2. Функції внутрішкільного управління

2.1. Аналіз інформації

Аналізом інформаціїназивається функція управління, що спрямована на вивчення стану школи і зовнішнього середовища, що її оточує, об'єктивну оцінку результатів педагогічного процесу і вироблення на цій основі регулюючих механізмів подальшого функціонування або переведення системи в русло нового якісного стану.

Аналіз інформації в структурі управлінського циклу займає особливе місце: з нього розпочинається і ним закінчується будь-який управлінський цикл, що складається з послідовно взаємопов'язаних функцій. Виключення аналізу із загального ланцюга управлінської діяльності призводить до її розпаду, оскільки функції планування, організації, контролю не одержують у своєму розвитку логічного обґрунтування і завершення. Непрофесійно проведений аналіз призводить (на етапі вироблення цілі і формування завдань) до неконкретності, розпливчастості, а інколи й до необґрунтованості прийнятих рішень.

Логіка педагогічного керівництва школою така, що нам неможливо працювати, якщо ми не будемо постійно аналізувати.....

В. О. Сухомлинський

Основними об'єктами, які постійно аналізуються керівниками школи, є урок, інші форми навчальних занять, колективна діяльність учнів у позаурочний час, аналіз підсумків навчального року. їх аналіз передбачає виділення у тому чи іншому об'єкті вивчення частин, оцінку ролі і місця кожної з них, зведення частин до єдиного цілого, встановлення зв'язків системоутворюючих факторів. Реалізація системного підходу, в свою чергу, можлива при максимальному інтелектуальному напруженні особистості, сформованому аналітичному мисленні, що виявляється в умінні узагальнювати, порівнювати, систематизовувати, синтезувати педагогічні факти і явища.

У теорії і практиці внутрішкільного управління визначені основні види аналізу інформації. Існують різні його класифікації залежно від об'єкта аналізу (що аналізується), суб'єкта (хто аналізує), мети (для чого аналізується), змісту (який характер аналізу), повторюваності (як часто здійснюється аналіз). Надалі ми звернемось до виділення і характеристики видів аналізу за змістовою ознакою, тобто визначимо характер аналізу в часовому, просторовому, фактологічному відношеннях. У прийнятій класифікації виділяється три види аналізу: параметричний, тематичний і підсумковий .

Параметричний аналіз допомагає щоденно аналізувати основні показники навчально-виховного процесу, виявляти причини, які порушують його оптимальне протікання, виробляти рекомендації щодо усунення цих причин. Предметом параметричного аналізу є урок і виховна справа, вивчення поточної успішності, відвідування учнями навчальних занять, стан дисципліни, дотримання розкладу занять, санітарний стан школи та інше. Змістом - оперативна оцінка роботи школи за день, тиждень, місяць. Ця оцінка включає: виявлення причин відхилень у викладанні від діючої програми; виявлення причин відхилень від норм успішності; аналіз уроків і виховних справ, які відвідали керівники школи протягом певного періоду; аналіз стану дисципліни; аналіз санітарного стану та ін. Найважливішим завданням щоденного оперативного аналізу є установлення причин недоліків у роботі школи та знаходження резервів щодо поліпшення навчально-виховного процесу.

Інформація, яка використовується керівниками навчального закладу при параметричному аналізі, не охоплює повністю всіх проблем педагогічного процесу. Аналізу підлягають найважливіші з них, вивчення яких дозволяє певною мірою оцінити етап системи за деякий проміжок часу, внести поправки і зміни у хід регулювання цілісним педагогічним процесом.

Параметричний аналіз, в силу своєї швидкоплинності, не завжди може виявити глибинні причини тих чи інших педагогічних явищ. Однак він є найбільш важливим для школи, тому що фіксування результатів, їх систематизація і осмислення є базою для проведення іншої аналітичної роботи - тематичного аналізу.

Тематичний аналіз спрямований на вивчення більш стійких залежностей, тенденцій у протіканні і результатах педагогічного процесу. Якщо предметом параметричного аналізу може виступати окремий урок чи виховна справа, то предметом тематичного аналізу є система уроків, система позакласної роботи і под. Керівник школи може цілком оцінити роботу вчителя лише тоді, коли проаналізує ряд уроків, занять, отримавши у такий спосіб уявлення про систему роботи вчителя. Змістом тематичного аналізу є такі комплексні проблеми як дослідження шляхів підвищення якості навчання і рівня вихованості; аналіз якості викладання окремих предметів; аналіз системи роботи окремих учителів, класних керівників та ін.; аналіз стану розумової, фізичної, моральної, трудової, художньо-естетичної та ін. культури учнів; система роботи вчителя по підвищенню рівня педагогічної кваліфікації; діяльність педагогічного колективу, спрямована на формування інноваційного середовища в школі тощо.

Тематичний аналіз дозволяє керівнику школи більш глибоко проникнути в суть особливостей прояву тих чи інших сторін педагогічного процесу, визначити їх взаємодію

У процесі відвідування іі аналізу системи уроків найкраще розкриваються основні залежності педагогічного процесу - умови міцних, глибоких знань і причини поверховості знань.

з іншими сторонами, компонентами і системою в цілому. Використовуючи дані параметричного аналізу, директор навчального закладу в ході тематичного аналізу обґрунтовує зміст і технологію підсумкового аналізу.

Підсумковий аналіз використовується для вивчення результатів одного із звітних періодів роботи школи. Він проводиться після закінчення навчальної чверті, півріччя, семестру, навчального року.

Інформація для підсумкового аналізу складається з даних параметричного і тематичного аналізів; систематизованих даних внутрішкільного контролю і оперативної внутрішкільної інформації (діаграм, таблиць, графіків і под.); шкільної документації; аналізів відвіданих за звітний період уроків і виховних справ; учнівських контрольних робіт і їх аналізу; відповідей учнів на державних іспитах, письмових екзаменаційних робіт, тестування тощо.

Педагогічна технологія проведення аналізу кінцевих результатів діяльності школи складається із чотирьох етапів.

На першому інформація класифікується за основними блоками, визначається ціль її аналізу. Оцінюється кожна частина предмета аналізу за допомогою кількісних і якісних показників, виявляються фактори і умови, способи і засоби, які позитивно чи негативно впливають на розвиток педагогічного процесу.

На другому етапі проводиться структурно-функціональний опис результатів діяльності: вивчаються способи зв'язків і, головне, педагогічних зусиль, способів, засобів і впливів щодо досягнення мети.

У педагогічному процесі більше, ніж у будь-якій іншій справі, складних, багатогранних зв'язків між явищами.... Від кожного конкретного явища, конкретної речі ... ідуть десятки і сотні незримих ниток до узагальнюючих висновків.

В. О. Сухомлинський

На третьому етапі проводиться аналіз причиново-наслідкових зв'язків у такій логічній послідовності: явище - причина - умова - наслідок. Причина має місце при взаємодії однієї системи з іншою або при взаємодії елементів даної системи. Умова - це обставина, від якої залежить дієвість причини. Кожна причина водночас слугує умовою, яка породжує наслідок. На цьому етапі уточнюється причина, яка викликала те чи інше явище.

На четвертому етапі встановлюються факти досягнення цілі. Формулюються остаточні висновки. Визначається мета й основні завдання для нового річного плану роботи школи.