МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІНСТИТУТ ГІРНИЦТВА ТА ГЕОЛОГІЇ

ГІРНИЧИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ І ПРАВА

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні навчально-

видавничої ради ДонНТУ

протокол № 2 від 19.04.2012 р.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ЇХ ВИКОНАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

РОЗГЛЯНУТО

на засіданні кафедри

історії і права

21 березня 2012 р.

протокол № 9

Донецьк-2014

УДК 340(075.8)

Плани семінарських занять і методичні рекомендації до їх виконання з дисципліни з курсу «Історія України». – Донецьк, ДонНТУ, 2012. – 21 с.

В методичних рекомендаціях розглядаються основні форми проведення практичних і семінарських занять з курсу «Історія України». Особлива увага зосереджена на питаннях підготовки студентами рефератів. Акцентується увага на таких етапах підготовки студентів, як підбір і вивчення історичної літератури; викладання питань теми, підготовка рефератов та ін. Наведені модульні питання.

Автор – Саржан А.О., Рощина Л.О.,

Тюльченко І.К., Колганова Л.М.,

Борбачова Л.В., Губарев В.К.,

Гончаров В.В.

Рецензенти – В.В.Липинський, Ю.І.Філатов

Підготовка до семінарських занять

Семінар в перекладі с грецької означає “школа”. Ця форма роботи передбачає розгляд тієї чи іншої проблеми на основі опрацювання студентами джерел відповідного матеріалу підручників та наукової літератури. Основним орієнтиром у підготовці до заняття є план семінару, відповідно до якого студент вивчає матеріал підручників, джерела, додаткову літературу. У ході вивчення проблеми, яка означена як тема семінару, занотовуються в окремий зошит факти, їх тлумачення, висновки з посиланням на джерела. На семінарі під час виступу студент може користуватися конспектом, однак не рекомендується його зачитувати. Студент повинен вільно володіти матеріалом.

Крім успішного обговорення теми семінарського заняття, використовується тестування, метою якого є бліц-контроль за рівнем підготовки усієї академічної групи.

У виступах на семінарі доречно також використовувати фрагменти художніх творів, зокрема, поезій, репродукцій робіт відомих художників історичної тематики, усної народної творчості. Все це підвищує інтерес до наукової проблеми, збагачує особистість студента.

Критеріями оцінки виступу на семінарі є: ступінь використання джерел та наукової літератури, рівень розкриття теми, науковість висновків, розуміння значення історичного досвіду у вирішенні проблеми сьогодення.

По кожній темі семінарського заняття пропонується теми рефератів, які або доповнюють, або поглибшають питання семінару.

Роботу над рефератом доцільно починати з добору літератури з проблеми. Частково цю літературу наведено у робочій програмі. Студент за допомогою викладача та консультанта відділу каталогів бібліотеки веде пошук необхідних джерел та наукових видань. При цьому варто залишати поза увагою популярні та застарілі видання.

Ознайомившись на основі підібраної літератури зі змістом проблеми, студент складає план реферату, а після його узгодження з викладачем, починає працювати над текстом. У вступній частині слід зазначити актуальність теми, її практичне значення, ступінь висвітлення у спеціальній літературі. Якщо проблема виявилась дискусійною, слід розкрити сутність дискусії, висловити й обґрунтувати своє бачення проблеми. При розкритті теми обов’язкове посилання на джерела. Не забувайте, що фактичний матеріал - основа для висновків. Там, де це доречно, треба пов’язати історичний матеріал із сучасними проблемами України.

Критеріями оцінки реферату є рівень збору джерельної бази, ступінь розкриття теми, науковість висновків, зв’язок з сучасністю.

Модуль 1 Тема і. Давньоруська держава в контексті світової історії

(ІХ-ХІІ ст.) (4 год.)

План

1. Формування давньоруської ранньофеодальної держави. Концепції походження.

2. Характеристика політичного та суспільного ладу.

3. Господарська діяльність.

4. Культура та релігія Київської Русі.

5. Причини феодальної роздробленості Русі.

6. Київська, Чернігово-Сіверська, Переяславська землі.

7. Утворення Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький.

8. Монголо-татарська навала.