
- •Питання: Утворення Троїстого (Четвертного) союзу.
- •Питання: Розвиток англо-німецьких протиріч у період 1904 – 1907 рр. Утворення Антанти.
- •Питання: Політика ворогуючих блоків на Балканах. Балканські війни.
- •Питання: Закінчення Першої світової війни та вплив її результатів на міжнародні відносини
- •Питання: Німецьке питання на Паризькій мирній конференції. Версальський мирний договір
- •28 Червня 1919 р. Мирний договір з Німеччиною, що став, багато в чому плодом компромісу між державами-переможницями, був підписаний членами німецької і союзних делегацій.
- •Питання: Утворення та діяльність Ліги Націй
- •Питання: Мирні договори із союзниками Німеччини: Сен-Жерменський, Нейїський, Тріанонський, Севрський.
- •Питання: Вашингтонська мирна конференція та її рішення.
- •Питання: Російське питання у міжнародних відносинах початку 1920-х рр.. Дипломатичне визнання срср.
- •Питання: Міжнародні конференції 1920-х рр.. (Генуезька, Лозанська, Гаазька).
- •Питання: Стабілізація міжнародних відносин в 1924 – 29 рр.: причини та наслідки.
- •Питання: План Дауеса 1924 р. Та план Юнга 1929 р. Кінець репараційної системи.
- •Питання: Судетська криза. Мюнхенська конференція 1938 р. Та її наслідки.
- •Питання: Англо-франко-радянські переговори в Москві 1939 р.: причини та наслідки.
- •3. Третій етап — воєнні англо-франко-радянські переговори. Вони відбулися в Москві 12 — 21 серпня 1939р.
- •Питання: Пакт Молотова –Ріббентропа та його трагічні наслідки
- •Питання: Агресивні дії Німеччини, срср, Італії та їх вплив на міжнародні відносини 1931 – 1941 рр.
- •Питання: Німецько-польська війна як початок другої світової війни.
- •Питання: Експансія Японії 1931 – 1939 рр. Проти Китаю та реагування Ліги Націй. Комісія Літтона.
- •Питання: Німецька проблема у міжнародних відносинах 50-60-х років хх ст.
- •Питання: Сателізація країн Східної Європи. Створення рев та овд.
- •Питання: «Празька весна» 1968 р. «Доктрина Брежнєва».
- •Питання: Особливості міжнародних відносин країн Східної Європи в 70-ті роки.
- •Питання: Інтеграційні процеси у Західній Європі. Утворення єес та єавт.
- •Питання: Утворення Держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948-49 рр.
- •Питання: Жорсткий курс сша відносно срср
- •Питання: Силові акції на міжнародній арені другої половини 1970 – першої половини 1980-х рр..
- •Питання: Криза зовнішньої політики срср першої половини 1980-х років.
- •Питання: Відмова срср від «доктрини Брежнєва» та її наслідки для міжнародних відносин.
Питання: Німецько-польська війна як початок другої світової війни.
В історичній науці відома під назвами Вторгнення в Польщу 1939 року, Німецько-польська війна 1939 року. У польській історіографії отримала назви Вереснева кампанія (пол. Kampania wrześniowa) та Оборонна війна 1939 року (пол. Wojna obronna 1939 roku).
Військова операція проти Польщі була розпочата Німеччиною та Словаччиною 1 вересня 1939 року. У відповідь Велика Британія і Франція, згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, 3 вересня 1939 року оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок Другої світової війни. 17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз і окупував східні області Польщі.
Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до секретного доповнення до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територія Польщі була поділена між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і Литвою. Остання не приймала безпосередньої участі у війні, але 10 жовтня 1939 року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної Армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських земель — Віленську область.
Причиною нападу був намір вождя Третього райху А.Гітлера завоювати «життєвий простір» для «арійської раси» в центрі та на сх. Європи, бажання створити стратегічно важливий плацдарм для нападу на СРСР. Щоб запобігти втручанню кер-ва СРСР у конфлікт, А.Гітлер домовився з Й.Сталіним про розподіл сфер впливу в Сх. Європі (див. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939).
