Дійсний тип

Тип	Діапазон	Мантиса	Розмір, байт
Real (дійсний)	2.9E-39…1.7E38	11-12	6
Single (одинарна точність)	1.5E-5…3.4E38	7-8	4
Double (подвійна точність)	5.0E-324…1.7E308	15-16	8
Extended (підвищена точність)	3.4E-932…1.1E4932	19-20	10

Літерний тип

Тип	Діапазон	Розмір, байт	Опис
Літерний	Кодова таблиця	1	char

Булівський тип

Тип	Діапазон	Розмір, байт	Опис
Булівський	True, false	1	boolean

Константи . Константами називаються елементи даних, значення яких не змінюється під час виконання програми. Всі константи поділяються на числові, символьні, стрічкові та логічні. Числові константи діляться на цілі та дійсні. Ціла константа складається із послідовності десяткових цифр, перед якою може стояти знак + або -.

Приклад. 185, -158, 2845.

Дійсні константи можна записувати одним з двох способів:

1. 24.856

-0.65

2. 0.24549Е+2

-0.65Е0

Символьна константа – це один символ в лапках: ‘f’, ‘+’.

Стрічкові константи представляють собою будь-яку сукупність символів алфавіту, яка заключається в апострофи. Кількість символів може змінюватися від 0 до 255.

Логічні (булівські) константи представлені двома значеннями:True (істинне) і False (хибне).

Ці константи являються значеннями логічних виразів.

Змінні. Змінні на відміну від констант можуть змінювати свої значення в процесі виконання програми. Кожна змінна, як і константа, належить до певного типу даних. Але якщо константа розпізнається компілятором без попереднього опису, то тип змінної повинен бути вказаний обов’язково. Для іменування змінної використовуються ідентифікатори.

Ідентифікатор – це послідовність букв і цифр, яка починається із букви. Довжина імені може бути яка завгодно, але компілятор “розуміє” тільки перші 63 символи. Букви кирилиці в іменах використовувати не можна. Стандартний тип для дійсної змінної – real. Його розуміє будь-який компілятор.

Арифметичні вирази. Вираз задає порядок виконання дії над елементами даних і складається із операндів (констант, змінних, звертань до функцій), з`єднаних знаками арифметичних операцій та круглих дужок. Значення арифметичного виразу є ціла або дійсна змінна. Розглянемо правила запису арифметичних виразів:

1. весь вираз записується в один рядок:

x²+2a*sin(x)/(1+x₂)  (sqr(x)+2*a*sin(x))/(1*x2);

2) для запису арифметичних операцій використовуються такі символи:

+ - додавання;

- - віднімання;

* -множення;

/ - ділення;

div – цілочисельне ділення;

mod – залишок від ділення.

3) всі операції, записані у виразі, поділяються за пріоритетом. Найвищий пріоритет мають функції (sin(x), ln(x) і. т. д.), нижчий пріоритет в операцій, які виконуються перед одним операндом (-x). Потім операції *, /, і , нарешті ,+ та - .