5.Высновок

скульптура римський статуяцерера

Спочатку римляни повністю наслідували грецької скульптурі, яку нині вважає самою довершеністю, часто робили копії з уцілілих найбільшпонравившихся грецьких статуй. І все-таки римські скульптури набагато відрізнялися від грецьких. Греки зображували часто-густо Богів як статуй, а римляни намагалися надати образ людини: його зовнішність. Вони робили погруддя та статуї величезні на повен зріст. У ІІ. до зв. е. форум був такий захаращений бронзовими статуями, видане спеціальне рішення, яким чимало їх було знято.

Першої бронзової скульптурою була статуя богині родючостіЦерери, відлита на початку V в. е. З IV в. е. починають ставити статуї римським магістратам і навіть приватних осіб. Багато римляни прагнули поставити статуї собі чи своїх предків форумі. Для римлян найважливішим в статуї уявлялося портретне схожість із оригіналом. Статуя мала прославити даної людини, його нащадків, і було важливо, щоб зображене обличчя не сплутали з кимось іншим.

У численних портретах імператорів, їх дружин, членів їхнім родинам і доходи приватних осіб завжди суворо дотримуються портретне подібність, індивідуальні особливості складу обличчя і зачіски.

Вважалося особливої честю закарбувати імператора, воєначальника чи іншого політичного діяча конем. Завоювання Греції та елліністичних держав супроводжувалося грандіозним здирством грецьких міст. Поруч із рабами, різноманітних матеріальними цінностями вивозилися до Рима у безлічі грецькі статуї й загальної картини. То існували перевезені до Рима твориСкопаса, Праксителя,Лисиппа і багатьох інших великих грецьких майстрів.

2.3 Висновок

Культура Стародавнього Риму — другий етап античної культури. Вплив культури Стародавньої Греції на Рим не підлягає сумніву. Давньогрецький історик, автор фундаментальної 40-томної «Загальної історії» Полібій, який прожив у Римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «Римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне». Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї. Динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. Взаємодія цих двох начал обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо Західної.

2.4 Використана література

1 Історія світової та вітчизняної культури: підручник для вищ.закладів освіти/ В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А.Кушнерук, В.А.Режко.- К.:Літера ЛТД, 2010.-24-40 с.

2 Шейко В.М. , Гаврюшенко О.А., Кравченко О.В. Історія світової культури: Навч.посібник/Наук.ред.В.М.Шейко.-К.: Кондор, 2006.-92-120 с.

3 http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/147259-Skul-ptura-Rima.html