиві заяви про немов би допущені слідчим порушення закону. Адже ці особи розуміють, що саме аналізом відео-, кіно- та фотодокументів їх брехливі твердження будуть спростовані.

Наявність, насамперед, відео документів допиту у ході якого були отримані правдиві показання, безумовно ускладнюють наступну можливу зміну показань чи відмову від них особи, яка раніше дала правдиві показання.

Ще раз можна назвати випадки, за яких рекомендовано застосувати під час допиту чи очної ставки відеозапис:

• під час допиту особи будь – якого процесуального статусу, якщо вона перебуває в тяжкому або небезпечному для життя стані. Тобто коли з цих причин повторний допит буде у майбутньому не можливим;

• потерпілих у справах про згвалтування (оскільки згодом часто вони схильні до кардинальної зміни своїх початково обвинувачувальних показань на виправдувальні);

• потерпілих від злочинів, що вчиняються на грунті конфліктів між членами сім’ї або родичами (оскільки згодом є ймовірною їхня змова та принципова зміна показань).

• свідків, які є єдиними очевидцями злочину (оскільки на них згодом можуть вплинути заінтересовані особи, що призведе до суттєвої зміни ними показань);

• потерпілих і важливих свідків, якщо вони найближчим часом повинні виїхати, наприклад, у тривале відрядження (цією дією наперед усувається потреба їх повторних допитів чи очних ставок);

• підозрюваних (обвинувачених), що готові дати правдиві показання, у справах про тяжкі злочини, про що можна дізнатись із попередньої розмови, отримання пояснень тощо (це особливо важливо на початкових фазах допиту, а тому треба мати на поготові відео записуючу апаратуру);

• підозрюваного (обвинуваченого), коли у слідчого з’явились переконливі докази його вини або які спростовують неправдиве алібі – з тим, щоб додатково зафіксувати процес викриття й факт визнання особою своєї вини;

• допиту малолітнього чиї мовні та конклюдивні особливості важко передати в протоколі слідчої дії;

• коли проводиться допит за окремим дорученням;

• для фіксації допиту осіб, які були піддані дослідженню судово – психіатричної експертизи;

• у випадках, коли залучається перекладач;

• під час очної ставки, коли є підстави для очікування поведінських ексцесів, зокрема агресії з боку допитуваних (відеозапис буде стимулюючим фактором, зрештою зафіксує агресію чи чогось подібного, хоча ніщо не перешкоджає слідчому запросити до кабінету конвоїра чи працівника міліції);