Матеріал для підготовки до державного екзамену “Інноваційні технології навчання і виховання” з навчальної дисципліни “Технології навчання освітньої галузі “Математики””

1. Схарактеризуйте технологію організації навчальної взаємодії вчителя та учнів на різних етапах уроку математики початкової школи

Сутністю технології організації навчальної взаємодії вчителя та учнів є повага до особистості дитини; побудова навчання на основі активної діяльності всіх її учасників; організацію діалогу де учні і учитель виступають партнерами; створення комфортного освітнього середовища тощо.

Організовуючи навчальне співробітництво, учитель має звертати увагу на те, що найбільш поширеною є взаємодія за такими лініями:

1. учитель — учні;

2. учитель — учні в парах, трійках;

3. загальна групова взаємодія учнів у класі;

4. учитель — учительський колектив.

Організація навчального співробітництва за кожною з ліній відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх її учасників, що є сутністю інтерактивного навчання.

Звернемо увагу на ті прийоми організації навчальної взаємодії різних етапах уроку математики в початковій школі, які рекомендують використовувати вчені та практики, а саме:

• залучення учнів до визначення плану і мети уроку;

• усвідомлення і прийняття мети навчальної діяльності учнями;

• організація навчального діалогу;

• участь молодших школярів у оцінці уроку тощо.

В організації на уроці активного навчального співробітництва слід використовувати пошукові (еврістичні)методи навчання: еврістична бесіда, створення проблемних ситуацій з елементами дискусії, використання дослідницьких завдань тощо. Серед найбільш поширених прийомів можна назвати такі, як “ажурна пилка”, “акваріум”, “мозковий штурм”, “незакінчене речення”, “мікрофон”, “коло ідей”, “карусель” та інші.

Розкриємо на конкретних прикладах як може відбуватися взаємопов’язана діяльність вчителя і учнів на різних етапах уроку.

Перший етап – стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, метою якого є формулювання цілей та та плану діяльності спільно з учнями, створення мотивації.

Наприклад, тему уроку «Множення двоцифрових чисел на одноцифрове число» (3 клас). У читель на початку уроку повідомляє, що в клас завітала Жар-птиця. На її пір’їнках записаний план, який має привабливу для дітей форму:

- пташиний спів: усні обчислення;

- летимо у височину: перевірка домашнього завдання;

- стрімкий злет: робота над темою уроку;

- самостійний злет: виконання самостійної роботи;

- назустріч вітру: розв’язування задач;

- вичищаємо пір’їнки: підсумок уроку.

• Чи погоджуєтесь ви з таким планом? (Учні вносять свої пропозиції).

Як один з варіантів, на етапі мотивації навчально-пізнавальної діяльності можна учням запропонувати схематичний план їх подальшої роботи на уроці у вигляді різного роду сигнальних позначок.

Наступними етапами уроку слід назвати: актуалізація опорних знань учнів та їх життєвого досвіду; вивчення нового матеріалу. Учитель при цьому має реалізувати план діяльності складений на початку уроку. З цією метою він організовує зміну форм та видів діяльності (індивідуальна-парна-групова; репродуктивна – частково-пошукова – творча; писемна – усна; вивчення новрго –закріплення –контроль). Така зміна відбувається відповідно до плану уроку.

На етапі вивчення нового матеріалу вчителю слід намагатися створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу зробити “відкриття нового знання”. З цією метою можна використовувати такі прийоми:

• актуальна мета – наприклад, при вивченні теми «Літр» у 1-му класі вчитель пропонує розіграти ситуацію гри в магазин –купити молока, води тощо.

• фантастичне питання – педагог може змоделювати фантастичну ситуацію. Наприклад, при вивченні теми «Число і цифра 0» учитель запитує «Уявімо, що в математиці зникла цифра 0. Що відбудеться у зв’язку з цим?»

• помилка в поясненні – пояснюючи матеріал учитель спеціально допускає помилки, учні мають виправити педагога під час розв’язування прикладу. Наприклад, при вивченні теми «Перетворення величин» учитель розв’язує приклад: 45 дм + 45 см = 90 дм. Учням треба знайти помилку.

На етапі формування вмінь, навичок та способів дій можна використати такі інтерактивні методичні прийоми, як “акваріум”, “ажурна пилка”, робота в парі, в малих групах, навчальна дискусія, прийоми взаємонавчання, ділова гра та інші.