Напад Німеччини на Польщу почався 1 вересня 1939 о 4-й годині 45-й хвилині одночасними ударами авіації по аеродромах і вторгненнями танків та піхоти із 3-х сторін. Із пн., із Сх. Пруссії та Померанії наступали 3-тя і 4-та нім. армії, із зх. — 8-ма й 10-та армії, а з пд., через Словаччину, — 14-та армія, загалом — 1,6 млн солдатів і офіцерів, 2800 танків, 6 тис. гармат і мінометів, бл. 2 тис. літаків. Польща могла виставити 870 танків і танкеток, 4,3 тис. гармат і мінометів, 407 літаків і бл. 1 млн війська, але мобілізувати його вона не встигла.
У відповідь на напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 Велика Британія та Франція ультимативно зажадали від Німеччини негайно припинити агресію проти Польщі і протягом 48 годин залишити її територію. Не отримавши відповіді, вони оголосили Німеччині війну, хоча реальна військ. допомога Польщі не надавалася. 1 вересня 1939 вважається початком Другої світової війни.
Польс. армія виявилася технічно та оперативно-тактично неспроможною зупинити війська гітлерівців, які в 1-й пол. вересня 1939 захопили передмістя Варшави й більшість території Польщі. Незважаючи на героїзм польс. військ, нім. танк. угруповання паралізували їхній організований опір, після чого відбувалася ліквідація військ. підрозділів. 6 вересня 1939 польс. уряд переїхав до Любліна, прямуючи на Львів. Проте у зв’язку з ката- строфічним розвитком воєнних подій уряд і гол. військ. командування рушили до румун. кордону й стояли під Коломиєю.
17 вересня 1939 Червона армія вступила на територію Західної України та Зх. Білорусі, її підрозділи швидко просувалися на зх. Наступного дня польс. уряд і командування переїхали до Румунії, а звідти — до Франції. Гітлерівці Варшаву не штурмували, але нещадно обстрілювали артилерією й бомбардували з повітря. 27 вересня 1939 гарнізон Варшави капітулював. Бої з німцями тривали в Польщі до початку жовтня 1939. Втрати польс. армії — 66,3 тис. вбитими, 133,7 тис. пораненими, 420 тис. полоненими. Нім. втрати — 10,6 тис. вбитими, 30,3 тис. пораненими, 3,4 тис. пропалими безвісти.
Польські землі були поділені, в основному, між Німеччиною та Радянським Союзом. Положення нового кордону було закріплено радянсько-німецьким договором про кордон від 28 вересня 1939 року. Новий кордон в основному збігався з «лінією Керзона», що була рекомендована в 1919 році Паризькою мирною конференцією як східний кордон Польщі. Вона розмежовувала області компактного проживання поляків, з одного боку, українців і білорусів, з іншої.
Території на схід від річок Західний Буг і Сян були приєднані до Української РСР і Білоруської РСР. Це збільшило територію СРСР на 196 тис. км² (50,4% території Польщі), а населення — на 13 млн.
Німеччина розширила кордони Східної Прусії, перемістивши їх впритул до Варшави. Декретом Гітлера від 8 жовтня 1939 року Познанське, Поморське, Сілезьке, Лодзинське, частина Келецького та Варшавського воєводств(сумарним населенням близько 9,5 млн) були проголошені німецькими землями і приєднані до Третього Рейху.
Словаччина повернула Тешинську область, втрачену в 1938 році в результаті Мюнхенської угоди, а також приєднала спірні області, що відійшли до Польщі в 1920 році згідно з Версальським миром.
Литва, яка не приймала участі в бойових діях проти Польщі, отримала Віленській край та згідно з радянсько-німецькими домовленостями відійшла до сфери інтересів СРСР.
Стосовно залишкової польської держави, то німецьке керівництво не виключало її існування і останнє згадування про неї було 6 жовтня 1939 року під час виступу Гітлера в Рейхстазі. 12 жовтня вона була проголошена «генерал-губернаторством окупованих польських областей» під керуванням німецької влади, а через рік стала називатися «генерал-губернаторством германської імперії». Його столицею став Краків. Самостійна політика Польщі таким чином припинилася.