
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції......16
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу...42
- •Тема 3. Антична філософія................. 61
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя............81
- •Тема 5. Філософія відродження..............99
- •Тема 6. Філософія нового часу............. 116
- •Тема 7. Німецька класична філософія...............141
- •Тема 8. Історико-філософський процес у європі XIX ст……162
- •Тема 9. Зарубіжна філософія XX ст………...178
- •Тема 10. Нарис історії української філософії .... 213
- •Тема 11. Проблема буття у філософії................257
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема .277
- •Тема 13. Людина та II буття як предмет філософського осмислення.. 300
- •Тема 14. Філософія особистості................................329
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії..... 349
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії........368
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи.....394
- •Тема 18. Філософія історії................427
- •Тема 19. Соціальна філософія...... 449
- •Тема 20. Культура та цивілізація.............471
- •Тема 1 філософія, її походження, проблематика та функції
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції
- •1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення
- •1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія
- •1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії
- •Філософія стародавнього сходу
- •2.1. Проблема "Схід - Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
- •2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії
- •2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю
- •Погляди Конфуція на людину
- •Антична філософія
- •Тема 6
- •6.4. Б. Спіноза та г. Лейбніц -тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Тема 4 німецька класична філософія
- •7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •7.2. Іммануїл Кант - творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •8.3.Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •9.3. Напрями антропологічного спрямування.
- •9.6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософи у XX ст.
- •9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії XX ст.
- •9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст.
- •9.5. Релігійна філософія XX ст.
- •Тема 10 нарис історії української філософії
- •10.1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури.
- •10.2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі
- •10.3. Україна - Європа: духовні зв'язки Відродження. Поява професійної філософії в Україні
- •10.4. Особливості філософських курсів Києво-
- •10.5. Університетська філософія в Україні XIX ст.
- •10.6. Особливості розвитку української філософії XX ст.
- •Тема 11
- •11.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття.
- •11.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення).
- •11.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття
- •11.2. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •11.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення)
- •Тема 12 свідомість як філософська проблема
- •12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
- •12.2. Проблема походження свідомості
- •Сучасні концепції походження свідомості
- •12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова
- •12.4. Структура та функції свідомості
- •13.3. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини.
- •13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.
- •13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- •13.2. Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму
- •13.4. Співвідношення в людині природного, соціального,персонального та транцендентного.Вихідні цінності людського буття
- •13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
- •Тема 14 філософія особистості
- •14.4. Основні аспекти буттєвих виявлень людської особистості.
- •14.1. Співвідношення понять "людина - індивід -особа - особистість - індивідуальність" .
- •14.3. Вихідні характеристики людської особистості. Відношення "я і Ти", "я та Інший" у особистісному окресленні
- •14.4. Основні аспекти буттєвих виявлень людської особистості
- •Тема 15 проблема пізнання у філософії
- •15.1. Поняття пізнання та його види.
- •15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання.
- •15.4. Людина і пізнання. Істина і правда.
- •15.1. Поняття пізнання та його види
- •15.2. Рівні і форми пізнання
- •15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання
- •15.4. Людина і пізнання. Істина і правда
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •16.1. Особливості методологічної ситуації в сучасній філософії
- •16.2. Сутність та структура методу як способу організації людської діяльності. Поняття методу, методології та методики
- •16.3. Проблема методу та методології в сучасній філософії
- •16.5. Поняття науки та її суттєві ознаки. Методи і форми наукового пізнання
- •Тема 17 діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •17.1. Діалектика як складова філософії, теорія та метод.
- •17.3. Співвідношення діалектики із метафізикою, софістикою, релятивізмом, догматизмом та еклектикою.
- •17.4. Визначення та оцінки діалектики в історії філософії.
- •17.1. Діалектика як складова філософії, теорія та метод
- •17.2. Вихідні складові теорії діалектики: рівні діалектичного мислення, принципи, категорії
- •17.3. Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом та еклектикою
- •17.4. Визначення та оцінки діалектики в історії філософії
- •18.4. Людина та історія. Роль особи в історії
- •Тема 19 соціальна філософія
- •Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
- •19.1. Онтологія соціального. Поняття та зміст соціальних якостей
- •19.2. Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи
- •19.4. Людина і суспільство: основні аспекти взаємозв'язку
- •Тема 20 культура та цивілізація
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •20.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •20.1. Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - в перший половині XX ст.
Тема 11
ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ
... Думка співвідноситься з буттям, як зір із світлом. Я мислю, отже, буття є, оскільки моя думка потребує буття. Вона не охоплює його аналітично, але перебуває у відношенні до нього.
Габріель Марсель
Поняття буття є вихідним для філософії. Воно має найширший, граничний ступінь узагальнення і тому постає як наріжний світоглядний орієнтир. Завдяки цій якості воно виконує функцію сенсоутворен-ня у людському світорозумінні. У XX cm., коли людство відчуло можливість свого самознищення, буття постає як вища цінність та міра моральної відповідальності людини за свої дії. Нарешті, у реальному виявленні буття постає перед людиною у контексті питання про смерть, безсмертя та шляхи людського самоутвердження.
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
\ основні функції, що їх виконує поняття буття у філософії;
\ як пов'язане поняття буття із людським способом самоутвердження в світі;
^ послідовність категоріальних визначень буття в історії європейської філософії;
% відмінності між філософським та науковим розумінням буття.
®° проводити порівняння класичного та некласичного розуміння буття;
■*" використовувати у конкретних випадках основні ознаки наукового та філософського визнання реального існування чогось;
^ аналізувати переваги та недоліки конкретно-наукового та філософського тлумачення буття.
♦ особливості та основні аспекти філософського трактування буття;
♦ рівні осмислення буття у різних науках та у філософії;
♦ зв'язок основних категорій, якими історично визначалося буття у європейській філософії;
♦ особливості розуміння буття у сучасній некласичнІЙ філософії;
♦ основні аспекти розуміння буття у сучасній науці.
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
11.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття.
11.2. Проблема буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття.
11.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення).
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
* АНТРОПНИЙ ПРИНЦИП - у деяких сучасних науках: початкове припущення того, що без урахування факту наявності людини в світі природні процеси не можна зрозуміти в їх єдності та провідних характеристиках, а наукова картина світу не зможе набути логічного та змістового завершення; і навпаки, поза цим принципом із стихії природних процесів появу людини пояснити просто неможливо.
* БУТТЯ'- НЕБУТТЯ"- гранична межа філософського узагальнення; співвідношення, через яке визначається буття, проте не лише внаслідок позначення межі, за якою буття вже немає, а й тому, що такого роду межа вказує на ті якості сущого, втрата яких рівнозначна втраті самого такого сущого; означена межа позначає також: граничну щирість людської думки, її вміння утримуватись у власних актах при бутті, а не зриватися в небуття.
* ІН ТЕНЦІЯ - властивість людської думки та свідомості, пов язана із їх принциповою спрямованістю на певний предметний зміст; визнання того факту, що не може бути думки "ні про що " свідомості "із нульовим змістом ".
* МЕТАФІЗИКА ТА ОНТОЛОГІЯ-заусталеною традицією філософіїXX cm. -основні філософські науки про буття; метафізика розглядає найперші, позачуттєві та позафізичні засади буття, а онтологія - види, рівні, форми проявів буття. Метафізика у дослідженні буття тяжіє до вирішення питання "Що? " ("'Що є буття? ", "Що є перше буття?"), а онтологія - до вирішення питання "Як?" ("Як проявляє себе буття? ").