Питання: Німецько-польська війна як початок другої світової війни.

В історичній науці відома під назвами Вторгнення в Польщу 1939 року, Німецько-польська війна 1939 року. У польській історіографії отримала назви Вереснева кампанія (пол. Kampania wrześniowa) та Оборонна війна 1939 року (пол. Wojna obronna 1939 roku).

Військова операція проти Польщі була розпочата Німеччиною та Словаччиною 1 вересня 1939 року. У відповідь Велика Британія і Франція, згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, 3 вересня 1939 року оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок Другої світової війни. 17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз і окупував східні області Польщі.

Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до секретного доповнення до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територія Польщі була поділена між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і Литвою. Остання не приймала безпосередньої участі у війні, але 10 жовтня 1939 року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної Армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських земель — Віленську область.

Причиною нападу був намір вождя Третього райху А.Гітлера завоювати «життєвий простір» для «арійської раси» в центрі та на сх. Європи, бажання створити стратегічно важливий плацдарм для нападу на СРСР. Щоб запобігти втручанню кер-ва СРСР у конфлікт, А.Гітлер домовився з Й.Сталіним про розподіл сфер впливу в Сх. Європі (див. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939).

Напад Німеччини на Польщу почався 1 вересня 1939 о 4-й годині 45-й хвилині одночасними ударами авіації по аеродромах і вторгненнями танків та піхоти із 3-х сторін. Із пн., із Сх. Пруссії та Померанії наступали 3-тя і 4-та нім. армії, із зх. — 8-ма й 10-та армії, а з пд., через Словаччину, — 14-та армія, загалом — 1,6 млн солдатів і офіцерів, 2800 танків, 6 тис. гармат і мінометів, бл. 2 тис. літаків. Польща могла виставити 870 танків і танкеток, 4,3 тис. гармат і мінометів, 407 літаків і бл. 1 млн війська, але мобілізувати його вона не встигла.

У відповідь на напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 Велика Британія та Франція ультимативно зажадали від Німеччини негайно припинити агресію проти Польщі і протягом 48 годин залишити її територію. Не отримавши відповіді, вони оголосили Німеччині війну, хоча реальна військ. допомога Польщі не надавалася. 1 вересня 1939 вважається початком Другої світової війни.

Польс. армія виявилася технічно та оперативно-тактично неспроможною зупинити війська гітлерівців, які в 1-й пол. вересня 1939 захопили передмістя Варшави й більшість території Польщі. Незважаючи на героїзм польс. військ, нім. танк. угруповання паралізували їхній організований опір, після чого відбувалася ліквідація військ. підрозділів. 6 вересня 1939 польс. уряд переїхав до Любліна, прямуючи на Львів. Проте у зв’язку з ката-  строфічним розвитком воєнних подій уряд і гол. військ. командування рушили до румун. кордону й стояли під Коломиєю.

17 вересня 1939 Червона армія вступила на територію Західної України та Зх. Білорусі, її підрозділи швидко просувалися на зх. Наступного дня польс. уряд і командування переїхали до Румунії, а звідти — до Франції. Гітлерівці Варшаву не штурмували, але нещадно обстрілювали артилерією й бомбардували з повітря. 27 вересня 1939 гарнізон Варшави капітулював. Бої з німцями тривали в Польщі до початку жовтня 1939. Втрати польс. армії — 66,3 тис. вбитими, 133,7 тис. пораненими, 420 тис. полоненими. Нім. втрати — 10,6 тис. вбитими, 30,3 тис. пораненими, 3,4 тис. пропалими безвісти. 

Польські землі були поділені, в основному, між Німеччиною та Радянським Союзом. Положення нового кордону було закріплено радянсько-німецьким договором про кордон від 28 вересня 1939 року. Новий кордон в основному збігався з «лінією Керзона», що була рекомендована в 1919 році Паризькою мирною конференцією як східний кордон Польщі. Вона розмежовувала області компактного проживання поляків, з одного боку, українців і білорусів, з іншої.

Території на схід від річок Західний Буг і Сян були приєднані до Української РСР і Білоруської РСР. Це збільшило територію СРСР на 196 тис. км² (50,4% території Польщі), а населення — на 13 млн.

Німеччина розширила кордони Східної Прусії, перемістивши їх впритул до Варшави. Декретом Гітлера від 8 жовтня 1939 року Познанське, Поморське, Сілезьке, Лодзинське, частина Келецького та Варшавського воєводств(сумарним населенням близько 9,5 млн) були проголошені німецькими землями і приєднані до Третього Рейху.

Словаччина повернула Тешинську область, втрачену в 1938 році в результаті Мюнхенської угоди, а також приєднала спірні області, що відійшли до Польщі в 1920 році згідно з Версальським миром.

Литва, яка не приймала участі в бойових діях проти Польщі, отримала Віленській край та згідно з радянсько-німецькими домовленостями відійшла до сфери інтересів СРСР.

Стосовно залишкової польської держави, то німецьке керівництво не виключало її існування і останнє згадування про неї було 6 жовтня 1939 року під час виступу Гітлера в Рейхстазі. 12 жовтня вона була проголошена «генерал-губернаторством окупованих польських областей» під керуванням німецької влади, а через рік стала називатися «генерал-губернаторством германської імперії». Його столицею став Краків. Самостійна політика Польщі таким чином припинилася.