36. Об’єкти, завдання та види обшуку.

Основною підставою для класифікації обшуку на види є об'єкт обшуку.

 Об'єкт обшуку - це те, що підлягає примусовому дослідженню для виявлення матеріалізованої інформації щодо події злочину або інших обставин справи. Залежно від характеру об'єкта обшуку, обшук поділяють на такі види: 1) обшук жилих та нежилих приміщень (квартири, індивідуальні будинки, службові кабінети, сховища, гаражі, підсобні приміщення і т. ін.); 2) обшук ділянок місцевості (подвір'я, садові ділянки, підсобні господарства, території установи); 3) обшук особи, її тіла та одягу; 4) обшук транспортних засобів. Крім того, розрізняють такі види обшуку: первинний та повторний, одиночний та груповий (одночасний). Груповий (одночасний) обшук - це тактична операція з одночасним здійсненням серії обшуків за єдиним планом у різних осіб у межах однієї розслідуваної кримінальної справи.

37. Обшук. Об’єкти пошуку та обшуку.

У теорії криміналістики при характеристиці обшуку використовуються два різних терміни — «об’єкти пошуку» і «об’єкти обшуку».  Об’єкт пошуку — це те, що необхідно відшукати, виявити, знайти. У процесі обшуку такими об’єктами є люди, трупи, знаряддя злочину, предмети злочинного посягання, документи, сліди тощо.  Обшук передбачає відшукання предметів, які можуть бути речовими доказами. Згідно зі ст. 78 КПК можна сформувати певні типові групи таких предметів:  1. Знаряддя і засоби вчинення злочину:  а) вогнепальна і холодна зброя;  б) предмети, які спеціально виготовлені для вчинення злочинів (знаряддя злому і злодійський інвентар — відмички, «фомки», «гусячі лапи» та ін.; знаряддя вбивства чи нанесення тілесних ушкоджень — кастети, надолонники, кістені тощо);  в) предмети, зберігання чи використання яких заборонено або потребує спеціального дозволу (ліцензії) (газова зброя, радіоактивні речовини, наркотики та ін.);  г) предмети, які застосовуються у побуті, виробничій або іншій легальній діяльності (кухонний ніж, сокира, молоток та ін.);  ґ) транспортні засоби (якщо вони використовувались для досягнення злочинного результату).  2. Предмети, що зберегли на собі сліди злочину (одяг чи взуття обшукуваного, яке має сліди крові, частки ґрунту, жирові плями тощо).  3. Предмети, отримані як наслідок злочину (гроші чи цінності, які є предметом хабара; майно, що належить потерпілому, та ін.).  4. Інші предмети, що виступають засобом для встановлення істини у справі (фотознімки, записні книжки, дискети ЕОМ тощо).  Окрему групу об’єктів складають документи. Під час обшуку підлягають виявленню документи: 

а) зміст яких є предметом злочинного посягання;  б) які є засобом вчинення злочину;  в) які є засобом приховання злочину;  г) що характеризують особу злочинця;  ґ) що містять у собі зразки почерку;  д) що містять у собі іншу інформацію, яка цікавить органи розслідування.  Об’єкти пошуку можуть бути класифіковані за різними підставами:  1) залежно від характеру попередньої інформації про об’єкт пошуку:  а) індивідуально визначені об’єкти;  б) об’єкти, відомості про які можуть вказувати лише на їх родову (групову) належність;  в) випадково виявлені об’єкти;  2) залежно від форми вказівки в законі:  а) прямо передбачені й названі в КПК як об’єкти;  б) віднесені до «інших предметів і документів», що мають значення для встановлення істини у справі;  в) які є вилученими із законного обороту;  г) які вилучаються з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна;  3) залежно від природи того, що шукають:  а) предмети, що можуть служити речовими (або письмовими) доказами;  б) предмети і документи, заборонені до обігу;  в) предмети і документи, що можуть бути доказами в іншій кримінальній справі;  г) речі та цінності, що здобуті злочинним шляхом;  ґ) цінності або майно обвинуваченого чи підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації;  д) особи, які переховуються від слідства і суду;  е) особи, яких переховують в тих чи інших місцях;  є) трупи або частини розчленованого трупа (трупів);  ж) тварини. 

Об’єкт обшуку — це те, відносно чого (чи кого) здійснюється обстеження. 

Найбільш поширеними об’єктами обшуку є:  1) житлові приміщення (квартира, будинок, дача, номер готелю тощо);  2) службові, торговельні, виробничі та інші нежитлові приміщення (кабінети посадових осіб і державних службовців, офіси, склади, виробничі дільниці, підсобні приміщення магазинів тощо);  3) ділянки місцевості (садиба, сад, город та ін.);  4) автотранспортні засоби (автомобілі, причепи, мотоцикли та ін.);  5) жива людина (її тіло, одяг, взуття та інші носильні речі).  Таким чином, об’єктом обшуку може бути практично будь-яке місце, що знаходиться у кого-небудь в розпорядженні (власності), або особа, якщо є достатні підстави вважати, що у цьому місці чи у даної особи можуть бути знаряддя злочину, предмети та цінності, які мають значення для справи.  У криміналістичній теорії прийнято розрізняти декілька видів обшуку залежно від тих чи інших підстав їх диференціації. Так, за характером об’єктів обшуку розрізняють обшук: приміщень, місцевості, транспортних засобів, особи. За характером об’єктів пошуку виділяють обшуки, спрямовані на виявлення людей, трупів (чи їх частин), знарядь та засобів вчинення злочину, предметів злочинного посягання, слідів, документів та інших об’єктів. Обшуки можна розрізняти за їх повторюваністю (первинний і повторний) та за їх одночасністю (груповий і одиночний). Названі види обшуку мають певну специфіку. Розглянемо особливості проведення окремих видів обшуку.