Психоемоційні порушення.
Можуть виникати при будь-якій локалізації патологічного вогнища в корі головного мозку. Частіше всього порушення психіки спостерігається при пошкодженнях лобних долей: різке зниження інтелекту, звуження обсягу інтересів, емоційна нестриманість, неохайність, апатія, дурашливість, схильність пласких жартів, гіперсексуальність.
Симптоми ураження мозкових оболонок.
Виникають їх запаленні або підвищенні внутрішньочерепного тиску.
Суб’єктивні: розпираючий головний біль, нудота, блювота, подразливість, зниження розумової діяльності.
Об’єктивні:
Менінгеальна поза: у лежачого на боку хворого ноги приведені до живота, голова запрокинута, тулуб вигнутий назад.
Регидність потиличних м’язів – неможливість нахилити голову до грудини.
Симптом Керніга – неможливість розігнути ногу в колінному суглобі, якщо вона зігнута у колінному та тазобедренному суглобах.
Симптом Брудзинського верхній – при нахилі голови до грудини ноги згибаються в колінних суглобах.
Симптом Брудзинського середній –приведення і згинання ніг при надавлюванні на лобок.
Симптом Брудзинського нижній – при пасивному розгинанні однієї ногив колінному суглобі мимовільно згибається і інша.
Симптом Бехтерева (скуловий) – больова гримаса при постукуванні молоточком по скуловій дузі.
Застійні диски зорових нервів – набряк дисків, повнокров’я вен.
Ознаки гідроцефалії на краніограмах.
Підвищення тиску та клітковинно білкова дисоціація в лікворі.
Симптоми порушення вегетативної нс.
Вегетативні розлади можуть проявлятися у вигляді порушення тонусів судин, терморегуляції, нейронендокринних та обмінних порушень, розладів сечовиділення, дефекації та полової функції.
При підвищеній збудливості симпатичного відділу спостерігається тахікардія, підвищений АТ, прискорене дихання, зябкість, тривожність, запори. При ваготонії, навпаки, пульс уповільнюється, знижується АТ, зіниці звужуються (міоз), підвищена пітливість (гіпергідроз), зомління.
Ураження периферичних відділів ВНС викликає вегетативно-судинні розлади у вигляді змін кольору шкіри, похолодання кінцівок, порушення потовиділення, росту волосся, нігтів. Характерні також симпаталгія (жагуча, дифузна біль) та трофічні розлади (пролежні).
Порушення функцій тазових органів.
Вегетативні центри, які іннервують сечовий міхур і пряму кишку, знаходяться у попереково-куприковому відділі спинного мозку. Симпатична НС забезпечує роботу сфінктерів, парасимпатична - м’язів стінок сечового міхура та прямої кишки.
При ураженні симпатичних центрів в поперековому відділі спинного мозку розвивається істинне нетримання сечі та калу, сеча виділяється по мірі надходження у сечовий міхур.
При ураженні спинальних парасимпатичних центрів розвивається ложне нетримання сечі – сеча виділяється невеликими порціями за мірою розтягнення сфінктера, в сечовому міхурі завжди залишається залишкова сеча.
Затримка сечі відмічається при двосторонньому порушенні зв’язків сечового міхура з корою головного мозку. При цьому сечовий міхур не спорожнюється, можливий його розрив, тому необхідна катетеризація.
Енурез (нічне нетримання сечі) може бути самостійним захворюванням у дитячому віці.
Механізм порушення дефекації той же, що й при розладу сечовипусканні.
Порушення полової функції виникають при ураженні спинальних центрів та рівні куприкових сегментів або їх зв’язків з корою у вигляді полового безсилля – імпотенції. Перевтома, неврози, психічні захворювання також можуть супроводжуватися зниженням або підвищенням статевого захоплення.