- •Тема 14. Процес виховання
- •Тема 15. Зміст виховання
- •Частина і. Загальні засади педагогіки Тема 1. Педагогіка: становлення, сучасний стан
- •1. Виникнення педагогіки як науки
- •2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки
- •3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
- •4. Філософські основи педагогіки
- •5. Суть нової методології педагогіки
- •6. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ
- •7. Педагогічні цінності
- •8. Загально - і конкретно-наукова методологія педагогіки
- •9. Методи педагогічних досліджень
- •9. Методи педагогічних досліджень
- •Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості
- •1. Особистість і умови її розвитку
- •2. Спадковість у людському розвитку
- •3. Соціалізація і становлення особистості
- •4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості
- •Тема 3. Мета виховання
- •1. Поняття про мету виховання
- •2. Умови і фактори визначення мети виховання
- •2. Умови і фактори визначення мети виховання
- •3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості
- •4. Мета виховання в сучасній педагогіці
- •5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання
- •6. Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 4. Педагогічний процес
- •1. Суть педагогічного процесу
- •2. Рушійні сили педагогічного процесу
- •3. Педагогічний процес як система
- •4. Цілісність педагогічного процесу
- •5. Закономірності педагогічного процесу
- •6. Організація педагогічного процесу
- •Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість
- •3.1. Гуманістична спрямованість особистості
- •1. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка
- •2. Структура педагогічної діяльності вчителя
- •3. Педагог демократичної школи
- •3.1. Гуманістична спрямованість особистості вчителя
- •3.2. Педагогічна і гуманітарна культура
- •3.3. Професійно значимі якості
- •3.4. Професійна компетентність
- •Частина II. Теорія навчання Тема 6. Дидактика: суть, основні концепції, сучасні підходи
- •1. Поняття про дидактику
- •2 Основні дидактичні концепції
- •3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці
- •4. Особистісно орієнтоване навчання
- •1. Поняття про дидактику
- •2. Основні дидактичні концепції
- •3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці
- •4. Особистісно орієнтоване навчання
- •Тема 7. Зміст освіти
- •5. Теорії організації тісту освіти
- •1. Поняття про зміст освіти
- •2. Склад і структура змісту загальної середньої освіти
- •3. Компетенція: суть, структура, основні види
- •4. Наукові вимоги до формування змісту освіти
- •5. Теорії організації змісту освіти
- •6. Реалізація змісту освіти в сучасній школі
- •Тема 8. Процес навчання
- •1. Суть процесу навчання
- •2, Процес навчання як система
- •1. Суть процесу навчання
- •2. Процес навчання як система
- •3. Ціль і завдання процесу навчання (цільовий компонент)
- •4. Стимулювання і мотивування процесу навчання (стимуляційно-мотиваційний компонент)
- •5. Зміст навчального процесу (змістовий компонент)
- •6. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент)
- •7. Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів (контрольно-регулювальний компонент)
- •8. Оцінка і самооцінка результатів навчального процесу (оцінно-результативний компонент)
- •9. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання
- •Тема 9. Закономірності і принципи навчання
- •1. Історія проблеми
- •2. Класифікація закономірностей навчання
- •3. Поняття про принцип, правило
- •1. Історія проблеми
- •2. Класифікація закономірностей навчання
- •3. Поняття про принцип, правило
- •4. Система дидактичних принципів
- •Тема 10. Методи навчання
- •5. Педагогічні технології
- •6. Проектна технологія
- •1. Поняття про метод навчання
- •2. Класифікація методів навчання
- •3. Суть і зміст методів навчання
- •4. Вибір методів навчання
- •5. Педагогічні технології
- •6. Проектна технологія
- •Тема 11. Форми організації навчання
- •2. З історії розвитку організаційних форм навчання
- •10. Форми навчальної діяльності учнів на занятті
- •1. Поняття про форму організації навчання
- •2. 3 Історії розвитку організаційних форм навчання
- •3. Індивідуалізація і диференціація навчання
- •4. Урок - основна форма організації навчання
- •5. Типи і структура уроків
- •6. Нестандартні уроки
- •7. Підготовка уроку
- •8. Самоаналіз уроку
- •9. Допоміжні форми навчання
- •10. Форми організації навчальної діяльності учнів на занятті
- •Тема 12. Засоби навчання
- •1. Поняття про засоби навчання
- •2. Прості засоби
- •3. Складні засоби
