2. Розкрийте технологічні особливості формування контрольно-оцінних умінь молодших школярів при навчанні математики

Одне з найважливіших завдань початкової школи – сформувати в учнів бажання та вміння самостійно вчитися. У початовій освіті України було запроваджено міжпредметну програму «формування загальнонавчальних умінь і навичок», яка за структурою охоплює 4 великі групи вмінь: організаційні, логіко-мовленнєві, пізнавальні, контрольно-оцінні.

Технологічні особливості процесу формування контрольно-оцінних умінь і навичок у молодших школярів розкриємо на прикладі вміння здійснювати самоконтроль. У загальному вигляді формування самоконтролю впроваджуються в такій послідовності:

1. розвиток початкових уявлень про самоконтроль;

2. вироблення вміння контролювати результат своєї діяльності;

3. розвиток уміння контролювати процес досягнення мети (поопераційний контроль);

4. здатність різними способами виконувати самоконтроль, автоматичне застосування.

Охарактеризуємо особливості кожного з етапів формування в молодших школярів умінь самоконтролю:

1. Основним засобом розвитку початкових уявлень про самоконтроль виступає стимулююче педагогічне спілкування: контрольні вміння слід формувати не закликом "Перевірте роботи", а створенням спеціальних умов, які спонукають учнів здійснювати самоконтроль. Так, з цією метою можна поставити такі запитання("Чому ти так думаєш?", "Доведи що це так", "Не поспішай», "Почни міркувати спочатку"), які привчають учнів бачити різні варіанти виконання завдання, вибирати серед них найраціональніші, вселяють впевненість у власних силах.

Крім того, виконання учнями ролей учителя, контролера, казкових персонажів теж позитивно впливає на розвиток мотивації самоконтролю на уроках математики.

2. Оскільки в початковій школі поширений контроль за кінцевим результатом (чи правильно розв'язано задачу, приклади, рівняння і т. д.), тому процес формування самоконтролю розпочинався з розвитку в молодших шкрлярів уміння перевіряти результат своєї діяльності. Перший крок - засвоєння зразка дій. Здатність молодших школярів до наслідування, а отже, до виконання дій за зразком, відігравала особливу роль у тих випадках, коли учень у перше ознайомлювався з новим способом виконання. Тому необхідно, щоб усе, що демонструє вчитель ("Цей приклад треба записувати так...") Бажано не поспішати виправляти допущені помилки, а знову з метою самоконтролю звернути увагу на зразок.: "Тепер порівнюємо зі зразком", "Подивіться ще раз уважно, як я виконую, і зробіть так само". Слухаючи, аналізуючи, учні вчилися коректувати власні дії відповідно до зразка.

Крім того, з метою розвитку молодших школярів уміння контролювати результат своєї діяльності учням пропонувалися такі запитання: "Чого ми домовились навчитися? Яка мета наших дій? Що планували отримати в результаті й що отримали?"

Часто діти не помічають своїх помилок, а щоб активізувати їхню увагу, звертаються до них із зауваженням: " Ти допустив п'ять помилок, знайди їх". Якщо дитина й після цього не виправила, тоді на полях, навпроти рядка, де допущина помилка, вчитель має поставити позначки за кількістю помилок. Трапляється, що і в цьому разі неуважний учень не знаходить помилку. Тоді пропонується ще конкретніший орієнтир: " У цьому рядку помилка в обчисленнях прикладів (задачі)", "Неправильно поставлено знак при розв'язанні нерівності" тощо. Як правило, це допомагає, і діти швидко занаходять помилку.

3. Учитель орієнтує учнів не тільки на кінцевий результат, а й на вміння контролювати процес досягнення мети (поопераційний контроль своїх дій).

Поопераційний контроль забезпечує свідоме виконання навчальних завдань на всіх його етапах та своєчасне виправлення помилок. Цінність володіння такою формою полягає ще й у тому, що учень, отримавши завдання, не намагається відразу його розв'язати. Так, він спочатку планує хід своєї діяльності ( співвідносить і обирає відомі йому способи, найбільш раціональні у відповідних умовах) і тільки після таких роздумів переходить до його виконання. Сформованість навичок поопераційного контролю дозволяє учневі свідомо перевіряти свої дії та виправляти помилки, оскільки він знає, як повернутися до будь-якого етапу виконання навчального завдання.

4. З метою опанування школярами різними способами самоконтролю та навичками їх застосування доцільно передбачати відповідну методичну систему роботи.

Наприклад, формування самоконтролю сприяє опора учнів на пам'ятку, алгоритмічний припис. Деякі пам'ятки подаються в підручниках, інші вчитель складає сам чи разом з учнями. Так, під час вивчення теми "Ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове" можна використовувати таку пам'ятку:

1. Виділи перше неповне ділене.

2. Визнач число цифр у частці.

3. Виконай ділення.

4. Назви друге неповне ділене.

5. Поділи його на дільник.

6. Назви третє неповне ділене.

7. Поділи його на дільник.

8. При виконанні ділення зверни увагу на те, що остача завжди повинна бути меншою від дільника.

Коли учні вчаться розв'язувати задачі, вони можуть пояснювати свої дії так:

1. Читаю уважно умову, розказую її.

2. Уявляю собі, як це відбувається в житті.

3. Записую коротку умову.

4. Зясовую: ця задача проста чи складна.

5. Зроблю аналіз задачі.

6. Записую розв'язання у вигляді окремих дій з пояснення.

