7

Лекція № 5. «Подання інформації. Поняття про кодування інформації.»

Мета:

Навчальна:

• формування нових знань, умінь і навичок по темі “Подання інформації. Поняття про кодуванні інформації”, формування загальнавчальних і спеціальних умінь і навичок, контроль за засвоєнням навчального матеріалу.

Розвиваюча:

• розвивати вміння виділяти головне; розвивати мислення студентів за допомогою аналізу, порівняння й узагальнення досліджуваного матеріалу; самостійність; розвиток мови, емоцій, логічного мислення студентів.

Виховна:

• формувати інтерес до предмета, навички контролю й самоконтролю; почуття відповідальності, ділові якості студентів. Активізація пізнавальної й творчої активності студентів.

План:

1. Поняття про системи. Види систем. Наочне подання складу й структури систем. Поняття про системний аналіз.

2. Систематизація та класифікація. Знакові системи.

3. Мови як знакові системи. Природні та формальні мови. Алгоритмічні мови та мови програмування як приклади формальних мов.

4. Поняття про кодування інформації.

5. Пропедевтика поняття «кодування» та приклади кодування інформації без комп'ютера

1. Поняття про системи. Види систем. Наочне подання складу й структури систем. Поняття про системний аналіз.

Система – у філософському змісті – об'єктивна єдність закономірно зв'язаних між собою елементів, предметів, явищ, а також знань про природу й суспільство. Система – за П.К.Анохіним – комплекс вибірково залучених елементів, сприяють досягненню заданого корисного результату, що приймається основним системоутворюючим фактором.

Нас оточує безліч різноманітних об’єктів. Для того щоб ми могли спілкуватися та розуміти один одного, необхідно дати їм назви, тобто визначити за допомогою певних понять. Часто одні й ті самі поняття використовують для різних за своєю природою об’єктів і тоді необхідно чітко з'ясувати, про що конкретно йдеться. До понять, які є досить широковживаними, можна віднести і слово «система».

Види систем:

Абстрактні системи можуть бути ідеальним відображенням реальних систем (До реальних належати ті, що реально існують у природі, техніці або суспільстві. Наприклад, реальними є Сонячна система, прокатний стан, Україна як держава) та процесів (карти місцевості, технічні креслення тощо), а також інші ідеальні конструкції (системи рівнянь, алгоритми та інші).

До матеріальних систем можна віднести штучні (знаряддя, механізми, машини, автомати, роботи), природні (живі, неживі, екологічні, соціальні) та змішані (ергономічні, біотехнічні, організаційні, автоматизовані) системи.

Основними поняттями, що допомагають уточнювати уявлення про систему є елемент, компоненти, підсистеми, зв'язок, ціль.

Під елементом прийнято розуміти найпростішу частину системи, яку умовно розглядають як неподільну. Наприклад, елементами комп'ютера можна вважати процесор, плати, шини, монітор та інші великі блоки або їх складові – мікросхеми, транзистори, з'єднання тощо.

Складові, стосовно яких невідомо, чи є вони неподільними, називають компонентами системи; складові, у яких виділяють більш елементарні частини, – підсистемами. Розподіл на підсистеми пов'язаний із можливістю вичленовування сукупностей взаємозалежних елементів (чи компонентів), здатних виконувати відносно незалежні функції (підцілі), спрямовані на досягнення загальної мети системи.

Поняття «зв'язок» входити до будь-якого визначення системи й характеризує чинники виникнення й збереження її цілісності та властивостей. Цей термін одночасно відбиває як будову (статику), так й функціонування (динаміку) системи.

Термін «ціль» і пов'язані з ним поняття доцільності, цілеспрямованості лежати в основі уявлень про розвиток системи.

Структура (від лат. «structure» – будова, розташування, порядок) відбиває певні взаємозв'язки, взаєморозташування складових частин системи, її будову.

Структура – розташування й зв'язок частин, що становлять ціле.

Структури розрізняються:

• по сфері існування на матеріальні (фізичні, біологічні, хімічні) і ідеальні (психічні, пізнавальні, логічні);

• по характеру зв'язку на порядкові, композиційні, топологічні;

• по спрямованості на субстанціальні й функціональні;

• по розмаїтості зв'язків на прості й складні.

Існують різні аспекти поняття системи: філософський (теоретико-пізнавальний), науково-дослідний, проектний, інженерний тощо. Іншими словами, у термін “система” на різних стадіях розгляду об'єкта вкладають різний зміст.