Прийом «Акваріум» (кооперативна форма роботи)

Учні об’єднуються у групи по 5-6 осіб. Одна з груп займає місце у центрі аудиторії (навчального кабінету), отримує завдання, зачитує і обговорює його. Іншіучні не втручаються в обговорення, а уважно слухають тароблятьнотатки. Після публічного виконання завдання группа займає своє робоче місце, а інші учні обговорюють хід дискусії.

Урок математики , 4-й клас

Інколи існує кілька шляхів розв’язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2-4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюють свій варіант розв’язання задачі(3-5 хвилин). Інші учасники процесу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв’язання задачі. Обирається найбільш раціональний.

Прийом «Мікрофон» (колективно-групова форма роботи)

Перед класом ставиться запитання. Учням пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає олівець.

Урок математики , 4-й клас

Знайди вирази значення яких не можливо обчислити, поясни свою думку.

7+8:0= 16:0-1=

Після виконання завдання першим варіантом вони пояснюють його розв’язок другому варіанту, учні другого варіанту оцінюють відповіді.

Після завершення роботи учні першого варіанту міняються місцями з учнями другого варіанта .

Прийом «Мозковий штурм»(колективно-групова форма роботи)

За короткий термін (до 3 хв.) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці). На завершальному етапі цієї ідеї систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, що допоможуть розв’язати проблему. Пропозиції щодо вирішення проблеми зберігаються протягом уроку й використовуються як опорний конспект під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу.

Урок математики, 4-й клас

Запитання вчителя:

• Що треба знати, на вашу думку, щоб знайти площу прямокутника?

На дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується, дозволяється розвивати попередні ідеї.

Прийом «Ажурна пилка»(колективно-групова форма роботи)

Для виконання учні поділяються на експертні групи, які отримують завдання для експертизи. Працюючи з додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз.

Урок математики, 4-й клас

Вчитель: - Для виконання завдань (які винесені на картки) об’єднатися в групи по 4 учні.

Пояснити кожний спосіб обчислення числових виразів.

1-й крок. (1хв) .Учні, що сидять у четвірках ліворуч, самостійно аналізують спосіб обчислення

2-й крок Всі учні готуються пояснити спосіб обчислення сусідові, що сидить поруч.

3-й крок (2 хв)1-й учень пояснює розв’язання завдання, яке він почув від 3-го учня, другому учневі (що сидить позаду нього), потім 2-й учень пояснює розв’язання завдання, яке йому передав 4-й учень. Аналогічно в парі працюють 3-й учень з 4-м учнем

4-й крок (2хв) Представлення результатів у загальному колі.

Прийом «Дерево рішень»( кооперативна форма навчання)

Вчитель обирає проблему, яка не має однозначного вирішення. На дошці (окремому плакаті) чи у кожного учасника взірець "дерева рішень". Учні об’єднуються у малі групи, їм пропонується заповнити схему. Група шляхом обговорення повинна дійти до одного варіанту рішення.

Урок математики, 4-й клас

На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання і висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання 1. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.

На останньому (узагальнюючому) етапі уроку доцільно провести обговорення реалізації плану, здійснити рефлексію навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що вчителю разом з учнями слід повернутися до початку уроку та з'ясувати, на які питання, що виникли на початку, тепер можна відповісти, а які так і залишаться без уваги.

Основні напрямки за якими здійснюється загальна та індивідуальна рефлексія на уроці:

• Діяльнісний підсумок уроку: що ми з вами встигли зробити на уроці?

• Розвивальний підсумок: чого ви навчились, на яку сходинку піднялися, у чому стали розумнішими, сильнішими?

• Змістовний підсумок: на які питання, що були поставлені на початку та в процесі уроку, змогли дати відповідь, які з визначених проблем змогли вирішити?

• Емоційний підсумок уроку: кому з учнів ви б хотіли подякувати за співпрацю, емоційну підтримку вашої роботи, конкретні результати, можливо окремим учням, а можливо, й усьому класу?

Підсумовуючи, зазначимо, що технології організації навчальної взаємодії вчителя та учнів вимагає становлення нового педагогічного мислення, сутністю якого є створення інтерактивного простору на основі взаємодії учасників навчального процесу, організація діалогу і полілогу, де вчитель і учні виступають суб'єктами навчання.