- •4. Інформатизація загальної середньої освіти
- •5. Комп'ютери у навчанні
- •2. Комбінований урок
- •3. Урок узагальнення й систематизації знань. Урок має таку
- •Темя 13. Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів
- •4.0Цінювання результатів навчання
- •1. Поняття про контроль і діагностику навчання
- •2. Зміст, види, методи і форми контролю
- •3. Тестування рівня засвоєння змісту освіти
- •4. Оцінювання результатів навчання
- •5. Загальні критерії оцінювання
- •6. Види оцінювання навчальних досягнень учнів
- •Частина ііі. Теорія виховання Тема 14. Процес виховання
- •7. Школи гуманістичного виховання 8 Самовиховання учнів
- •1. Суть процесу виховання
- •2. Процес виховання як система
- •3. Особливості виховного процесу
- •4. Закономірності і принципи виховання
- •5. Мета і завдання виховання в сучасній школі
- •6. Механізми становлення особистості
- •7. Школи гуманістичного виховання
- •8. Самовиховання учнів
- •Тема 15. Зміст виховання
- •3. Б. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.8. Виховання фізичної культури
- •1. Поняття про зміст виховання
- •2. Особливості змісту виховання в сучасній школі
- •3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування
- •3.1. Виховання громадянської культури
- •3.2. Виховання розумової культури
- •3.3. Філософсько-світоглядна підготовка
- •3.4. Виховання основ моральної культури
- •3.5. Виховання екологічної культури
- •3.6. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.7. Виховання естетичної культури
- •3.8. Формування фізичної культури
- •Тема 16. Методи виховання
- •3. Методи усвідомлення цінностей суспільства 4 Методи організаі{ії діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •1. Поняття про метод виховання
- •2. Класифікація методів виховання
- •3. Методи усвідомлення цінностей суспільства
- •4. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •5. Методи стимулювання поведінки і діяльності
- •6. Методи педагогічної підтримки
- •7. Вибір методів виховання
- •Тема 17. Форми організації виховання
- •2 Колектив як форма виховання
- •3. Учнівській колектив
- •4. Розвиток дитячого колективу
- •5. Колектив і особистість
- •6 Педагогічне управління колективам
- •7. Позашкільні форми виховання
- •1. Поняття про форму виховання
- •2. Колектив як форма виховання
- •3. Учнівський колектив
- •4. Розвиток дитячого колективу
- •5. Колектив і особистість
- •6. Педагогічне управління колективом
- •Тема 18. Технологія виховання
- •1. Поняття про технологію виховання
- •4. Тематика виховних справ
- •5. Виховна справа як система
- •1. Поняття про технологію виховання
- •2. Комплексний підхід
- •3. Виховна справа
- •4. Тематика виховних справ
- •5. Виховна справа як система
- •6. Побудова особистісно орієнтованих ситуацій
- •Тема 19. Діагностика вихованості
- •1. Діагностика і вимірювання вихованості
- •2. Критерії вихованості
- •3. Ступені вихованості
- •4. Методи діагностики вихованості
- •Тема 20. Родинне та суспільне виховання
- •3. Правові основи сімейного виховання
- •1. Сім'я як специфічна педагогічна система
- •2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства
- •3. Правові основи сучасного сімейного виховання
- •4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді
- •5. Суспільне виховання
- •Частина IV. Основи управління загальноосвітнім навчальним закладом
- •Тема 21. Управління: суть, історія розвитку, сучасний стан управління освітою
- •1. Поняття про управління, менеджмент, внутрішкільне управління, педагогічний менеджмент
- •2. Державне управління системою загальної середньої освіти
- •3. Внутрішкільне управління
- •4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління
- •Тема 22. Процес управління
- •1. Поняття про процес управління
- •2. Функції внутрішкільного управління
- •2.1. Аналіз інформації
- •2. Функції внутрішкільного управління
- •2.1. Аналіз інформації
- •2.3. Організація
- •2.4. Внутрішкільний контроль
- •3. Прийняття рішень
- •Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів
- •1. Інновації в освіті
- •2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки
- •3. Підвищення кваліфікації вчителів та їх атестація
- •1. Інновації в освіті
- •2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки
- •3. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація
9. Методи педагогічних досліджень
Методи педагогічних досліджень - це шляхи, способи пізнання педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань. Тому темп і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує.
