39. Тактичні особливості робочого етапу обшуку.

(Власне обшук), який умовно поділяють на попередню, оглядову та детальну стадії.

Сутність попередньої стадії у тому, щоб раптово та безпечно прибути на місце обшуку. Щоб прибуття слідчого і супроводжуючих його осіб на місце обшуку було несподіваним для обшукуваного, не дозволило б йому знищити або викинути будь-які предмети, а також чинити опір, доцільно:

o засоби транспорту залишити на деякій відстані від об'єкта обшуку;

o підходити до об'єкта обшуку по одному-дві людини, а не всім учасникам разом;

o використовуючи ліфт, піднятися на один-два поверхи вище від потрібного;

o розташовуватися біля вхідних дверей так, через дверний вічко або замкову щілину було видно тільки один з тих, хто прийшов, бажано знайомий обшукуваного чоловік;

o забезпечити з моменту прибуття на об'єкт спостереження за вікнами, іншим виходом з метою, щоб нічого не було викинуто і ніхто не міг залишити приміщення;

o забезпечити наявність серед осіб, які прибули на обшук, особи, якій обшукуваний або члени його сім'ї відкрили б двері, як знайомому, співробітнику ЖЕО тощо;

o у випадку, якщо двері порівняно довго не відкривають, відчинити її, примусово, попередньо попередивши про це;

o входити до обшукуваного приміщення разом з понятими, які в такий спосіб зможуть свідчити про все, що відбувалося з самого першого моменту обшуку;

o за наявності відомостей або припущень, що обшукуваний може чинити опір (тим більше, якщо у нього є зброя), слідчого повинні супроводжувати озброєні співробітники міліції.

Після проникнення на місце обшуку слідчий повинен виконати низку невідкладних дій. Зокрема, необхідно ознайомити обшукуваного із постановою про проведення обшуку; доручити оперативним співробітникам швидко оглянути об'єкт з метою встановлення, хто ще знаходиться на об'єкті і припинення можливості кому-небудь приховатися або що-небудь приховати або знищити; організувати охорону всіх виходів з обшукуваного об'єкта тощо.

Слідчий на цій стадії повинен запропонувати добровільно видати об'єкт пошуку. Постає питання: чи слід проводити обшук, якщо обшукувана особа добровільно видала необхідні предмети? Це питання має вирішуватися індивідуально з урахуванням конкретної слідчої ситуації. За загальним правилом: добровільна видача об'єктів пошуку не є перешкодою для проведення обшуку. Такі дії обшукуваної особи можуть пояснюватися прагненням видачею частини компрометуючих матеріалів: перешкодити виявленню основної, більш важливої частини; запобігти вилученню значних сум грошей або цінностей, нажитих злочинним шляхом; запобігти виявленню слідів і речових доказів за іншими злочинами, про які слідчим органам ще не відомо тощо. Тому, якщо в постанові про проведення обшуку не названа конкретна річ, що підлягає відшуканню, а вказано, що обшук проводиться з метою відшукання слідів злочину й інших предметів і документів, які мають значення у справі, обшук слід проводити в повному обсязі, незважаючи на добровільну видачу деяких об'єктів пошуку. На оглядовій стадії обшуку слідчий:

1) з'ясовує у обшукуваного, які приміщення і сховища використовуються ним особисто і які членами його сім'ї або колегами, якщо обшук проводиться в службовому приміщенні (відповіді обшукуваного зіставляються з раніше отриманими відомостями; ті ж питання з'ясовуються й у інших присутніх у місці обшуку осіб);

2) уточнює, які ключі від сховищ є в обшукуваного і чи немає у нього ключів, приналежність яких він не пояснив;

3) здійснює обхід і огляд усіх приміщень або території, які підлягають обшуку, після чого висуває версії про найбільш ймовірні місця зберігання об'єктів пошуку, встановлює трудомісткість і приблизний час, який потрібно буде витратити на пошуки, черговість дослідження об'єктів;

4) уточнює питання щодо організації проведення обшуку: необхідність додаткового залучення технічних помічників та спеціалістів, а також доставки технічних засобів; розподіляє обов'язки з охорони, спостереження та пошуку між учасниками обшуку; встановлює перерви для відпочинку, прийому їжі; забезпечує безпеку обшукуючи осіб; створює належні умови для обшуку (достатнє освітлення, виділення спеціального місця для огляду вилучених предметів тощо);

5) вирішує, дослідження яких об'єктів доцільно провести особисто, а що слід доручити іншим співробітникам і кому саме;

6) уточнює, які корективи необхідно внести в раніше складений план обшуку;

7) намічає тактичні прийоми пошуків.

На детальній стадії обшуку відбувається послідовне обстеження приміщення, ділянки місцевості (тобто об'єкту обшуку) з використанням певних методів, які можна класифікувати на такі види.

1. За охопленням об'єкта, місця обшуку: суцільне обстеження; вибіркове (обстеження частин).

2. За напрямом руху: за годинниковою стрілкою; проти годинникової стрілки; по спіралі; зустрічне обстеження; паралельне обстеження, (для ділянок місцевості).

3. За характером дій осіб, які обшукують: без порушення цілісності обстановки, об'єктів; з порушенням цілісності обстановки, об'єктів.

Ці методи використовують в залежності від особливостей об'єктів пошуку та об'єкту обшуку.

Під час проведення обшуку слідчий повинен постійно звертати увагу понятих на факти виявлення предметів, які в подальшому будуть вилучені. Ці предмети повинні бути понятими оглянуті, причому звертається їх увага на способи і місце виявлення, а також прийоми приховування зазначених об'єктів, на факти застосування фотозйомки чи інших засобів фіксації всього виявленого.

У криміналістичній літературі називають ознаки й обставини, які вказують на доцільність вилучення або ретельного дослідження конкретних предметів, виявлених під час обшуку:

1) спроби зацікавлених осіб приховати або знищити предмет, відвернути від нього увагу слідчого;

2) коли викликають сумнів пояснення обшукуваного з приводу предмета, що оглядається (про властивості, час отримання, походження тощо);

3) підозріле поєднання предметів, виявлених на місці;

4) невідповідність характеру знайдених предметів особистості обшукуваного (різка невідповідність кількості наявних предметів легальному матеріальному доходу, культурному рівню тощо);

5) ознаки, що свідчать про те, що знайдені предмети не належать обшукуваному (у самотнього чоловіка - велика кількість дорогого жіночого одягу, дитячих речей тощо);

6) підозрілий спосіб зберігання виявлених предметів (в тайнику, замасковані під інший предмет і т. д.);

7) незвичайні властивості окремих предметів, невідомість їх призначення.

Доказове та орієнтуюче значення може мати не тільки наявність, але й відсутність деяких предметів. Наприклад, відсутність предметів, про наявність яких у обшукуваного було точно відомо; предметів та інших цінностей, про наявність яких говорять виявлені документи тощо.