
- •1. Загальне мовознавство як наука і як навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет дослідження загального мовознавства. Проблема дослідження мовознавства.
- •2. Місце мовознавства серед інших наук. Суміжні з мовознавством науки. Прикладне мовознавство.
- •3. Питання про природу і суть мови. Основні віхи осмислення суті мови.
- •4. Біологічна теорія природи і суті мови.
- •5. Психологічний підхід до розуміння природи і суті мови. Його переваги і недоліки
- •6. Соціальний підхід до розуміння мови
- •7. Проблема походження мови як фундаментальна проблема сучасної лінгвістики. Особливості розв’язання цієї проблеми в міфах та легендах. Античні теорії походження мови.
- •8. Проблема походження мови як продукту людського єства: звуконаслідувальна і вигукова теорії. Переваги і недоліки цих теорій
- •9. Соціальні теорії походження мови: договірна теорія і теорія трудових вигуків. Яфетична теорія про походження мови.
- •10. Суспільна природа мови. Специфіка обслуговування мовою суспільства. Суспільні функції мови
- •12. Залежність розвитку мови від розвитку суспільства. Відображення в мові соціальної організації і диференціації суспільства, демографічних змін, розвитку культури. Роль суспільства у формуванні мови
- •13. Зв'язок мови і культури
- •14. Соціолінгвістика. Її предмет, завдання і проблеми. Предмет, завдання і проблеми інтерлінгвістики
- •15. Мовна ситуація і мовна політика як методологічна основа соціолінгвістики. Білінгвізм і диглосія як складники мовної ситуації
- •16. Проблема мовних змін у сучасній лінгвістиці. Синхронія і діахронія. Поняття мовних змін
- •17. Причини мовних змін (внутрішні та зовнішні). Темпи мовних змін. Проблема скачка. Проблема прогресу в розвитку мов
- •18. Узаємодія мов як чинник мовних змін. Види взаємодії. Білінгвізм. Типи двомовності
- •19. Субстрат, суперстрат, адстрат, інстрат. Мовний союз як результат взаємодії мов
- •20. Мішані мови. Мова-піджин. Креольські мови
- •21. Основні форми існування мови. Ознаки виділення форм існування мови
- •22. Територіальні діалекти. Диференціація понять діалект-наріччя-говірка. Причини виникнення діалектів
- •23. Соціальна диференціація мови. Різновиди соціальних діалектів
- •24. Шляхи вивчення проблеми зв’язку мови і мислення в науці
- •25. Взаємозвязок мови і мислення в системі мовних значень, лексичних, граматичних і конотативних
- •26. Теорія мовної відносності Сепіра-Уорфа
- •27. Системний підхід у науці про мову
- •28. Класифікація систем
- •29. Види структурних відношень
- •30. Мовні підсистеми. Принципи виділення мр
- •31. Своєрідність системності в мові. Системні та несистемні явища. Система і норма
- •33. Фонологічна система мови
- •34. Граматична система мови
- •35. Морфологічний рівень
- •35. Синтаксичний рівень мови
- •37. Лексико-семантична система
- •39. Морфонологічний проміжний рівень
- •39. Словотвірний проміжний рівень
- •40. Фразеологічний проміжний рівень
- •41. Знак – основне поняття семіотики
- •42. Типологія мовних знаків
- •43. Морфологічна класифікація мов
- •44. Генеалогічна класифікація мов
- •45. Поняття лінгвістичного методу
- •46. Описовий метод
- •47. Порівняльно-історичний метод
- •48. Зіставний метод
- •49. Структурний метод
- •50. Сучасні методи дослідження мови
13. Зв'язок мови і культури
Мова і культура взаємопов'язані. Загальновизнаним є твердження, що культурні процеси впливають на мову, а мова на культуру. У семантиці мови відображаються загальні, універсальні компоненти загальнолюдської культури і своєрідність культури конкретного народу. Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури, зводяться: 1) до відмінностей у лексиці й фразеології. У кожній мові наявна безеквівалентна лексика, до якої належать слова, що позначають специфічні явища культури і не мають однослівного перекладу на іншу мову (екзотизми - стерлінг, біг-бен, шилінг, крикет). 2) до відмінностей у лексичних фонах слів з тотожним денотативним значенням. Такі слова можуть мати різні конотації (емоційні й оцінні відтінки), а також різні асоціативні зв'язки (укр. личаки і рос. лапти). 3) до типологічних особливостей літературних мов. Культурою зумовлена форма літературної мови, її зв'язок з народно-розмовною мовою. Очевидним є вплив культури на стилістичну диференціацію мовних засобів. 4) до своєрідності самого процесу спілкування в різних культурах. Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. Йдеться про правила мовного спілкування дітей з батьками, чоловіка з дружиною, господаря і гостя тощо. Отже, вплив культури позначається на своєрідності лексико-фразеологічних засобів, на особливостях нормативно-стилістичної системи та мовленнєвого етикету.
14. Соціолінгвістика. Її предмет, завдання і проблеми. Предмет, завдання і проблеми інтерлінгвістики
Теорія про співвідношення мовних і соціальних чинників ґрунтується на праці представників соціологічного напряму французького мовознавства, особливо А. Мейє. Істотну роль у цьому плані відіграли дослідження американських етнолінгвістів, які розвивали ідеї Ф. Боаса і Е. Сепіра про зв'язок мовних і соціокультурних систем; праці представників Празької лінгвістичної школи В. Матезіуса, Б. Гавранка, Й. Вахка, які довели зв'язок мови із соціальними процесами і соціальну роль літературної мови. Так сформувалася соціолінгвістика. Соціолінгвістика — наука, яка вивчає проблеми, пов'язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства. Соціолінгвістичні проблеми: 1) як соціальний чинник впливає на функціонування мов; 2) як він відображається в мовній структурі; 3) як мови взаємодіють. Розділи: психолінгвістика, етнолінгвістика й інтерлінгвістика. Соціолінгвістика розглядає такі поняття, як мовна ситуація і мовна політика.
Інтерлінгвістика — особлива лінгвістична дисципліна, яка вивчає міжнародні мови як засіб комунікації в багатомовному світі. Першою відомою штучною мовою був волапюк, створений у 1879 р. в Німеччині И. Шлейєром. Через 8 років польський лікар Л. Заменгоф створив штучну мову есперанто. Після есперанто з'явилися інші штучні мови, серед яких найвідомішими стали ідо (1907), окциденталь (1922) та інтерлінгва (1951). Комунікація в сучасному світі і перспективи мовної політики є надзвичайно актуальними проблемами інтерлінгвістики. На сучасному етапі інтерлінгвістика значно розширила коло проблем. До кола її зацікавлень, крім створення допоміжних міжнародних мов, належать опрацювання принципів і методів створення штучних мов, дослідження закономірностей їх функціонування і розвитку, вивчення процесів взаємодії національних мов, розв'язання проблеми мовних інтернаціоналізмів та міжнародної стандартизації наукової і технічної номенклатури. Останнім часом предметом інтерлінгвістики стало опрацювання лінкосу — мови для можливих контактів з інопланетянами, яка спеціалізується на передачі математичних знань і основ механіки.