Методичні вказівки до розрахункової частини роботи

1. Розрахунок природної характеристики двигуна.

Рівняння природної електромеханічної характеристики ДПС НЗ має вигляд

,

де U_н - номінальна напруга якоря двигуна, В; І – струм якоря, А; R_я - опір ланцюга якоря двигуна (з урахуванням нагрівання обмотки якоря прийняти в 1,2 рази більшим, ніж вказано в табл. 2.3 для температури навколишнього середовища); КФ_н – коефіцієнт ЕРС (добуток конструктивного коефіцієнту і номінального потоку збудження двигуна)

.

Природну характеристику будують по двох точках, що відповідають значенням струмів якоря І =0, І =І_н.

2. Розрахунок основної характеристики двигуна в системі Г-Д.

Рівняння основної електромеханічної характеристики ДПС НЗ в системі Г-Д має вигляд

, (2.1)

де Е_гн - номінальна ЭРС генератора, В; R_яг - опір ланцюга якоря генератора (з урахуванням нагрівання обмотки якоря прийняти в 1,2 рази більшим, ніж вказано в табл. 2.3 для температури навколишнього середовища).

3. Розрахунок штучної характеристики двигуна в системі Г-Д при управлінні швидкістю вниз від основної.

Згідно варіанту завдань (табл. 2.1) визначають координати точки, через яку повинна проходити характеристика, І_1, ω₁ , а по них знаходять потрібне значення ЕРС генератора Е₁= І₁(R_я + R_яг) + ω₁ КФ_н. Штучну характеристику будують по двох точках: заданій у варіанті завдання і точці холостого ходу.

Для експериментального зняття характеристики на стенді по характеристиці холостого ходу (табл. 2.4) визначається струм збудження генератора, необхідний для отримання ЕРС Е₁.

4. Розрахунок штучної характеристики двигуна в системі Г-Д при управлінні швидкістю вгору|угору| від основної.

Згідно варіанту завдань (табл. 2.2) визначаються координати точки, через яку повинна проходити характеристика, І_2, ω₂, а по них знаходять значення добутку конструктивного коефіцієнту і магнітного потоку двигуна.

.

Штучну характеристику будують по двох точках: заданій у варіанті завдання і точці холостого ходу.

Для експериментального зняття характеристики на стенді по характеристиці холостого ходу (для значення ЕРС Е= 152·КФ₂) визначається струм збудження двигуна, необхідний для отримання потоку Ф₂.

Всі розрахункові (а потім і експериментальні) електромеханічні характеристики: природну, основну і штучні побудувати| на одній координатній сітці.

Методичні вказівки до виконання експериментальної частини роботи

Стенд одержує живлення від трифазної мережі змінного струму та мережі постійного струму через автоматичні вимикачі АВ1 та АВ2 (рис. 2.1).

Асинхронний двигун пускається лінійним контактором Л1 за допомогою кнопок “Пуск”, “Стоп”. Управління струмом збудження електричних машин (генератора, двигуна, навантажувальної машини) здійснюється регуляторами відповідно РЗГ, РЗД, РЗНМ (РВГ, РВД, РВНМ). Перемикачі “Вперед” – “Назад” у колах ОЗГ та ОЗНМ змінюють напрям струму збудження.

Пуск системи виконувати в такій послідовності

• встановити номінальний струм збудження двигуна;

• встановити мінімальний струм збудження генератора;

• ввімкнути асинхронний двигун та повільно підвищити струм збудження генератора відповідно до завдання;

• обрати напрямок обертання двигуна, узгоджуючи положення перемикача “Вперед” – “Назад”;

• довести швидкість двигуна до заданої.

Управління навантаженням двигуна здійснюється за допомогою навантажувальної машини НМ При включенні контактору Л2 НМ може працювати в режимі гальмування противмиканням чи в рушійному режимі, отримуючи живлення від мережі постійного струму через додатковий опір навантаження СН. При включенні контактору Т НМ працює у режимі динамічного гальмування також із послідовно ввімкненим опором. СН має три ступеня регулювання СН1-СН2-СН3. Струм якорів та збудження машин вимірюється за допомогою амперметрів А1-А5.

Рисунок 2.1 – Індикаційна панель та панель управління стенда

Експериментальні механічні характеристики побудувати в одній системі координат з розрахунковими.

Зробити висновки, Оформити звіт.