1. Біологічні і продуктивні особливості індиків.

За своїми біологічними та продуктивними якостями індики посідають особливе місце серед м’ясних видів птиці. М’ясо має високі дієтичні та смакові якості, містить велику кількість протеїну (до 28%) та незначну кількість жиру (2-5%).

М’ясо належить до так званого білого м’яса, яке має цінні харчові якості, має особливий смак, що характерний для м’яса дичини (рябчика, фазана).

М’ясо багатше на вітаміни групи В проти м’яса інших видів птиці, у ньому найнижчий вміст холестерину, і тому воно дуже корисне для людей, що схильні до ожиріння.

Індики відрізняються найбільшим забійним виходом тушок- 87-90% та найбільшою масою істивних частин-65-69% від живої маси та 73-78% від напівпатраної тушки.

Маса м’язової тканини у індичат сучасних кросів становить 5,5-5,9% від живої маси та 73-75% від маси патраної тушки.

Індики найкрупніші серед усіх видів с.-г. птиці, вони мають високу продуктивність. наПриклад жива маса дорослих самців 25-30кг, а самок –12-15кг. відомо, що несучість індиків більшості материнських форм становить 70-80 яєць. Індичата досягають живої маси 4,3-4,4 кг у 12-тижневому віці і витрачають 2,5-2,7 кг /1 кг приросту; 6,2-6,6кг у 17-тижневому віці і 3,4-3,7кг.

В умовах господарств за один цикл племінного використання індиків (5місяців) від 1 самки одержують 45-60 індичат. При багаторазовому комплектуванні батьківських стад індиків (при двох циклах за рік) можна виробити 400-500 кг дієтичного м’яса, одержати 150-180 яєць від однієї несучки.

Найбільших успіхів у вдосконаленні племінних та продуктивних якостей індиків досягла за останні роки англійська ферма “Брітіш Теркіс Лімітед”. Скорочено БЮТ, відділення якої знаходиться в 60 країнах світу, у країнах ЄС кроси цієї фірми становлять 70-75% від загального поголів’я індиків.

Найбільша частка в світовому виробництві індичого м’яса (60%) припадає на США, частка Західної Європи становить 30%, а на інші країни, включаючи й Україну припадає 10% виробництва.

У США в 1998році було 8 кг м’яса індиків на душу населення , в 2003 році вже 14 кг на людину.

У Франції, Італії Великобританії виробництво м’яса індиків становить від 3,3-4,4 кг на душу населення.

За кордоном вважається що виробництво індичок не потребує великих витрат, дає значний прибуток і більш конкурентностійке навіть порівняно з виробництвом бройлерів.

У державному секторі України індиківництво розвинене недостатньо. У найбільш сприятливі роки свого розвитку 1965-1978 вироблялось 200-240 г м’яса на 1 людину.

У 1994 році цей показник вже становив 18 г на 1 людину в рік.

В умовах господарств різних категорій слід впровадити найбільш ефективні питання з раціонального ведення галузі, які б дали змогу індиківництву вийти на рівень розвинених країн Ради Європи.

2. Технологія вирощування ремонтного молодняку.

Для забезпечення ритмічності виробництва інкубаційних яєць та м’яса індиків технологією повинно бути передбачено утримання птиці в приміщеннях з регульованим мікрокліматом та відповідним світловим режимом, багаторазове комплектування (4-12 разів на рік) продуктивного поголів’я та інші прогресивні прийоми.

На кожну індичку батьківського стада, що заміщується, приймають на вирощування 4 добових нерозподілених по статі індичат, а в батьківських лініях на 1 індика-плідника –10 добових нерозп. індичат. При розподілі за статтю в добовому віці на кожну індичку 2 самок …. 5 самців. При цьому в групі ремонтного молодняку у віці 17 тижнів має бути 120% самок та 200% самців до поголів’я, яке замінюється.

Способи вирощування ремонтних індиченят:

• на підлозі з глибокою підстилкою;

• комбінований (до 8 тижнів у клітках, а пізніше на підлозі),

• на сітчастій підлозі

• у кліткових батареях у приміщеннях з регульованим мікрокліматом;

• у літніх таборах та загонах на ділянках сіяних трав (можливо).

Перед посадкою молодняку проводять механічне очищення приміщень, обладнання та проводять дезинфекцію.

Брудери БП-1 вмикають за 24 години до посадки індичат. Під 1 брудер розміщують не більше 400 голів. Навколо локальних обігрівачів (брудери, установки “Промінь” та ІКУФ-1М) на відстані 45-75 см від землі обігріву встановлюють загородки із щитів висотою 40-60 см, які забирають через 10-14 днів. В кожну загородку ставлять вакуумні напувалки ПВ та годівниці-листи Л-1. З 7- по 20-й день поступово переходять до автоматичних чашкових і жолобкових напувалок, починають привчати до годівлі із жолобкових годівниць типу К-1, що мають постійну висоту. З 21-до 40-60 дня висоту годівниць регулюють верхній край годівниці на рівні спини молодняку.

З 41-61 до 119 денного віку молодняк годують із бункерних годівниць. Годівниці заповнюють кормом на 1/3 їхньої висоти. Фронт годівлі не менше 4 см.

Для материнської і батьківської форми з 1- по 17- тижневий вік – щільність посадки відповідно 4 і 3 гол/м2 підлоги.

Фронт годівлі 8 см для 18-30 тижня – а щільність посадки –3 і 1 голови/м2 в залежності від кросу.

Щільність посадки залежить від кросу	Щільність,голів/м2 підлоги	Фронт годівлі, см/гол
Материнська форма 1-17 тижня	4	4
18-30 тижня	3	8
Батьківські форми 1-17	3	5
18-30	1	10
Фронт напування 1-17 тижнів		2
18-30 тижнів		3

На першому тижні життя годують 5-6 разів на добу, на 2 – 5 , на 3 – 4-3 рази. І в подальшому переходять на триразове давання корму.

Однією із складових проблем в індиківництві є канібалізм , найбільш ефективним прийомом, що йому перешкоджає є дебікірування – часткова ампутація верхньої частини дзьоба, що проводять у добовому віці в інкубаторі або на 7-10 день життя. обрізають дзьоб на відстані 2 мм від кінця з використанням спеціального пристосування – дебікатора.

Використання комбінованої підлоги в пташнику (металева сітка і підлога 1:1) дозволяє одержати збереженність (94,5%) та вихід кондиційних молодих індичок (78,8%) при вирощуванні до 26 тижнів. Це дозволяє одержати на 19,2% більше кондиційних молодих індичок проти вирощування на підстилці.

Щільність посадки на підстилці : -5голів/м2 у перший період, та 3 гол/м2 у другий забезпечити найбільший вихід кондиційного молодняку (78,7%) при мінімальних витратах.

Кращею щільністю посадки ремонтних індиків до 13-17 тижнів на комбінованій підлозі (1:1)- 1,5-2 голів/м2.

Комбінований спосіб з використанням кліткових батарей:- перші 8 тижнів утримувати індиченят у переобладнаних батареях для молодняку курей – КБУ-3,БКМ-3,БГО-140, або у спеціалізованих кліткових батаерях для вирощування індеченят на м’ясо БП-2 виробництва Угорщини. Після 8 тижня молодняк переводять на підлогу.

У віці 17 тижнів ремонтний молодняк при сукупному вирощуванні розподіляють за статтю і переводять у пташник для батьківського стада при проведенні відбору та бракування молодняку.

Д опустима щільність посадки племінних індеченят на 1м2 підлоги :- на глибокій підстилці :- для важких кросів – 2

- для середніх -2,5 з 8-26 тиждень життя

- легких -3,0

при вирощуванні на сітчастій підлозі:

• з 8 по 17 тиждень життя-5-6 гол/м2 для індичок

• з 18 по 26 3 гол/м2

8 по 13 - 6 гол/м2 для індиків

14- по 26 - 2 гол/м2

Батьківське стадо індичок при клітковому утриманні доцільно комплектувати ремонтним молодняком, що вирощений також у клітках чи на сітчастій підлозі.

При вирощуванні племінних індеченят в клітках з 8 до 26 тиж віку застосовують переобладнані кліткові батареї КБН-1, КБН-4 або КБР-2.

Індички, що вирощені до 26-тижн віку в клітках, споживають на 4,8-5% менше корму, але в подальшому поступаються відтворними якостями.

З метою зменшення витрат на обігрів їх вирощують до 6-7 тижн. віку з щільністю посадки 8-9 гол/м2 підлоги, тільки в половині приміщення зони, а потім по всій площі пташника – 4 гол/м2.

При будь-якому способі утримання ремонтних індиченят особливу увагу приділяють підтриманню оптимальних умов утримання, тому що індиченята дуже чутливі до порушення встановлених параметрів мікроклімату в приміщенні.

Вік,тижнів	Вирощування на підлозі		Вирощування в клітках та на сітці
	Під брудером	У пташнику
1	37-35	30-28	35-32
2-3	34-27	27-22	31-27
4-5	26-21	21-19	26-22
6-17	-	18-17	21
17 та ст.	-	16	18

Відносна вологість повітря на рівні 60-70%. Для індиченят до 3 тижневого віку допускається зниження відносної вологості повітря до 40%.

Мінімальний приплив свіжого повітря:

• в теплу пору року – 5 м3/1 кг живої маси молодняка

• в холодну пору року – 0,6

швидкість руху повітря – 0,3м/с- холодний період

• 0,6м/с теплу пору року.

Особливо чутливі індеченята до протягів.

Допустимі концентрації СО2 – 0,25%, аміаку – 15 мг/м3, сірководню – 5-мг/м3.

Годують ремонтний молодняк сухими комбінованими кормами у вигляді крошки або гранул (розміром 1,5 мм в перші 3 тижні, 2,5 мм в 4 тижні…). У перші 5-10 днів індеченят можна годувати вологими мішанками.

Вирощування кондиційного ремонтного молодняку досягають обмеженням годівлі і скороченням тривалості світлового дня. З цією метою добову даванку комбікорму обмежують на 15-20%.

Для кращого перетирання корму один раз на тиждень на 100 кг комбікорму додають 0,5-1 кг гравію.

За місяць до початку несучості самкам поступово протягом 10-12 діб згодовують комбікормами для дорослих індичок.

Контроль за ростом і розвитком племінного молодняку здійснюють щотижнево шляхом зважування одних і тих самих 50 голів (чи однієї лінії) індиченят у пташнику.