
- •1.1 Призначення машини, вузла, деталі
- •1.2 Розрахунок ваги деталі і заготовки
- •1.3 Хімічний склад та фізичні характеристики матеріалу деталі
- •1.4 Визначення типу виробництва
- •1.5 Вихідні геометричні параметри деталі
- •1.6 Відпрацювання конструкції вала на технологічність
- •1.7 Розрахунок точності обробки
- •1.8 Побудова та розрахунок технологічних розмірних ланцюгів
- •1.9 Особливості вибору та обґрунтування методів обробки
1.7 Розрахунок точності обробки
Проектуючи процес механічної обробки будь-якої деталі технолог вирішує комплекс питань, що забезпечують досягнення параметрів якості, які вимагає креслення, максимальну продуктивність праці при мінімальних трудових і матеріальних затратах з урахуванням мінімізації шкідливої дії на навколишнє середовище. При цьому слід мати на увазі, що які б переваги не мав спроектований технологічний процес, він вважається недостатнім для виробництва, якщо при виготовленні деталі не забезпечується необхідні параметри якості, точність розмірів, шорсткість, допустима величина просторових відхилень оброблених поверхонь, а також деталі стан поверхневого шару. Тому починаючи проектування технологічного процесу необхідно бути впевненим в досягненні кінцевої мети. В першу чергу це відноситься до точності геометричних розмірів, шорсткості та просторовим відхиленням.
Технологічний процес являє собою послідовне перетворення заготівлі в готову деталь. Найважливішим параметром технологічного процесу, який характеризує таке перетворення є уточнення під якими розуміють відношення допуску заготівлі до допуску готової деталі.
Уточнення поверхонь відрізняється:
-
За геометричними
розмірами (
);
-
За шорсткістю
поверхні (
);
-
За
формою та
взаємному розташуванню поверхонь
(
).
Уточнення розраховуються для кожної поверхні за формулами:
,
,
, (1.13)
де
– допуски
відповідно на розміри, геометричну
форму та взаємне розташування поверхонь
заготовки;
– відповідно
шорсткість поверхонь заготовки і деталі.
Визначивши
значення уточнень по всім параметрам
,
розраховуємо кількість обробок
для всіх поверхонь деталі за формулою:
(1.14)
де
–
– уточнення;
– емпіричний коефіцієнт;
– номер поверхні деталі.
Таким чином для обґрунтування точності обробки поверхонь на кожній операції технологічного процесу треба проаналізувати перш за все різницю квалітетів точності заготівлі та готової деталі за кожним розміром. Вони розподіляються між стадіями обробок (технологічними переходами) за законами прогресивного зменшення, при цьому враховується, що на більш грубих початкових етапах обробки, уточнення складає більше число квалітетів (3-4), на завершальних більш точних етапах обробки уточнення складає 1-2 квалітет.
Результати
розрахунків уточнень
та числа обробок поверхонь
зводимо до табл. 1.6.
Таблиця 1.6 – Розрахункові параметри точності обробки |
Точність геометричних параметрів за технологічними переходами |
∆ |
4 |
|
|
|
|
– |
|
|
|
3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|||
2 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|||
1 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|||
Ra |
4 |
1,25 |
0,08 |
1,25 |
1,25 |
– |
1,25 |
2,5 |
2,5 |
||
3 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
– |
2,5 |
3,2 |
3,2 |
|||
2 |
6,3 |
3,2 |
6,3 |
6,3 |
– |
6,3 |
4,3 |
4,3 |
|||
1 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
|||
d |
4 |
K7 |
|
k6 |
p6 |
– |
k6 |
– |
– |
||
3 |
h8 |
|
h8 |
h8 |
– |
h8 |
– |
– |
|||
2 |
h10 |
h10 |
h10 |
h10 |
– |
h10 |
– |
– |
|||
1 |
h12 |
h12 |
h12 |
h12 |
h12 |
h12 |
h14 |
h14 |
|||
Кількість техноло-гічних переходів |
|
3 |
2 |
3 |
3 |
1 |
3 |
2 |
2 |
||
|
4 |
2 |
4 |
4 |
1 |
4 |
2 |
2 |
|||
Уточнення |
|
50 |
781 |
50 |
50 |
288 |
50 |
417 |
417 |
||
|
164 |
41,4 |
164 |
164 |
102 |
164 |
150 |
150 |
|||
Геометричні параметри |
Ra, мкм |
1,25 |
1,00 |
0,63 |
1,25 |
12,5 |
0,63 |
2,5 |
2,5 |
||
Td, мм |
22 |
87 |
22 |
22 |
35 |
22 |
620 |
620 |
|||
d, мм |
63k7 |
68h10 |
75k6 |
86p6 |
90h12 |
75k6 |
34 |
50 |
|||
№ поверхні |
2 |
5 |
7 |
9 |
12 |
13 |
6 |
11 |