Особливості процесу виховання вивчити і розкрити нелегко. Педагогічні процеси мають неоднозначний характер. Результати навчання, виховання й освіти залежать від одночасного впливу багатьох причин. Достатньо змінити вплив одного фактора, щоб результати процесу суттєво відрізнялись один від одного. Для педагогічних процесів характерна неповторність. Якщо дослідник природничих наук (у хімії, фізиці) може кількаразово повторити експеримент, використовуючи ті самі матеріали, створюючи незмінні умови, то педагогдослідник такої змоги не має: повторне дослідження пропонує вже інші умови праці, і як наслідок - інші результати. Ось чому "чистий" експеримент у педагогіці неможливий. Зважаючи на цю обставину, педагоги роблять свої висновки обережно і коректно, розуміючи відносність умов, в яких вони були отримані. Кількаразове повторення спостережень дає змогу в узагальненій формі формулювати висновки, визначати найхарактернішу тенденцію.
Важливим завданням педагогічного дослідження є виявлення порядку в процесі, що вивчається, тобто встановлення закономірності. Закономірність - це факт наявності постійного Й необхідного взаємозв'язку між реальними феноменами процесу.
На основі емпіричних закономірностей процесу виховання розкриваються теоретичні закони. Закон -строго зафіксована закономірність. Сучасна наука визначає його як необхідну, внутрі властиву природі явищ тенденцію зміни, руху, розвитку, яка характеризує загальні етапи і форми становлення явищ, процесів, систем, що розвиваються. Закони існують незалежно від того, як повно вони розкриті наукою. Пізнання закону дозволяє зрозуміти його дію і правильно використати в інтересах виховання.
Кінцевою метою педагогічного дослідження є виявлення закономірностей і законів.
У даний час педагогічні дослідження здійснюються за допомогою цілої системи різноманітних методів. До них належать:
1. Традиційно-педагогічні методи. Традиційними називають методи, які педагогіка дістала у спадок від дослідників, що стояли біля витоків педагогічної науки. До складу традиційних педагогічних досліджень входять: педагогічне спостереження, дослідницька бесіда, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, першоджерел, вивчення шкільної документації, продуктів діяльності учнів.
2. Педагогічний експеримент(лат. ехреimentum - проба, дослід). Суть експерименту як методу дослідження полягає у спеціальній організації педагогічної діяльності учителів і учнів, вихователів і вихованців з метою перевірки й обґрунтування наперед розроблених теоретичних припущень, або гіпотез. Якщо гіпотеза знаходить своє підтвердження в педагогічній практиці, дослідник робить відповідні теоретичні узагальнення і висновки.
Педагогічні експерименти класифікують за різними ознаками: спрямованістю, об'єктами дослідження, місцем і часом проведення та ін. Залежно від поставленої експериментом мети розрізняють:
а) констатуючий експеримент, що проводиться на початку дослідження і своїм завданням має вияснення стану справ у шкільній практиці з тієї чи іншої проблеми;
б) творчо-перетворюючий, коли вчений розробляє гіпотезу, теоретичні основи, здійснює конкретні практичні заходи щодо вирішення досліджуваної проблеми;
в) контрольний, суть якого полягає в застосуванні апробованої методики в роботі інших педагогів та шкіл.
