3. Оператори

В ЕТ є 4 види операторів:

Математичні оператори, їх є 7 (+ - (віднімання) / * ^{^ (піднесення до степеня)} % - (заперечення) - призначені для виконання арифметичних операцій над числами).

Текстовий оператор & (амперсанд) - об'єднує послідовності символів із різних комірок в одну послідовність, тому його називають також оператором об'єднання. Текстові значення у формулах беруть у лапки "..."¹.

Логічні оператори (оператори порівняння) = (дорівнює) > (більше) < (менше) >= (більше або дорівнює) <= (менше або дорівнює) ≠, <> (не дорівнює) - застосовуються при роботі з числами і текстом, використовуються для надання твердженням значень "Истина" ("Ложь").

Адресні оператори (оператори посилань) вказують на комірку або групу комірок ( з вказівкою її координат). Значення порожньої комірки дорівнює нулю. При цьому використовуються спеціальні символи:

: (двокрапка) – звернення до діапазону комірок. Через двокрапку указується ліва верхня і права нижняя комірки діапазону. Наприклад: А4:Р7. А запис =СУМ(А4:Р7, В6:К13) означатиме додавання комірок прямокутних діапазонів.

; (крапка з комою) – позначає об'єднання осередків. Наприклад, D2:D4;D6:D8 – звернення до осередків D2, D3, D4, D6, D7, D8.

"Пробіл" – з його допомогою можна посилатися на ділянку перетину двох діапазонів. Наприклад, запис =СУМ (F1:F8_F5:F13) означатиме додавання комірок від F5 до F8 (символ_позначає порожній пробіл

4. Адреси комірок

~Відносна – адреси клітинок вигляду В3 чи С3 називаються відносними. При копіюванні формули автоматично змінюються адреси комірок що входять в неї.

~Константи (абсолютна адреса) – текстові або числові значення, які не змінюються при копіюванні формули (якщо записано, наприклад постійний коефіцієнт). Комірки позначаються координатами комірок у поєднанні із знаком $ (наприклад: $F$7 чи F$7 - закріплює комірку). У комірку ввести відносне посилання, а потім за допомогою послідовних натискань F4 обрати форму запису посилання типу А1- $А$1-А$1-$А1, де $А$1 - абсолютна адреса комірки. Абсолютна адресація досягається також в іменованих комірках². Застосування іменованих комірок спрощує побудову та розуміння формул. Щоб присвоїти вибраній комірці або діапазону комірок ім'я, треба виконати такі дії: виділити комірку (діапазон комірок)записати потрібне ім'я в поле адреси активної комірки, що знаходиться ліворуч від рядка формулнатиснути клавішу Enter. Назву іменованої комірки „для формули" краще писати англійськими літерами, а в сусідній комірці писати її назву „для людини" українською мовою³. До цих комірок можна звертатися і з інших листів, тому імена комірок в одній книзі не повинні повторюватися. Щоб швидко перейти у потрібну комірку, досить клацнути на значку ліворуч від рядка формул, відкриється список іменованих комірок, у якому вибрати потрібну.

~Змішана – закріпляється або стовпчик або рядок, і позначається $А1 – закріплює стовпчик; А$1 – закріплює рядок.

2. Використання функцій

Для полегшення роботи в Microsoft Excel передбачені різні засоби, що полегшують рутинну роботу. Одним з таких засобів є Майстри (помічники):

1. Майстер Діаграм - спрощує побудову діаграм;

2. Майстер Функцій - спрощує написання функцій;

3. Майстер Підказок - здійснює швидкий пошук інформації (хоча він і не є майстром у прямому значенні цього слова);

4. Майстер Web-сторінок - для створення HTML-сторінки;

5. Майстер шаблонів - спрощує створення нового шаблону чи бази даних;

6. Майстер зведених таблиць - дає можливість аналізувати зріз наявної інформації, упорядковувати стовпці, рядки та заголовки сторінок методом «перетягнути і відпустити».

7. Майстер перетворень - дає можливість конвертувати документи в Excel з інших форматів.

Функція Excel — це спеціальне позначення дії для виконання певного обчислення.

Найбільш поширеною в табличних розрахунках є функція суми. Для швидкого задавання у формулі цієї функції призначена піктограма Автосумма. При цьому необхідно виділяти діапазон обчислення.

Для складних обчислень Ехсеl пропонує більше 200 різноманітних функцій: математичних, фінансових, статистичних і логічних і має засіб Майстер функцій для введення функцій (меню ВставкаФункція) або піктограмою на панелі інструментів.

З використанням Майстра функцій формула будується у два кроки:

1-й крок - вибір функції;

2-й крок - внесення аргументів. У списку Категорія вибрати групу функцій, у списку Функція – саму функцію, користуючись її описом у нижній частині вікна.

Цей засіб дозволяє уникнути типових помилок, дає по ходу запису формули підказки, обчислює проміжні результати.

Загальний вигляд формули в ЕТ: = ФУНКЦІЯ (АРГУМЕНТИ).

Аргументи – це величини, що використовуються для обчислення значення функції. Результат обчислення функції називається поверненим значенням. Аргументами у формулах використовуют числа, адреси комірок і діапазони комірок (їх називають ОПЕРАНДАМИ).

Функції вставляються у формули, які починаються зі знаку = . Якщо формулу почати з назви функції, то знак рівності буде підставлений автоматично. Функція включається до формули записом "вручну" або за допомогою майстра функцій, що спрощує введення функції.

Є функції, які не потребують аргументів.

= СЕГОДНЯ() - ввести в комірку сьогоднішню дату; = ТДАТА() - ввести поточні час і дату, що на таймері комп'ютера – потрібно: комірку зробити активною, клацнути на панелі інструментів кнопку „Вставка функції", вибрати функцію ТДАТА(), клацнути на кнопці „ОК", в комірці з'являться поточні дата і час.

 Щоб обчислити проміжок часу між двома датами⁴, що записані у комірки, досить у комірку результату записати формулу у вигляді різниці вмісту комірок. Комірка результату повинна мати формат Загальний або Числовий.

 В одну комірку можна ввести дату і час з пропуском між ними. Якщо є потреба вести число, дату або час у вигляді тексту, досить перед ним набрати апостроф (’).

При виконанні обчислень у формули можна записувати такі математичні функції:

Сумм (аргумент 1; аргумент 2...) - сума всіх значень, що знаходяться у дужках;

Срзнач (аргумент 1; аргумент 2...) - середнє значення чисел, що знаходяться у дужках;

Макс (аргумент 1; аргумент 2...) - найбільше значення серед чисел, що знаходяться у дужках;

Мин (аргумент 1; аргумент 2...) - найменше значення серед чисел, що знаходяться у дужках.

Функція повинна відповідати синтаксису: запис функції починається зі вказівки імені функції, потім випливає список аргументів, які беруться в круглі дужки; пробіли перед та після дужок не допускаються; кількість відкритих дужок має відповідати кількості закритих. Окремі аргументи в списку слід розділяти комами. Деякі функції можуть мати до 30 аргументів.

В ЕТ Excel допускається вкладення функцій одна в одну, тобто використання значення, що повертається однією функцією, як аргумент для іншої функції. Функція, що є аргументом іншої функції, називається вкладеною⁵.