Тема 1. 3 Конкуренція в підприємницькій діяльності.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення даної теми потрібно розпочинати з ознайомлення із сутністю конкуренції, типів та методів вивчення конкурентів . Особливу увагу необхідно приділити вивченню питань, що відображають фактори, які впливають на конкурентоспроможність закладів ресторанного господарства.

План

1. Типи та методи вивчення конкурентів.

2. Фактори, які впливають на конкурентоспроможність закладів ресторанного господарства.

Література:.

Питання 1. Типи та методи вивчення конкурентів.

Дослідження фірм-конкурентів, як правило, виробляється або в цілому по галузі, або по окремих сегментах ринку. Виявлення діючих та потенційних конкурентів проводиться зазвичай на основі одного з двох підходів:

- Перший пов'язаний з оцінкою потреб, що задовольняються на ринку основними конкуруючими фірмами;

- Другий орієнтується на угрупування конкурентів у відповідності із існуючими ними типами ринкових стратегії.

Підхід з точки зору споживчого попиту має на меті згрупувати конкуруючі фірми відповідно до типу потреб, які задовольняє їхня продукція. Для виявлення найбільш важливих конкурентів і їх ролі на ринку збуту компанії використовують методи асоціативного опитування споживачів, виявляючи, з якими корисними якостями та умовами споживання покупець асоціює той чи інший товар відомого на ринку конкурента.

В основі виявлення конкурентів на базі угруповань за типом стратегії

лежить їх групування відповідно до ключовими аспектами їх

орієнтації в виробничо-збутової діяльності. До таких аспектів відносяться: - Стратегія в області експансії на ринку;

- Стратегія в області цінової політики;

- Стратегія в галузі технології та ін

При виявленні основних конкурентів відповідно до типів стратегій необхідно враховувати ступінь мобільності стратегій конкурентів і проводити всебічне дослідження перспектив еволюції стратегії конкурентів. Такі дослідження дозволяють виявляти найбільш небезпечних конкурентів, до яких найчастіше відносяться:

- Фірми, схильні до ринкової експансії, які діють на географічно складних ринках; - Фірми, такі стратегії диверсифікації виробництва і працюють у цій і суміжних галузях; - Великі фірми-покупці продукції даної компанії;

- Великі постачальники матеріалів, сировини та обладнання для даної компанії; - Дрібні фірми, які в результаті поглинання великою компанією стають сильними конкурентами на ринку.

За наявності відмінностей у реалізованих стратегіях рівень конкуренції відносно знижується. Всі перераховані фактори ставлять конкуруючі фірми в певні умови функціонування, справляють істотний вплив на конкурентні стратегії фірм. Від умов конкуренції, що склалися на ринку, будуть залежати вживаються заходи і, відповідно, у відповідь реакція конкурентів на ці заходи, здійснювані фірмами для досягнення власної конкурентної переваги. Таким чином, при розробці підприємствами власних конкурентних стратегій важливо враховувати можливу реакцію зовнішнього середовища на ці акції. Стосовно до промислових ринків можна виділити два типи можливої ​​реакції по інструментах відповідної реакції і два типи - з її характеру.

Для інструментів реакції виділяють, вже згадані, цінові та нецінові методи. За типом реакції умовно можна виділити позитивну еластичність реакції і негативну еластичність реакції. Як показують дослідження, в основному переважає позитивна еластичність.

Так, при збільшенні ціни основним конкурентом 274 фірми теж підвищують свої ціни, і лише 2 знижують; при зниженні ціни основним конкурентом 40 фірм знижували її, а 8 підвищували, дії інших не носили настільки вираженої залежності. Аналогічна ситуація складається і при зниженні або збільшенні основним конкурентом витрат на просування товару.

Конкуренція в галузі способів просування товарів на ринок найбільш вірогідна при наступних характеристиках ринку:

- Велика диференціація у витратах конкуруючих фірм;

- Сильна ринкова концентрація;

- Ринкова диференціація;

- Швидке зростання ринку.

Цінові методи конкуренції більш пріоритетні при високій стандартизації продукту.

Аналіз показників діяльності конкурентів може бути здійснений на основі «характеристики фірми» або «конкурентного досьє» для кожного конкурента, що є необхідним елементом банку даних. Звичайно, не всі фактори на ринку можуть бути всебічно проаналізовані. Особливо у зв'язку з комерційною таємницею труднощі представляє структура витрат і витрат конкурента. У цій області можуть бути отримані наступні приблизні дані:

- Чисельність персоналу;

- Структура прямих і накладних витрат;

- Порівняльна вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;

- Капіталовкладення в основний капітал і запаси;

- Обсяг продажів.

Перш ніж розпочати вивчення конкурентів, необхідно виявити коло як реальних, так і потенційних конкурентів. Ринок постійно змінюється, і знання потенційних конкурентів дуже важливо.

