
- •Тема 14. Процес виховання
- •Тема 15. Зміст виховання
- •Частина і. Загальні засади педагогіки Тема 1. Педагогіка: становлення, сучасний стан
- •1. Виникнення педагогіки як науки
- •2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки
- •3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
- •4. Філософські основи педагогіки
- •5. Суть нової методології педагогіки
- •6. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ
- •7. Педагогічні цінності
- •8. Загально - і конкретно-наукова методологія педагогіки
- •9. Методи педагогічних досліджень
- •9. Методи педагогічних досліджень
- •Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості
- •1. Особистість і умови її розвитку
- •2. Спадковість у людському розвитку
- •3. Соціалізація і становлення особистості
- •4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості
- •Тема 3. Мета виховання
- •1. Поняття про мету виховання
- •2. Умови і фактори визначення мети виховання
- •2. Умови і фактори визначення мети виховання
- •3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості
- •4. Мета виховання в сучасній педагогіці
- •5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання
- •6. Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 4. Педагогічний процес
- •1. Суть педагогічного процесу
- •2. Рушійні сили педагогічного процесу
- •3. Педагогічний процес як система
- •4. Цілісність педагогічного процесу
- •5. Закономірності педагогічного процесу
- •6. Організація педагогічного процесу
- •Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість
- •3.1. Гуманістична спрямованість особистості
- •1. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка
- •2. Структура педагогічної діяльності вчителя
- •3. Педагог демократичної школи
- •3.1. Гуманістична спрямованість особистості вчителя
- •3.2. Педагогічна і гуманітарна культура
- •3.3. Професійно значимі якості
- •3.4. Професійна компетентність
- •Частина II. Теорія навчання Тема 6. Дидактика: суть, основні концепції, сучасні підходи
- •1. Поняття про дидактику
- •2 Основні дидактичні концепції
- •3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці
- •4. Особистісно орієнтоване навчання
- •1. Поняття про дидактику
- •2. Основні дидактичні концепції
- •3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці
- •4. Особистісно орієнтоване навчання
- •Тема 7. Зміст освіти
- •5. Теорії організації тісту освіти
- •1. Поняття про зміст освіти
- •2. Склад і структура змісту загальної середньої освіти
- •3. Компетенція: суть, структура, основні види
- •4. Наукові вимоги до формування змісту освіти
- •5. Теорії організації змісту освіти
- •6. Реалізація змісту освіти в сучасній школі
- •Тема 8. Процес навчання
- •1. Суть процесу навчання
- •2, Процес навчання як система
- •1. Суть процесу навчання
- •2. Процес навчання як система
- •3. Ціль і завдання процесу навчання (цільовий компонент)
- •4. Стимулювання і мотивування процесу навчання (стимуляційно-мотиваційний компонент)
- •5. Зміст навчального процесу (змістовий компонент)
- •6. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент)
- •7. Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів (контрольно-регулювальний компонент)
- •8. Оцінка і самооцінка результатів навчального процесу (оцінно-результативний компонент)
- •9. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання
- •Тема 9. Закономірності і принципи навчання
- •1. Історія проблеми
- •2. Класифікація закономірностей навчання
- •3. Поняття про принцип, правило
- •1. Історія проблеми
- •2. Класифікація закономірностей навчання
- •3. Поняття про принцип, правило
- •4. Система дидактичних принципів
- •Тема 10. Методи навчання
- •5. Педагогічні технології
- •6. Проектна технологія
- •1. Поняття про метод навчання
- •2. Класифікація методів навчання
- •3. Суть і зміст методів навчання
- •4. Вибір методів навчання
- •5. Педагогічні технології
- •6. Проектна технологія
- •Тема 11. Форми організації навчання
- •2. З історії розвитку організаційних форм навчання
- •10. Форми навчальної діяльності учнів на занятті
- •1. Поняття про форму організації навчання
- •2. 3 Історії розвитку організаційних форм навчання
- •3. Індивідуалізація і диференціація навчання
- •4. Урок - основна форма організації навчання
- •5. Типи і структура уроків
- •6. Нестандартні уроки
- •7. Підготовка уроку
- •8. Самоаналіз уроку
- •9. Допоміжні форми навчання
- •10. Форми організації навчальної діяльності учнів на занятті
- •Тема 12. Засоби навчання
- •1. Поняття про засоби навчання
- •2. Прості засоби
- •3. Складні засоби
- •4. Інформатизація загальної середньої освіти
- •5. Комп'ютери у навчанні
- •2. Комбінований урок
- •3. Урок узагальнення й систематизації знань. Урок має таку
