5.4. Картоплесаджалки

Агротехнічні вимоги до картоплесаджалок. Перед садінням картоплю потрібно відсортувати на фракції масою 30 – 50, 50 – 80 і 80 – 100 г. Довжина паростків на бульбах не повинна перевищувати 2 см.

Картоплесаджалки висаджують бульби рядковим способом з міжряддям 60 і 70 см, забезпечують відстань між бульбами в рядку 20 – 40 см. Вони повинні забезпечувати при гребеневому садінні висоту гребенів від 12 до 20 см, глибину садіння – 6 – 14см, а при безгребеневому (рівному) садінні глибину загортання – 6 – 16см.

Картоплесаджалка напівначіпна КСМ-4 призначена для садіння картоплі рядковим способом з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив. Агрегатують її з тракторами класу 1,4 – 3.

Основними складовими одиницями картоплесаджалки є дві пари туковисівних апаратів (1) (рис. 5.5), два живильних ковші (6), чотири садильних апарати з ложечками, основний 9 та завантажувальний (10) бункери, сошники (16), загортальні диски (15,) боронки (14), стабілізатор (12), розпушувачі слідів коліс (11), два опорних пневматичних і два металевих колеса (19), механізм передач (20), рама, причіпний пристрій, гідроциліндри з маслопроводами та два гідрофікованих маркери.

Садильний апарат складається з диска, ложечок (4), підпружинених пальців (затискачів) (3) і вала. Ложечки рівномірно закріплені на диску. Підпружинені пальці шарнірно з'єднані з ложечками. У живильному ковші до рами саджалки кріпиться шина-копір (2).

Рис. 5.5. Функціональна схема картоплесаджалки КСМ-4: 1 – туковисівний апарат; 2 – шина-копір; 3 – затискач; 4 – ложечка; 5 – шнек; 6 – живильний ківш; 7 – зрушувач; 8 – струшувач; 9 – бункер основний; 10 – бункер завантажувальний; 11 – розпушувач; 12 – стабілізатор; 13 – опорне колесо; 14 – борінка; 15 – диск; 16 – сошник; 17 – щитки; 18 – опорне колесо сошника; 19 – переднє опорне колесо; 20 – механізм привода; 21 – тукопровід.

6. Машини для хімічного захисту рослин

6.1. Методи захисту рослин та способи застосування пестицидів

Захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, що знищують значну частину врожаю, – дуже гостра і життєво важлива проблема. Впровадження інтенсивних технологій, завдяки яким суттєво підвищилась продуктивність сільськогосподарського виробництва, взагалі неможливе без високоефективних захисних заходів, основним принципом яких є профілактика. До цього комплексу заходів належать такі методи: організаційно-господарський, агротехнічний, фізико-механічний, фізичний, біологічний, хімічний та інтегрований.

Організаційно-господарський метод включає полезахисне лісорозведення, осушення або зрошення земель, окультурення лук і пасовищ, підбір спеціальної рослинності на межах полів, організацію карантинної служби.

Агротехнічний метод передбачає застосування науково обґрунтованих сівозмін, систем обробітку ґрунту і внесення добрив; підготовку посівного матеріалу, впровадження найстійкіших сортів.

Фізико-механічний метод полягає у застосуванні пристроїв для знищення шкідників, прокладанні напрямних канавок тощо.

Фізичний метод ґрунтується на дії на рослини і насіння високих та низьких температур, ультразвуку, струмів високої частоти.

Біологічний метод передбачає використання проти шкідників, хвороб та бур'янів їх природних ворогів і бактеріальних препаратів.

Хімічний метод передбачає використання проти шкідників, хвороб та бур'янів хімічних речовин. Завдяки високій ефективності цей метод є найпоширенішим, але при неправильному його застосуванні можна спричинити негативні екологічні наслідки.

Інтегрований метод полягає в гармонійному поєднанні всіх перерахованих методів. Для досягнення високого кінцевого ефекту всі компоненти і взаємодія між окремими складовими комплексної системи мають підлягати системному аналізу та інтегруватися в математичні моделі для потреб і організації виробництва. Необхідний збір, зберігання і відновлення даних полегшують доступність і швидке вдосконалення технології електронної інформації.

Найбільшого застосування в технологіях вирощування сільськогосподарських культур набув хімічний метод, за яким використовують пестициди. За характером дії їх поділяють на інсектициди – для захисту від шкідливих комах, фунгіциди – від хвороб, гербіциди – від бур'янів, дефоліанти – для пришвидшеного опадання листя, десиканти – для підсушування рослин. Пестициди наносять на насіння, рослини, ґрунт, стіни складських приміщень у вигляді водних і масляних розчинів, емульсій, суспензій або дрібно розмеленого порошку. При використанні пестицидів необхідно завжди пам'ятати, що більшість з них отруйні для людей, домашніх тварин, бджіл, птахів і риб.

Розрізняють такі способи хімічного захисту рослин: протруювання насіння; обприскування й обпилювання пестицидами рослин і ґрунту; нанесення аерозолів на рослини й обробка парників, зерносховищ; фумігація рослин, ґрунту, сховищ і насіння; розкидання отруєних приманок; внесення гранульованих пестицидів у ґрунт. З урахуванням цього комплекс машин для хімічного захисту рослин включає такі групи машин: протруювачі, обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, розкидачі отруєних приманок, аплікатори для внесення у ґрунт гранульованих пестицидів, механічні засоби і машини для приготування та заправлення обприскувачів розчинами пестицидів.