Висновки

Таким чином, у сучасному глобальному контексті Латинська Америка є одним з найдинамічніших компонентів сучасного світу, який має історичний шанс для підвищення свого статусу в міжнародному співтоваристві. При всіх негативних явищах і втратах на етапі ринкової трансформації основним є руйнування або витіснення на "узбіччя" суспільно-економічного розвитку архаїчних соціальних і господарських структур, які традиційно зумовлювали відсталість і гальмували включення регіону у міжнародний обмін. При цьому Латинська Америка не копіює азіатські держави, а формує власну модель оновлення з новим цивілізаційним контекстом та іншим співвідношенням порівняльних переваг в економіці, головне в якій - не "перестрибуюча" модернізація, а "переробна": через реорганізацію існуючих галузей, через переведення технологій на ефективнішу основу, а продукту - у форму, яка б відповідала передовим стандартам, через впровадження до традиційних галузей схем сучасного менеджменту та господарської логістики.

Латиноамериканські країни прагнуть створити Співдружність лібероамериканських націй на противагу ОАД і з цією метою щороку скликають збори глав держав і урядів країн Латинської Америки і Карибського басейну, Іспанії та Португалії - Гвадалахара (Мексика, 1991 p.), Мадрид (1992), Сальвадор (Бразилія, 1993), Картахена (Колумбія, 1994), Барилоче (Аргентина, 1995), Вінья-дель-Мар (Чилі, 1996), Каракас (Венесуела, 1997), Португалія (1998), Куба (1999), Панама (2000), Перу (2001).

У XXI ст. Латинська Америка вступає істотно оновленою за різними напрямами -політична перебудова суспільства, зміна його економічної "матриці", політичні зміни в орієнтації у світовому геополітичному просторі в контексті глобального переходу до постіндустріальної цивілізації, для якої характерні зростаюча взаємозалежність процесів розвитку в різноманітних сферах суспільно-економічного життя, існування загальних рамок, параметрів детермінації та адаптації у мінливих світових умовах при збереженні багатоваріантності розвитку.

90-і роки стали для Латинської Америки часом закріплення політичної демократизації, продовження модерністських реформ і енергійного господарського піднесення, зростання її ваги у світовій економіці та міжнародній політиці з помітними результатами: фінансовою стабілізацією, поновленням динамічного розвитку, активним припливом капіталу, серйозними проривами на зовнішніх ринках з товарами нетрадиційного експорту. Для регіону стали характерними такі необоротні тенденції, як утвердження демократичних принципів організації суспільства; зміцнення демократичних основ життя; розвиток міжпартійного парламентаризму, законодавче розмежування між властями.

Таким чином, країни Латинської Америки і Карибського басейну мають стати важливим об'єктом зовнішньополітичної стратегії України та регіоном сталих і розвинутих українсько-латиноамериканських відносин.

Список використаної літератури

1. Варламов И. Открытие Латинской Америки еще впереди //Эхо планеты. - 2001. - № 16. - C. 5-9

2. Виланд Г. Латинская Америка: сегодняшний день и перспективы //Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - № 2. - C. 91-96

3. Вольский В. Латинская Америка: особенности развития и общая характеристика хозяйства //География в школе. - 2002. - № 6. - C. 3-8

4. Вольский В. Латинская Америка: особенности развития и общая характеристика хозяйства //Краєзнавство. Географія. Туризм.. - 2003. - № 25-28. - C. 58-61

5. Ворожейкина Т. Воздействие финансового кризиса на Латинскую Америку //Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - № 4. - C. 25-29

6. Давыдов В. Латинская Америка: итоги экономических реформ //Экономика и организа-ция промышленного производства. - 1998. - № 3. - C. 145-155

7. Зименков Р. Торгово-экономические отношения США со странами Латинской Америки //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2003. - № 6. - C. 30-45

8. Кауфман Р. Латинская Америка:новые вызовы //Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 4. - C. 71-82

9. Кириченко В. Латино-американський вектор зовнішньої політики //Віче. - 2001. - № 12. - C. 99-113

10. Красильщиков В. Латинская Америка в постиндустриальном мире//Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - № 9. - C. 26-35

11. Рашковский Е. Латинская Америка: в поисках собственной судьбы //Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 5. - C. 78-85

12. Романова З. Латинская Америка в глобальной системе микрохозяйственных связей //Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 4. - C. 80-86

13. Романова З. Латинская Америка в поисках безопасной экономики //Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 11. - C. 91-101

14. Романова З. Латинская Америка: комплекс финансовых проблем //Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - № 10. - C. 97-105

15. Чабанный В. Свободные экономические зоны Латинской Америки //Персонал. - 2004. - № 9. - C. 82-88

16. Шемякин Я.Г. Цивилизационное лицо современной Латинской Америки //Преподавание истории в школе. - 2001. - № 2. - C. 33-41