- •Темя 13. Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів
- •4.0Цінювання результатів навчання
- •1. Поняття про контроль і діагностику навчання
- •2. Зміст, види, методи і форми контролю
- •3. Тестування рівня засвоєння змісту освіти
- •4. Оцінювання результатів навчання
- •5. Загальні критерії оцінювання
- •6. Види оцінювання навчальних досягнень учнів
- •Частина ііі. Теорія виховання Тема 14. Процес виховання
- •7. Школи гуманістичного виховання 8 Самовиховання учнів
- •1. Суть процесу виховання
- •2. Процес виховання як система
- •3. Особливості виховного процесу
- •4. Закономірності і принципи виховання
- •5. Мета і завдання виховання в сучасній школі
- •6. Механізми становлення особистості
- •7. Школи гуманістичного виховання
- •8. Самовиховання учнів
- •Тема 15. Зміст виховання
- •3. Б. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.8. Виховання фізичної культури
- •1. Поняття про зміст виховання
- •2. Особливості змісту виховання в сучасній школі
- •3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування
- •3.1. Виховання громадянської культури
- •3.2. Виховання розумової культури
- •3.3. Філософсько-світоглядна підготовка
- •3.4. Виховання основ моральної культури
- •3.5. Виховання екологічної культури
- •3.6. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.7. Виховання естетичної культури
- •3.8. Формування фізичної культури
- •Тема 16. Методи виховання
- •3. Методи усвідомлення цінностей суспільства 4 Методи організаі{ії діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •1. Поняття про метод виховання
- •2. Класифікація методів виховання
- •3. Методи усвідомлення цінностей суспільства
- •4. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •5. Методи стимулювання поведінки і діяльності
- •6. Методи педагогічної підтримки
- •7. Вибір методів виховання
- •Тема 17. Форми організації виховання
- •2 Колектив як форма виховання
- •3. Учнівській колектив
- •4. Розвиток дитячого колективу
- •5. Колектив і особистість
- •6 Педагогічне управління колективам
- •7. Позашкільні форми виховання
- •1. Поняття про форму виховання
- •2. Колектив як форма виховання
- •3. Учнівський колектив
- •4. Розвиток дитячого колективу
- •5. Колектив і особистість
- •6. Педагогічне управління колективом
- •Тема 18. Технологія виховання
- •1. Поняття про технологію виховання
- •4. Тематика виховних справ
- •5. Виховна справа як система
- •1. Поняття про технологію виховання
- •2. Комплексний підхід
- •3. Виховна справа
- •4. Тематика виховних справ
- •5. Виховна справа як система
- •6. Побудова особистісно орієнтованих ситуацій
- •Тема 19. Діагностика вихованості
- •1. Діагностика і вимірювання вихованості
- •2. Критерії вихованості
- •3. Ступені вихованості
- •4. Методи діагностики вихованості
- •Тема 20. Родинне та суспільне виховання
- •3. Правові основи сімейного виховання
- •1. Сім'я як специфічна педагогічна система
- •2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства
- •3. Правові основи сучасного сімейного виховання
- •4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді
- •5. Суспільне виховання
- •Частина IV. Основи управління загальноосвітнім навчальним закладом
- •Тема 21. Управління: суть, історія розвитку, сучасний стан управління освітою
- •1. Поняття про управління, менеджмент, внутрішкільне управління, педагогічний менеджмент
- •2. Державне управління системою загальної середньої освіти
- •3. Внутрішкільне управління
- •4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління
- •Тема 22. Процес управління
- •1. Поняття про процес управління
- •2. Функції внутрішкільного управління
- •2.1. Аналіз інформації
- •2. Функції внутрішкільного управління
- •2.1. Аналіз інформації
- •2.3. Організація
- •2.4. Внутрішкільний контроль
- •3. Прийняття рішень
- •Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів
- •1. Інновації в освіті
- •2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки
- •3. Підвищення кваліфікації вчителів та їх атестація
- •1. Інновації в освіті
- •2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки
- •3. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація
5. Колектив і особистість
В умовах демократазації виховання, дотримання прав і свобод людини питання про взаємини колективу й особистості набуває особливої гостроти. Протягом багатьох десятиліть вважалося, що особистість повинна безумовно підкорятися колективу. Тотальна колективізація особистості спричинила втрату нею індивідуальності, набуття положення "гвинтика". Сьогодні вітчизняна наука, опираючись на глибинні філософські концепції людини і досвід світової педагогічної думки, шукає нові рішення проблеми формування особистості учня за допомогою колективу.
