Лекція № 9. «Кодування символьної інформації.» (2 год.)
Мета:
Навчальна:
формування нових знань, умінь і навичок по темі “Кодування символьної інформації”, формування загальнавчальних і спеціальних умінь і навичок, контроль за засвоєнням навчального матеріалу.
Розвиваюча:
розвивати вміння виділяти головне; розвивати мислення студентів за допомогою аналізу, порівняння й узагальнення досліджуваного матеріалу; самостійність; розвиток мови, емоцій, логічного мислення студентів.
Виховна:
формувати інтерес до предмета, навички контролю й самоконтролю; почуття відповідальності, ділові якості студентів. Активізація пізнавальної й творчої активності студентів.
План:
Особливості кодування символьної інформації.
Американський стандартний код для обміну інформацією ASCII.
Кодування Windows-1251.
Кодування КОІ-8.
Універсальна система кодування текстових даних UNICODE.
Особливості кодування символьної інформації.
Якщо кожному символу алфавіту зіставити визначене ціле число, то за допомогою двійкового коду можна кодувати текстову інформацію. Восьми двійкових розрядів досить для кодування 256 різних символів. Цього вистачить, щоб подати різними комбінаціями восьми бітів усі символи англійської і російської мов, як рядкові, так і прописні, а також розділові знаки, символи основних арифметичних дій і деякі загальноприйняті спеціальні символи.
Технічно це виглядає дуже просто, однак завжди існували досить вагомі організаційні складності. У перші роки розвитку обчислювальної техніки проблеми були пов'язані з відсутністю необхідних стандартів, а у теперішній час викликані, навпаки, статком одночасно діючих і суперечливих стандартів. Для того щоб увесь світ однаково кодував текстові дані, потрібні єдині таблиці кодування, а це поки неможливо через протиріччя між символами національних алфавітів, а також протиріч корпоративного характеру.
Для кодування символьної або текстової інформації застосовуються різні системи: при уведенні інформації із клавіатури кодування відбувається при натисканні клавіші, на якій зображений необхідний символ, при цьому в клавіатурі виробляється так званий scan-код, що являє собою двійкове число, рівне порядковому номеру клавіші.
Номер натиснутої клавіші ніяк не пов'язаний з формою символу, нанесеного на клавіші. Упізнання символу й присвоєння йому внутрішнього коду ЕОМ виробляються спеціальною програмою по спеціальних таблицях: КОІ, КОІ-8, ASCII.
Символи (цифри, букви російського й латинського алфавітів, розділові знаки й інші) кодуються в комп'ютері за допомогою послідовностей з 8 нулів й одиниць, тобто 1 байта інформації. Тому що байт має 256 різних значень, то можна закодувати 256 різних символів. Порядок кодування символів теоретично не важливий, але повинен бути "відомий комп'ютеру, щоб забезпечити правильну передачу інформації людина або інші комп'ютери.
Відповідність символів й їхніх кодів задається в спеціальних таблицях, у яких для кожного коду вказується відповідний символ. Практично всі ці кодування засновані на стандарті ASCII кодуванню США, що стала світовим стандартом.
Як же на екрані дисплея з'являється зображення відповідного символу? Кожному символу поставлений у відповідність його двійковий код; у свою чергу, кожен код символу поставлений у відповідність конкретному алгоритму, у результаті виконання якого на екрані в певнім місці зображується образ даного символу. Величина й особливості цього образа (властивості символу: кольори тла, кольори символу, нахил, форма, товщина) будуть залежати від обраного шрифту (зокрема, в Windows: тут деякий шрифт установлюється за замовчуванням при завантаженні системи, а щоб поміняти вид шрифту, потрібно дати певні команди комп'ютеру).
Позиції кожного символу на екрані відповідають певне місце – знакова позиція. Позиція символу - це деяка рамка, матриця. Це змінна величина, тому що вона може бути збільшена або зменшена - на розсуд користувача.
Як текстова інформація зберігається в пам'яті комп'ютера? Текстовий файл ASCII складається не тільки зі звичайних текстових символів, видимих нами на екрані при роботі з текстом, але також і спеціальних керуючих ASCII-символів, які показують поділ тексту на рядки, абзаци. Ці символи невидимі для нашого ока, але комп'ютер їх "бачить". Ці символи можна побачити на екрані в режимі показу всіх символів. Роль апаратного засобу, що здійснює вказівку знайомства на екрані, виконує курсор.