7. Складаю вираз.

8. З'ясовую. чи пожна цю задачу розв'язатьи іншим способом.

9. Перевіряю її розв'язання.

10. Записую повну відповідь.

З метою формування в молодших школярів навичок самоконтролю вчитель може спеціально передбачати помилки у вправах. При цьому учню слід запропонувати завдання: знайти допущені помилки та виправити їх. Наприклад доцільними є такі вправи: " Перевірте відповіді:"

77 - 27 = 60 100 - 36 = 64 96 - 26 = 72

Наприклад, потрібно виписати всі вирази з відповіддю 50:

100 - 42 57 + 11 27 + 23

37 + 12 87 - 37 96 - 46,

Корисні для формування навичок самоконтролю й такі вправи:

а) виконати дії у стовпчиках і виписати їх значення в рядок:

52 + 18 34 + 34 86 - 20

Упоравшись із завданням учні помічають, що записана послідовність чисел від 70 до 65. ЇЇ порушення звідчать про те, що в обчисленнях допущено помилку.

б) вибрати правильну відповідь: ( 88 - 19 (70, 69, 68)

Якщо учень не знаходить відповіді серед записаних у дужках чисел, то він неправильно обчислив, отже, треба було шукати помилку.

Підсумовуючи, треба зазначити, що технологія формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів надає особливого значення розвитку в молодших школярів умінь організовувати себе, мислити, самостійно здобувати знання, контролювати свої досягнення, щоб успішно просуватися на всіх етапах навчальної діяльності.

3. Схарактеризуйте технологію організації диференційованого навчання молодших школярів на уроці математики.

Використання диференційованого навчання в початковій школі відображено в наукових пошуках О.Я. Савченко, Л.В. Коваль, С.П. Логачевської та ін.

Упровадження технології організації диференційованого навчання в початковій школі передбачає таку його організацію, за якою одному учневі або групі вчитель пропонує у певній послідовності посильні завдання різної складності й тим самим створює сприятливі умови для розвитку й навчання кожного.

З метою визначення рівня готовності слід проводити діагностування навчальних досягнень учнів.

У початковій школі в процесі навчання математики широко впроваджуються такі види діагностування навчальних досягнень учнів:

- вхідна(проводиться на початку вивчення теми, адає інформацію про стан готовності учнів до засвоєння нового матеріалу);

-поточна(поточне проведення діагностики здійснюється через певний проміжок часу й дає змогу уважно стежити за рівнем засвоєння теми);

-підсумкова (за допомогою відповідних робіт порівнюються навчальні досягнення учнів на початку та в кінці вивчення теми).

У навчанні математики молодших школярів передбачається три рівні диференціації, а саме: змістово-базовий, операційно-узагальнюваний, продуктивно-творчий.

Диференціація навчання орієнтує на організацію типологічних груп, сформованим за одаковим рівнем розвитку, яким надається певний об’єм начальних завдань з математики.

Група А. Учні з високими рівнем засвоєння матеріалу.

Група В. Учні виконують репродуктивні завдання, не виникає труднощів при засвоєнні нового матеріалу.

Група С. Учні з низьким рівнем засвоєня матеріалу.

Завдання можуть диференціюватися за змістом ( за ступенем складності: репродуктивні, продуктивні, творчі та за обсягом: зменшення або збільшення кількості завдань), за формою (індивідуальні, фронтальні, групові), за джерелом ( підручник, дидактичний мат-л, довідкова літ-ра, спостереження, особистий досвід). Усі види диференційованих завдань слід упроваджувати на різних етапах та поєднувати в системі уроків з метою створення найсприятливіших умов для розвитку самостійної д-сті учнів.

Узагальнюючи вище зазначене, підкреслимо позиції застосування технології організації диференційованого навчання є:

• визнання особистості уваги як центральної фігури навчального процесу;

• врахування індивідуально-типологічних особливостей школярів;

• оптимальне поєднання індивідуального характеру засвоєння знань з колективною організацією навчальної діяльності молодших школярів;

• використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та в системі уроків у початковій школі;

• запобігання труднощам, які можуть виникнути в дітей різної підготовки під час засвоєння нового навчального матеріалу;

• здійснення перспективного аналізу навчальної теми: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на певному етапі уроку, як продовжити цю роботу.

Розглянемо організацію диференційованого навчання на прикладі розвязування задачі на рух.

За 1 год велосипедист проїжджає 12 км. Турист за 6 год пройшов стільки кілометрів, скільки велосипедист проїхав за 2 год. Скільки кілометрів проходив турист за 1 год?

 Початковий рівень

1.Прочитай задачу.

2.Розглянь скорочений запис і повтори зміст задачі.

	Відстань за 1 год	Кількість годин	Загальна відстань
Велосипедист Турист	12 км ?	2 6	Однакова

3. Користуючись схемою, склади до задачі вираз і розв’яжи його.

4. Запиши відповідь.

Середній рівень

1. Прочитай задачу.

2. Склади план розв’язування і розв’яжи її.

3. Запиши відповідь.

4. З’ясуй додатково, за скільки годин велосипедист проїде 84 км.

Достатній рівень

1. Прочитай задачу.

2. Розв’яжи задачу, склавши вираз.

3. Запиши відповідь.

Високий рівень

1.Прочитай задачу.

2. Розвяжи задчу.

3. Зміни запитання задачі так, щоб вона розв’язалася трьома діями.

4.Обчислення і відповідь запиши.