
Симптоми ураження черепних нервів.
Нюхові нерви (1 пара) – зниження (гіпосмія) або втрата (аносмія) нюху, рідше підвищується чутливість до запахів (гіперемія), змінюється нюх (дизомсія) і виникають нюхові галюцинації.
Зорові нерви (2 пара). Розлади зору виявляються змінами гостроти зору, світовідчуття та полів зору. Частіше всього спостерігаються зниження гостроти зору (амбліопія) або повна сліпота (амавроз), звуження полів зору, випадання половини полів зору (геміанопсія) або сегментів (скотома). При порушенні коркових центрів зору (потиличні долі) з’являються: зорова агнозія, зорові галюцинації, фотопсії (спалахи світла). Порушення світосприйняття у вигляді ахроматопсії (неспроможність розрізняти кольори) і дальтонізм (сліпота на червоний або зелений колір).
Окорухові нерви (3 пара) – проявляється опущенням верхньої повіки (птоз), розширенням зіниць (мідріаз), розхідною косоокістю і двоїнням у очах (диплопія).
Блокові нерви (4 пара) – двоїння при погляді вниз.
Тройничні нерви (5 пара) – при ураженні окорухових ядер і волокон спостерігається парез жувальної мускулатури. Розлади чутливості залежать від локалізації процесу. При ураженні гілок нервів порушується всі види чутливості в зоні їх іннервацій, особливо проявляється больова чутливість.
Відвідні нерви (6 пара) – східної косоокості та диплопії.
Лицьові нерви (7 пара) – параліч мімічної мускулатури на стороні ураження (см. Неврит лицьового нерву).
Передньо-равликові нерви (8 пара) – знижується слух (гіпакузія) можливо до глухоти (анакузія), іноді слух підвищується (гіперакузія). Подразнення слухового апарату викликає відчуття шуму, потріскування, свисту у вухах, голові, можливі слухові галюцинації, порушення вестибулярного апарату супроводжується системним головокружінням, ністагмом, нудотою, посилюючимися при рухах голови.
Язикоглоточні та блукаючі нерви (9- 10 пари) – їх ураження супроводжується порушенням ковтання (дисфагія), гнусавим голосом (дистонія), відсутністю глоточного і небного рефлексів. Цей симптомокомплекс називається «бульварним синдром».
Додаткові нерви (11 пара) – уражується рідко, при двосторонньому ураженні спостерігається «звисаюча голова», неможливість підняти плечі.
Під’язичні нерви(12 пара) – їхні ураження викликають атрофії та девіацію язика.
Симптоми порушення вищих мозкових функцій.
Вищі мозкові функції забезпечується діяльністю кори великих півкуль. Тому патологічні симптоми залежать від локалізації і розповсюдженості вогнища ураження. В невропатології клінічно найбільш значимі: порушення мови, гнозиса і праксина; в психіатрії – мислення, пам’яті, емоцій волі та свідомості.
Порушення мови:
Афазія – це порушення мови. Мовні центри знаходяться в лобній, скроневій та тім’яній долях.
Моторна афазія – при ураженні лобної долі, хворий розуміє звернуту до нього мову, але сам говорити не може (або може частково).
Сенсорна афазія – при ураженні скроневої долі, хворий не розуміє звернутої до нього мови, але сам говорити може, іноді багато і незрозуміло.
Амнестична (анемічна) афазія – при ураженні скронево-тім’яної-потиличної області, хворий не може згадати назву предметів, хоча і знає їх застосування.
Тотальна афазія – порушення всіх видів мови, спостерігається при тотальних вогнищах ураження.
Порушення мови можуть супроводжуватись порушуваннями письма (аграфія), читання (алексія), рахування (акалькулія).
Дизартрія (анартрія) – при парезі (паралічі) язика, м’якого неба – мова нерозбірлива.
Скандирована мова – при патології мозочка.
Апраксія – це порушення цілеспрямованих складних рухів. «Праксис» (греч. - рух). Вона зв’язана з патологією чутливих аналізаторів і виникає при ураженні кори в тем’яно-скронево-потиличній області.
Види апраксії:
Ідеаторная – порушується можливість побудови плану дій.
Конструктивна – хворі не можуть скласти ціле з частин (квадрат з сірників).
Моторна – хворі не тільки не можуть скласти план дії, але й неспроможні копіювати. Один з видів – агафія – неможливість писати.
Агнозія – це порушення впізнання подразників, діючих на організм (греч. Gnozis - пізнання).
Види агнозій:
Зорова
Слухова
Смакова
Агнозію загальної чутливості – астереогноз – не розпізнавання предметів на дотик.