Аналіз конкурентів здійснюється за такими параметрами: 1) можливі стратегії конкурентів;

2) поточне положення конкурентів;

3) фінансові можливості конкурентів;

4) підприємницька філософія чи культура конкурентів;

5) цілі конкурентів.

Показники аналізу конкурентів:

1) позиції на ринку;

2) характер продукції, що випускається фірмами-конкурентами;

3) види і характер послуг, пропонованих фірмами-конкурентами;

4) маркетингова діяльність фірм-конкурентів, у тому числі по блокам:

- Асортиментна політика,

- Практика руху товару,

- Цінова політика,

- Практика рекламної діяльності та інші види стимулювання продажів,

- Збутова політика;

5) нецінові види конкурентної боротьби, що застосовуються конкурентами; 6) фінансове становище конкурентів;

7) масштаби і обсяг реалізації продукції;

8) обсяг виробничої діяльності;

9) комерційні умови угод, скоєних конкурентами;

10) ступінь завантаження виробничих потужностей (по конкуруючої продукції);

11) науково-технічні досягнення конкурентів.    

Етапи визначення конкурентоспроможності підприємства за допомогою матричного методу:

1) визначити показники конкуруючої фірми;

2) визначити коефіцієнти значимості показників;

3) оцінити в балах показники фірми і конкурентів;

4) розрахунок конкурентоспроможності фірми.

Недобросовісні методи вивчення фірм-конкурентів

Шпигунство є недобросовісним методом ведення конкурентної боротьби, проте іноді дуже ефективним.

З розвитком промислового шпигунства промислові монополії ретельно охороняють зміст патентів, результати науково-технічних досліджень, проекти і ескізи будь-якої своєї продукції. Всі вони мають засекречені лабораторії, де по всіх параметрах порівнюють рівні технічних рішень, якість, продуктивність і надійність своєї продукції з аналогічною продукцією конкурентів. У цих лабораторіях розбирають кожен вузол і агрегат власних машин і аналогічної продукції конкурентів, щоб об'єктивно порівняти їх і виявити дійсну цінність тої чи іншої продукції. Враховуються всі недоліки чи переваги своїх і чужих товарів. Усе найкраще в конкурентів переймають і пристосовують для своїх машин, механізмів і конструкцій, якщо при цьому можна обійти патентне законодавство або якщо це вигідно фірмі.

Недоліки своєї продукції ретельно вивчаються. Потім шукаються шляхи їх усунення, якщо це виявляється вигідно. Але ніколи інформація про слабкі сторони своєї продукції не виходить за межі таких лабораторій і, звісно, ​​ніколи не доходить до звичайних споживачів. Саме існування таких лабораторій також не афішується.

Існують різні способи здобуття конфіденційної інформації про діяльність конкурентів, як законних, так і незаконних.

Конкуруючі фірми здійснюють збір конфіденційної інформації наступними шляхами: - Різного роду питання, що задаються фахівцям конкурента;

- Запрошення на роботу спеціалістів конкурента;

- Хибні пропозиції роботи спеціалістам із фірм-конкурентів без наміру брати їх на роботу.

Також можуть бути реалізовані наступні способи: - Таємне спостереження за цікавлять фахівцем, відділом, лабораторії;

- Використання професійних шпигунів для отримання інформації;

- Підкуп співробітників з основних відділів конкурента;

- Впровадження "потрібних" осіб в структуру фірми-конкурента;

- Підслуховування розмов і т.д.;

- Викрадення креслень, зразків, документів;

- Шантаж та інші способи тиску;

- Отримання інформації від джерел у державних структурах;

- Збір інформації через закордонні філії і через спільних постачальників.

Ще одним з ефективних способів економічного шпигунства є впровадження «свою людину» в державні органи, покликані регулювати діяльність промислових монополій, що дозволяє одержувати необхідну інформацію про конкурентів, контролювати дії пов'язані з антимонопольною політикою тощо.

Приватне власність на винаходи встановлюється через патентування. З економічної точки зору патентування рівнозначно монополізації вигід, пов'язаних з використанням патенту. В основному патент надає реальні вигоди протягом семи років, що дозволяє за цей час отримати чималий прибуток його власникові. Але з іншого боку, поява патенту, що забороняє використовувати будь-яке патентований відкриття безпосередньо конкурентами, змушує їх на форсовану розробку якихось нових технічних прийомів, технологій.

Крім того, багато найбільших винаходу часто не патентуються, щоб не привертати до них уваги конкуруючих компаній. Це найчастіше відноситься до технологій, технічних процесів, які важко скопіювати, на відміну від створення нових товарів.

