Питання: Закінчення Першої світової війни та вплив її результатів на міжнародні відносини

Почати, мабуть, слід з економічних і соціальних наслідків першої світової війни. Треба відразу сказати, що тоді як Європа виносила усі військові тяготи, неєвропейські центри сили, і передусім США і Японія, витягнули максимальні вигоди з катастрофи, що вибухнула.

Матеріальні і людські втрати в результаті першої світової війни (1914-1919)

Країни	Військові витрати (у цінах 1913 р., млрд. дол.)	Кількість мобілізованих (млн. чел.)	Людські втрати (млн. чел.)
Британська імперія	23,0	9,5	0,7
Франція	9,3	8,2	1,3
Росія	5,4	13,0	1,7
США	17,1	3,8	0,07
Німеччина	19,9	13,25	1,8

Але це була усього лише верхівка айсберга. Адже, разом з прямими військовими витратами і втратами слід врахувати і непрямі втрати і витрати :

1. невироблений в роки війни національний продукт;

2. населення, що не народилося;

3. спад населення в результаті лих війни і післявоєнного зубожіння.

Ось чому до 10 млн. убитих в ході війни слід додати і 18 млн. померлих в результаті епідемії "іспанки" (грипу) після війни.

Рівень виробництва промислової продукції в окремих країнах і регіонах світу, 1913-1925

Країни і регіони	1913	1920	1925
Європа (без Російської Імперії/СРСР)	100	77,3	103,5
США	100	122,2	148,0
Решта світу	100	109,5	138,1
Світ в цілому	100	93,6	121,6

І усі ці втрати і руйнування, як видно, припали передусім на Європу. Але не лише європейській соціально-економічній системі був завданий страшного удару. У важкому положенні опинилася система Європейського концерту.

Насправді, з 5 великих держав - стовпів концерту - до моменту початку Версальської конференції одна (Австро-Угорщина) перестала існувати; ще дві (Німеччина і Росія) знаходилися в ситуації якнайглибшої внутрішньої кризи після краху традиційних авторитарних монархічних режимів. Таким чином, завдання підтримки світопорядку падало на 2 великих європейських держави, що залишилися, - Англію і Францію.

Здавалося б, ця ситуація відкриває перспективи англо-французского домінування у світі, і багатьом політикам в Лондоні і Парижі в 1920-і - 1930-і рр. здавалося, що так воно і є. Але, які б не були амбіції британських і французьких лідерів, реальна вага цих країн (економічний, військово-технічний, демографічний) у світі була явно недостатня для того, щоб грати таку роль (про що детальніше буде сказано нижче).

Адже вже на рубежі XIX - XX вв., як вже було сказано, співвідношення сил - економічних і технологічних - між Європою і Не-Европой почало нестримно мінятися не на користь Європи. Вже у кінці XIX ст. Сполучені Штати перетворилися на економічну державу номер один. Так, наприклад, в 1913 р. за загальним обсягом виробництва промислової продукції США випереджали Британію в 2,5 разу; виробництво стали в США на початку ХХ ст. дорівнювало аналогічному виробництву Німеччини, Британії, Росії і Франції, разом узятих. Але у Америки була не лише індустріальна, але і технологічна перевага. На початку століття в Сполучених Штатах робилося більше автомобілів, і було більше телефонних апаратів, чим в усіх інших країнах світу. Конвеєрне виробництво дозволило довести виробництво автомашин до декількох сотень тис. щорічно - тоді як навіть в Європі автомобіль був все ще розкішшю, а не засобом пересування. Американське конвеєрне виробництво було не лише геніальним технічним винаходом - це була і нова філософія індустріалізму, яка поступово поширилася на весь світ. Таким чином, вже не європейський, а американський спосіб життя ставав універсальним прикладом для наслідування іншого людства.

При цьому темпи промислового і технологічного зростання в США залишалися напередодні першої світової війни вищими, ніж в Європі; екстраполюючи тенденції, що склалися, економісти передбачали, що навіть якщо б не було першої світової війни, США обійшли б Західну Європу за загальним обсягом виробництва промислової продукції вже в 1925 р. (із-за світової війни це сталося на 5 років раніше, і на початку 1920-х рр. США робили на 10% більше промислової продукції, ніж Англія, Франція, Німеччина, Італія і Японія, разом узяті).

Світова війна змінила співвідношення сил між Європою і Америкою і у фінансовій сфері. До світової війни безперечною фінансовою столицею світу був Лондон, а універсальним світовим платіжним засобом - фунт стерлінгів. Що стосується Сполучених Штатів, то в 1914 р. іноземні інвестиції в американські цінні папери перевищували 5,5 млрд. дол., а американські капітали в інших країнах - 2,5 млрд. дол.