Кожна людина більшою чи меншою мірою прагне самоствердитися в колективі, посісти в ньому найзручніше місце. Проте процес включення її в систему колективних взаємин складний, неоднозначний і глибоко індивідуальний. Школярі, майбутні члени колективу, відрізняються один від одного станом здоров'я, зовнішністю, рисами характеру, ступенем товариськості, знаннями, уміннями, багатьма іншими рисами і якостями. Тому вони викликають неоднакову реакцію з боку товаришів і по-різному входять до системи колективних відносин. Суттєво залежить входження особистості в колектив від її індивідуального соціального досвіду, який визначає характер суджень учня, систему його ціннісних орієнтацій, лінію поведінки. Цей досвід може відповідати, а може й не відповідати судженням, цінностям і традиціям поведінки, які склалися в колективі. Там, де ця відповідність має місце, включення особистості в систему відносин колективу значно полегшується. У випадках, коли у вихованця досвід інший (вужчий, бідніший або, навпаки, багатший, ширший, ніж досвід соціального життя колективу), йому важче встановйти взаємини з ровесниками. Особливо складним виявляється його становище, коли індивідуальний соціальний досвід суперечить цінностям, прийнятим в даному колективі. Сутичка протилежних ліній поведінки тут неминуча і призводить здебільшого до різних наслідків.
Характер взаємин особистості і колективу зумовлений не лише якостями особистості, а й особливостями колективу. Одноманітність діяльності й вузький діапазон соціальних ролей у колективі, бідність змісту й одноманітність організаційних форм спілкування між членами колективу, недостатня взаємокультура сприймання, невміння бачити в іншому те цікаве і цінне, що заслуговує на увагу, - все це негативно впливає на встановлення нормальних відносин з тими, хто до нього входить.
Науковими дослідженнями відкрито три найпоширеніші варіанти розвитку взаємин між особистістю і колективом: 1) особистість підкоряється колективу (конформізм); 2) особистість і колектив знаходяться в оптимальних взаєминах
(гармонія); 3) особистість підкоряє собі колектив (нонконформізм). У кожному з цих загальних варіантів виділяється безліч ліній взаємин, як наприклад; колектив відмовляється від особистості; особистість ігнорує колектив; співіснування за принципом невтручання та ін.
V першому варіанті особистість може: а) підкорятися вимогам колективу добровільно, б) поступатися перед колективом я к зовнішньою силою, що має вищість, в) намагатися зберігати свою незалежність та індивідуальність, підкоряючись колективу лише зови і, формально. Якщо особистість схиляється перед колективом, сприймає його цінності, колектив "поглинає" її, підпорядковує нормам і традиціям свого життя.
У другому варіанті поведінки, коли особистість і колектив знаходяться в оптимальних взаєминах, можливі такі шляхи розвитку подій: а) особистість зовні підкоряється вимогам колективу, зберігаючи внутрішню незалежність; б) гармонізація особистості й колективу.
Типовою моделлю відносин особистості і колективу недавньої нашої школи було співіснування. За цією моделлю учень зовні сприймає норми і цінності колективу, висловлює ті судження, яких від нього чекають, поводить себе так, як це прийнято в колективі Проте поза колективом він думає і чинить інакше. У більшості випадків у колективі встановлюється подвійна система цінностей: у межах організованої за участю педагогів діяльності існують позитивні взаємини, в неорганізованому спілкуванні - негативні Причиною цього явища є те, що вихованці не можуть проявити свою індивідуальність у колективі. Запропоновані їм ролі вони виконують вимушено. Виходом з ситуації може бути розширення діапазону ролей, ствердження учня в новій позиції у колективі.
Гармонізація особистості і коллективу є ідеалом взаємовідносин. Дані досліджень свідчать, що комфортними умовами свого життя в колективі вважають лише 5% опитаних учнів. Поглиблене вивчення цих дітей показало, що вони наділені особливими природними колективістичними якостями, тому здатні вживатися в будь-якому колективі. До того ж вони набули позитивного соціального досвіду в добре сформованих колективах.
У третьому варіанті взаємовідносин особистості і колективу, коли особистість підкоряє собі колектив, можливі два шляхи розвитку колективу: а) збагачення соціального досвіду, б) втрата раніше набутого соціального досвіду.
Яскрава особистість, її індивідуальний досвід, оригінальність статусу чи позиції можуть здатися привабливими в очах членів колективу. В такому випадку соціальний досвід колективу може змінитися: збагатитися чи збідніти, якщо новий лідер орієнтує колектив на нижчу систему цінностей, ніж та, якої вій вже досягнув.
У школі третій варіант зустрічається зрідка, Але, враховуючи діяльність так званих неформальних лідерів, а значить, і наявність подвійних, а інколи й потрійних систем цінностей і взаємин, цей варіант ігнорувати не можна.
Звичайно, розглянуті варіанти не вичерпують усієї багатогранності відносин особистості і колективу. Кожен конкретний випадок може бути проаналізований педагогом на основі знання психологічних механізмів мотивації діяльності і поведінки особистості, а також закономірностей соціальної педагогіки і психології.