Шлях від винаходу до комерційного використання вимагає великих фінансових, трудових і матеріальних витрат. Тому, якщо немає небезпеки, що конкурент не запровадить винахід швидше ніж сама корпорація, то винахід не патентується, якщо ж існує ризик, що винахід буде використано конкурентом, його відразу ж патентують і конкурент змушений 15-20 років очікувати, поки закінчиться термін монопольного права . Секрети виробництва тих чи інших товарів не патентуються для того, щоб після закінчення певного строку не обнародувати технологію їх виготовлення. Наявність патенту служить потужним засобом для контролю над ринком, тому що його порушення карається конфіскацією незаконно виробленої продукції, відшкодуванням збитків і сплатою порушником великих штрафів, що досягають 10 млн. доларів. Патенти застосовуються, перш за все, для охорони продукції фірми від підробок чи імітації якісних товарів.

Для фірм, чию продукцію копіюють, підробки мають катастрофічні наслідки: різко звужується ринок збуту, прибуток різко знижується, йдучи до виробників підробок, підробки підривають авторитет фірми, бо підробки крім своєї дешевизни мають ще й низьку якість, тому підробки швидко виходять з ладу, погіршуючи тим самим довіру споживачів до фірми, чия марка була підроблена.

Поряд з широко відомими методами сучасний промислове шпигунство користується новітніми досягненнями науки і техніки. Дуже часто стали використовуватися різного роду мікроскопічні прилади на основі різних електронних схем.

Спеціальна технологія дозволяє перехоплювати будь-яку інформацію, зраджувати усно, через телефон, телефакс, комп'ютер. Шибки можуть служити мікрофонами: за їх коливання спеціальні пристрої відновлюють картину розмови. Використання електронної техніки забезпечує спеціальним службам монополій, як і спецслужбам держав, можливість отримувати необхідну інформацію про стан справ конкурентів, їхні переговори і т.д.

З розвитком комп'ютерної техніки і створенням різного роду комп'ютерних мереж як глобального (світового масштабу), так і різних локальних мереж, наприклад банківських, постає проблема захисту джерел інформації в цих мережах, тому що будь-яке несанкціоноване вторгнення скажімо в банківську мережу може призвести до втрати важливої ​​інформації, до втрати її секретності та як наслідок-використанню цієї інформації в будь-яких корисливих цілях.

Питання 2. Фактори, які впливають на конкурентоспроможність закладів ресторанного господарства.

На відміну від конкурентоспроможності товару, яка може мати як коротко-, так і довготерміновий характер, конкурентоспроможність підприємства слід оцінювати ли­ше у тривалому періоді. Вона означає наявність важливих відмінностей даного підприємства від підприємств-конку­рентів за рівнем ефективності господарської діяльності, формами вияву яких є здатність пристосовуватись до умов економічної кон'юнктури та задовольняти своїми товара­ми та послугами потреби споживачів.

Найважливішими факторами, які впливають на конку­рентоспроможність підприємства, є впровадження досяг­нень науки і техніки у виробництво, зростання обсягів ви­робництва та місткості ринку, вдосконалення системи діючих на підприємстві стимулів до праці та ін. Значною мірою вона залежить від позицій конкуруючих під­приємств.

Відмінності між підприємствами-конкурентами за рівнем ефективності господарської діяльності визначають, аналізуючи показники стратегії їх розвитку. До таких по­казників належать динаміка активів, динаміка продажу і динаміка прибутків.

Активи — сукупність майна, фондів (машин, устаткуван­ня, будівель, споруд, матеріальних запасів, вкладень у цінні папери, в банки, патенти та ін.), в які вкладено ре­сурси підприємців.

Динаміка активів — відношення приросту загальної су­ми активів у звітний період до загальної суми активів по­переднього періоду.

Динаміка продажу — відношення приросту продажу то­варів і послуг у поточному році до обсягу продажу в по­передньому році.

Динаміка прибутків — відношення приросту прибутків у поточному році до обсягу прибутків у попередньому році.

Конкретнішою формою ефективності господарської діяльності підприємства є показники рентабельності (при­бутковості, дохідності) підприємницької діяльності, що вимірюється як кратне від ділення величини прибутку до обсягу витрат. Щодо конкурентоспроможності підприєм­ства, то показник рентабельності найдоцільніше визнача­ти у такій формі:

Коефіцієнт ₌ Чистий прибуток після сплати податків

чистого прибутку Виручка від продажу

Важливим критерієм ефективності господарської ді­яльності акціонерних компаній є рівень та стабільність до­ходів з акцій.

Конкурентні переваги підприємствам-виробникам дають:

а) близька відстань до ринків збуту, джерел сировини та матеріалів;

б) ефективна управлінська діяльність, комплексне маркетингове дослідження ринку;

в) створення дієвих стимулів до праці у найманцх працівників;

г) впровадження принципів комерційного розрахунку у роботі підрозділів підприємства та ін.