40. Завершальна стадія обшуку.

Останньою стадією обшуку є завершальна стадія, що полягає в закріпленні доказів зокрема і фіксації результатів обшуку взагалі.

Результати обшуку фіксуються у протоколі слідчої дії та додатках до нього. Від повноти і об'єктивності документування й відображення іншим способом ходу і результатів обшуку залежить доказове значення цієї дії.

Протокол повинен відповідати загальним, передбаченим ст. 85 КПК України, і спеціальним, передбаченим ст. 188 КПК України, вимогам.

Протокол доцільно складати після завершення обшуку і обов'язково на місці його проведення. Під час слідчої дії слідчому рекомендується вести чорнові записи або застосувати диктофон. Окрім цього, можуть застосовуватися фото-, кінознімання, відеозапис із дотриманням окремої процедури і тактичних рекомендацій.

З огляду на необхідність вручення обшукуваному копії протоколу його потрібно скласти не менш ніж у двох екземплярах.

Протокол обшуку, як і протоколи більшості слідчих дій, складається з трьох частин.

У вступній частині (шапці) протоколу зазначають:

- місце і дату виконання слідчої дії;

- час початку і завершення обшуку;

- посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, і кожного зі складу слідчо-оперативної групи, спеціалістам -роз'яснення прав та обов'язків;

- прізвище, ім'я, по батькові та домашню адресу кожного понятого, факт роз'яснення їм прав;

- дату складення постанови про проведення обшуку, ким складено, ким санкціоновано обшук (коли санкції та постанови немає, вказується чому, і робиться посилання на ч. 4 ст. 177 або ст. 184 КПК України);

- адресу приміщення, де проводився обшук, або місцерозта-шувапня, межі обшукуваної території;

- позначка про роз'яснення обшукуваному чи особам, які його заступають, права бути присутніми на місці виконання слідчим усіх дій, робити заяви щодо цих дій, що підлягають занесенню до протоколу;

- позначка про те, що перед початком обшуку слідчий запропонував добровільно видати шукане і якою була відповідь;

- позначка про доведення до відома про застосування факультативних засобів фіксації перебігу та результатів слідчої дії та інших технічних засобів пошуку.

41. Типові ситуації обшуку та їх вплив на тактику його виконання.

У теорії криміналістики тактика обшуку розглядається щодо таких основних питань: що чи кого шукати; у кого шукати; де шукати; коли шукати; як шукати.

Поділ ситуацій обшуку на конфліктні та безконфліктні має дуже широкий діапазон спрямованості. Обрання ж відповідної тактики обшуку, оптимальне використання тактичних прийомів передбачають диференційований підхід до ситуативності обшуку.

Залежно від присутності чи навпаки, відсутності обшукуваного можуть бути виділені дві ситуації:

1) здійснення обшуку в ситуації присутності обшукуваного;

2) здійснення обшуку в ситуації його відсутності. У ст. 181 КПК вказано, що під час обшуку по можливості повинна бути забезпечена присутність обшукуваного або повнолітнього члена його родини, однак такої можливості може і не бути, і тоді обшук проводиться за відсутності обшукуваного.

Залежно від ставлення обшукуваного до пропозиції слідчого видати зазначені у постанові предмети чи документи, а також вказати місце, де переховується злочинець, можна виділити такі ситуації обшуку:

1) при добровільній видачі;

2) при відмові від добровільної видачі.

Ситуація добровільної видачі ще не означає, що обшук на цьому може бути завершений. Добровільна видача іноді може бути пов’язана: а) з видачею частини компрометуючого матеріалу, аби перешкодити виявленню головної, більш важливої частини; б) з видачею документів чи предметів, щоб запобігти вилученню значної суми грошей або цінностей, виявленню слідів і речових доказів по інших злочинах.

Залежно від ставлення обшукуваного до здійснюваного обшуку можна виділити:

1) ситуацію активної протидії (коли обшукуваний своїми діями намагається заважати проведенню обшуку, не виконує законних вимог слідчого чи працівника міліції, істерично реагує на їхні дії, зневажає їх);

2) ситуацію нейтральної поведінки обшукуваного і його відмову від спілкування зі слідчим (коли обшукуваний демонструє свою байдужість чи зневагу до дій слідчого, явну відмову від діалогу з ним, не бажає розмовляти, відповідати на запитання);

3) ситуацію надання допомоги слідчому під час проведення пошукових дій (коли обшукуваний намагається сприяти слідчому у його пошуках або імітує активну допомогу).

Ситуації обшуку можуть бути диференційовані також залежно від передбачуваного способу схову предмета пошуку. Тут можна простежити три типові ситуації, коли передбачається, що предмет пошуку:

1) зберігається без спеціального маскування (документи знаходяться у шухляді письмового столу чи сейфі; сокира, якою було вчинено злочин, лежить у сараї разом з іншим інструментом тощо);

2) видозмінено або знищено (зливкам золота можуть надаватися вид і форма предметів (елементів) домашньої обстановки; у квартирі, де відбувалося розчленування трупа, можуть пофарбувати меблі, замінити шпалери);

3) сховано у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях (обрання способу приховання не є повністю вільним, воно детерміновано низкою чинників, обставин, у тому числі й обстановкою дому чи квартири).

Розглянемо можливі варіанти ситуативних змін у процесі проведення обшуку та проаналізуємо запропоновані необхідні системи тактичних прийомів у тій чи іншій ситуації (рис. 30). Перш за все обшук може здійснюватися у присутності або за відсутності обшукуваного. Якщо обшукуваний присутній при обшуку, слідчий повинен запропонувати йому добровільно видати об’єкти, які розшукуються. Після цього можливе виникнення двох різних ситуацій обшуку: при добровільній видачі та при відмові від добровільної видачі. Якщо має місце добровільна видача, то обшук вже на цій стадії може бути завершений. Встановити істинність добровільної видачі або її фальшивість (підміна предмета пошуку, видача тільки його частини) допомагає використання системи тактичних прийомів, спрямованої на діагностику такої видачі.

При відмові від добровільної видачі має місце перехід у два різних за своєю природою блоки ситуацій:

1) блок ситуацій, що відображає ставлення обшукуваного до здійснюваного обшуку (ситуація активної протидії; ситуація нейтральної поведінки обшукуваного та його відмова від спілкування; ситуація надання допомоги слідчому при здійсненні пошукових дій);

2) блок ситуацій, що відображає передбачуваний спосіб збереження предмета пошуку (ситуація, коли передбачається, що предмет пошуку зберігається без спеціального маскування; ситуація, коли передбачається, що предмет пошуку видозмінено або знищено; ситуація, коли передбачається, що предмет пошуку сховано у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях).

Стосовно кожного блоку ситуацій пропонуються й два види систем тактичних прийомів:

1) пов’язані з взаємодією з обшукуваним (система тактичних прийомів, спрямована на усунення активної протидії обшукуваного; система тактичних прийомів, спрямована на подолання відмови обшукуваного від спілкування; система тактичних прийомів, спрямована на отримання пошукової інформації від обшукуваного);

2) пов’язані з взаємодією з матеріальними об’єктами (система тактичних прийомів, спрямована на пошук об’єктів, що зберігаються без спеціального маскування; система тактичних прийомів, спрямована на пошук видозмінених або знищених об’єктів; система тактичних прийомів, спрямована на пошук об’єктів, схованих у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях).