2.2. Найбільші виробники яєць у світі та їх позиції в групі лідерів, тис. Т

Країна	1990 р.	Країна	2000 р.
Китай	6559	Китай	18866
США	3965	США	5011
Росія	2679	Японія	2508
Японія	2419	Росія	1867
Індія	1282	Індія	1782
Бразилія	1230	Мексика	1634
Мексика	1010	Бразилія	1400
Німеччина	985	Франція	1050
Україна	944	Німеччина	880
Франція	887	Туреччина	790
Усього	21960	Усього	35788

Із даних таблиці видно, що виробництво за останні роки у групі лідерів зросло на 63%. Якщо у 1990 році їх доля в світовому вироб­ництві становила 62,4%, то у 2000 році вона сягла 71,1%. Це відбулося головним чином за рахунок величезного збільшення виробництва яєць у Китаї і значного його росту в США, Індії і Мексиці.

З іншого боку, за цей період відбулося зменшення виробництва в Німеччині, а Україна вийшла з цього списку і поступилася Туреччині, посівши 18 місце в світовому рейтингу серед виробників яєць.

Передбачається, що три найбільших світових виробника яєць (Китай, США, Японія) і в наступні роки будуть, як і досі, забезпечувати половину цього виробництва..

У минулому десятиріччі найвища продуктивність курей-несучок зареєстрована в Данії, Франції, Швеції, Чехії і Мексиці. Дещо нижча продуктивність птиці в Росії, Японії, США, Німеччині та Нідерландах. Проте слід сказати, що серед провідних виробників яєць у світі саме в останній країні була найвища інтенсивність їх виробництва. У 2000 р. в Нідерландах вироблялося 633 шт. яєць на душу населення. Найближчими послідовниками, що подола­ли рубіж у 300 шт. яєць, є: Японія (317), Бельгія (314), США (303) і Чехія (300). В Росії у 2000 р. було вироблено лише 230шт. яєць на душу населення, а в Україні і того менше - 179.

У світі стабільно збільшується споживання яєць і яйцепродуктів. За останнє десятиріччя воно зросло на 20% і в 2000 р., за даними ФАО, було приблизно 142 шт. на душу населення за рік. Проте у різ­них країнах існує великий розрив у рівні споживання цього продук­ту. Так, наприклад, якщо в країнах з розвиненою економікою цей показник сягає понад 220 шт., то в країнах Африки середнє спожи­вання становить менше 40 шт. яєць на душу населення.

Найвищий рівень споживання яєць і яйцепродуктів у Японії, котрий за останні роки перевищив 320 шт. за рік на душу населення. Тут не побоюються високого вмісту холестерину в яйцях. Це пояс­нюється тим, що серед продуктів харчування японців значне місце належить рибі і морепродуктам.

На світовому ринку існують істотні відмінності в уподобаннях стосовно яєць з білою або забарвленою шкаралупою. Наприклад, у США перевагу надають яйцям з білою шкаралупою, у Франції та Великобританії - із забарвленою.

Щодо торгівлі, то її рівень, незважаючи на річні коливання, ніколи не перевищував 1 млн. т за рік, що становить менше 2% цього виробництва. На долю Європи випадає понад 76% експорту харчового яйця в шкарлупі й до двох третин світового імпорту. Разом з Азією на ці два регіони приходиться 90% світової торгівлі яйцем у шкаралупі.

Аналогічна картина спостерігається і в світовій торгівлі яєчним порошком, де на долю країн Європи випадає 70% світової торгівлі цим продуктом. З 1990 р. її обсяг у світі збільшився на 66% і стано­вить 30 тис. т. Експорт яйцепродуктів досягає тільки 15% світового обсягу експорту яєць.

За оцінкою експертів ФАО, до 2015 р. світова торгівля яйцем і яйцепродуктами буде зазнавати утруднення у зв'язку зі значним надлишком цього виду продукції в США, Європі, Китаї, Таїланді, Малайзії і, можливо, Туреччині.

Порівняльний аналіз затрат на виробництво яєць у ряді країн світу свідчить про значні цінові відмінності. Зокрема, у США корм є відносно дешевим, але зарплата у кілька разів вищою, ніж у Таїланді або Угорщині. Щодо цього Бразилія у вигіднішому стані, а Великобританія – з високою зарплатою, високими затратами на птицю і помірними цінами на корм – у менш вигідному. Водночас дешева робоча сила у Таїланді та Угорщині пов’язана з дорогим кормом тощо.

Досвід розвитку птахівництва має для України дуже велике значення, оскільки він, по перше, визначає місце і потенційні можливості цієї галузі на майбутнє, а по друге, стверджує, що розвиток птахівництва і його ефективність значною мірою залежать від селекційного прогресу в галузі, наявності достатніх кормових ресурсів та розвитку комбікормової промисловості.

Основні тенденції розвитку м'ясного птахівництва

Ознайомлення зі світовою практикою ведення птахівництва необхідно для обґрунтованого визначення завдань подальшого розвитку цієї вельми важливої галузі для економіки нашої країни.

Птахівництво більшості країн світу перебуває в стадії потужного піднесення з ряду причин. Основною з них є здатність птиці до найвищої конверсії корму при її хорошій адаптації до промислових умов утримання, а також завдяки високим дієтичним властивостям продуктів птахівництва: вміст білка при низьких калорійності і рівні холестерину. У світі все більше стверджується думка про те, що птахівництво має найбільші потенційні можливості для задоволення потреб зростаючого населення в раціональному харчуванні. В зв'язку з цим уряди багатьох країн приймають програми щодо підтримки і пріоритетного розвитку галузі.

Основна увага приділяється виробництву м'яса птиці, яке, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО), за останні сорок років збільшилося з 11,7 до 71,7 млн. т або більше, ніж у 6 разів. При цьому доля птиці в загальному виробництві м'яса зросла з 14 до 29%. У Північній Америці доля пта­шиного м'яса в загальному м'ясному балансі сягла 37%, а в Азії вона становить усього 12%; у середньому в розвинутих країнах ця цифра піднялася до 25, а в країнах, що розвиваються - до 20%.

Дані таблиці 2.3 свідчать про стійку тенденцію нарощування виробництва м'яса птиці у переважаючій більшості регіонів світу.

Основним виробником м'яса птиці є США, які з кінця 80-х років стали безумовним лідером у цій галузі й значно перевищують інші економічні розвинуті країни за темпами її зростання. Високі темпи приросту цієї продукції характерні для Китаю, де він з 1988 по 1993 рік був доведений до 2,5 млн. т. Починаючи з 1990 року середньорічний приріст випуску пташиного м'яса у цій країні становить 750 тис. т.

Експерти ФАО передбачають подальше зростання виробництва м'яса птиці. За їх прогнозами в 2015 р. воно досягне 94-95 млн. т, із яких 53,4 млн. т буде вироблено в країнах, що розвиваються; це ста­новить 57% світового виробництва.

2.3 Виробництво та споживання м'яса птиці в регіонах світу
Регіони	Виробництво, млн. тонн			Споживання на 1 особу за рік, кг
	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.
Африка	2,9	2,9	3,3	4,0	3,9	4,3
Північна і Центральна Аме­рика	20,3	20, 7	21,2	66,2	66,5	66,8
Південна Америка	9,6	9,9	10,3	24,7	25,1	26,1
Азія	22,0	22,6	23,4	6,7	6,7	6,9
Європа	11,9	12,4	12,6	20,4	21,7	22,1
Океанія	0,8	0,8	0,8	26,0	26,8	27,6
Австралія	0,6	0,6	0,7	31,3	32,0	32,7
Нова Зеландія	0,1	0,1	0,1	28,5	30,8	32,1
СНД (12 країн)	1,1	1,2	1,2	9,0	10,0	10,1
У світі	67,6	69,4	71,7	11,2	11,3	11,6 _,

Із загальної кількості пташиного м'яса, що виробляється, до 86% є куряче, і ця цифра залишається стабільною протягом останніх 40 років. Доля м'яса бройлерів становить 72,9% загального виробниц­тва курячого м'яса. За останні шість років щорічний приріст м'яса бройлерів є понад 1 млн. т. Найбільш високими темпами росте ви­робництво м'яса бройлерів у Мексиці, Таїланді, Аргентині, і особ­ливо, в США, де його виробництво за останні 5 років збільшилося до 2-х млн. т. (29% світового приросту).

Розвиток виробництва м'яса бройлерів у США на промисловій основі бере початок з 1950 р. Тодішнє споживання м'яса птиці на душу населення не перевищувало 4,5 кг. До 90-х років цей показник зріс до 44,6 кг, а вже у 2000 році він перевищив рівень 48 кг.

Реформування в технології, генетиці та механізації супровод­жувалося значними змінами в розміщенні виробництва продукції птахівництва у зонах країни, підвищенні її концентрації та поглиб­ленні спеціалізації при інтеграції технологічних ланок. Це стимулювало розвиток комбікормової промисловості, одного з найвагоміших важелів прискорення переходу до збалансованої годівлі птиці. Як наслідок, птахівництво перетворилося в найбільш ефективну галузь з мінімальними затратами на одиницю продукції кормів і праці. Сьогодні м'ясо птиці є найдешевшим, порівняно з яловичиною і свининою. Про це свідчить динаміка світових цін на м'ясо, наведена в таблиці 2.4 [31].

Цінова ситуація на світовому ринку м'яса свідчить про те, що ціни І баранину залишаються на досить високому рівні, так як пропозиція Австралії і Нової Зеландії досить обмежена, а попит з боку США і Європи - великий. Недостатня пропозиція яловичини через захворювання великої рогатої худоби в Європі та інших регіонах призвела збереження досить високих цін на цей вид продовольства.