3. Педагогічне тестування (англ. test - випробовування, перевірка). Тестування - цілеспрямоване, однакове для всіх досліджуваних обстеження, що проводиться в умовах строгого контролю. Від інших способів обстеження тестування відрізняється простотою, доступністю, точністю, можливістю автоматизації. Це дозволяє об'єктивно виміряти характеристики педагогічного процесу, що вивчаються.
Як метод дослідження тестування до останнього часу мало застосовувалось у вітчизняній педагогіці. Проте цей метод не новий. Ще у 80-90 роках минулого століття його використовували для вивчення індивідуальних особливостей людей. Це призвело до виникнення так званого випробовувального експерименту - дослідження за допомогою тестів (А. Дальтон, А. Кеттел та ін.).
У навчально-виховній практиці використовуються різні тести: успішності, інтелектуального розвитку, діагностики рівня засвоєння знань, умінь, ступеню сформованості багатьох якостей тощо.
4. Соціологічні методи. Ця група методів проникла в педагогіку з соціології. Застосовується для масового опитування учасників процесів виховання, навчання, освіти, які мають колективний (груповий) характер. Опитування може бути усним (Інтерв'ю) або письмовим (анкетування). До соціологічних методів дослідження належать також шкалування і соціо-метричні методики, порівняльні дослідження.
Анкетування - метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально розроблених анкет. Сьогодні в педагогічних дослідженнях широко використовуються різні типи анкет: відкриті, які вимагають самостійного конструювання відповіді, і закриті, в яких учні обирають одну із запропонованих відповідей; іменні, що вимагають вказати прізвище досліджуваного, і анонімні; повні, скорочені; пропедевтичні і контрольні та ін.
Широко застосовується метод вивчення групової диференціації, який дозволяє аналізувати внутріколективні взаємини.
5. Кількісні методи. Використовуються в двох основних напрямках:
а) для обробки результатів спостережень і експериментів;
б) для моделювання, діагностики, прогнозування, комп'ютеризації навчально-виховного процесу.
До першої групи входить статистичний метод, у межах якого здійснюється реєстрація, - виявлення певних якостей педагогічних явищ, кількісні підрахунки наявних чи відсутніх якісних даних у певній послідовності, визначення їхнього місцезнаходження серед об'єктів, що вивчаються; шкалування -присвоєння балів чи інших цифрових показників характеристикам, що досліджуються.
Другу групу репрезентує метод моделювання. Це метод створення і дослідження моделей. Наукова модель - уявна чи матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна замінити його так, що вивчення моделі сприяє отриманню нової інформації про цей предмет. Головна перевага моделювання - можливість охопити систему цілісно.
Моделювання в педагогіці успішно застосовується для вирішення таких завдань, як поліпшення планування навчального процесу, оптимізація структури навчального матеріалу, управління пізнавальною діяльністю, управління навчально-виховним процесом та ін.
Метод моделювання використовується для вияву й класифікації нових законів, побудови нових теорій та інтерпретації отриманих даних; для вирішення обчислювальних завдань з використанням моделей; для перевірки гіпотези за допомогою тієї чи іншої моделі.
Математичні методи допомагають педагогіці доповнити характеристики педагогічних явищ, процесів конкретною інформацією, провести сувору ревізію в досягнутому раніше.
* * *
Педагогіка - наука про виховання людини. Вона мас власну історію становлення та розвитку, аналіз якої дозволяє зрозуміти суть і специфіку предмета дослідження.
Педагогіка є наукою, бо вона має:
1) чітко визначений, відокремлений і зафіксований власний предмет;
2) для його вивчення застосовуються об'єктивні методи дослідження;
3) зафіксовані об'єктивні зв'язки (закони і закономірності) між факторами, процесами, що складають предмет вивчення;
4) встановлені закони й закономірності дозволяють передбачати (прогнозувати) майбутній розвиток досліджуваних процесів.
