Державний комітет статистики України
Національна Академія статистики,обліку та аудиту
Білоцерківський коледж
Реферат
З предмету: Контроль і ревізія
На тему: Ринкова економіка та її вплив на структуру державного контролю
Виконав:
студент II курсу 182 групи
Шілокгер Роберт
Перевірила:
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Принципи й ознаки існування ринкової економіки
Поняття і ефективність економіки
Структура економічної системи
Моделі організації економіки
Риси централізованих систем
Розділ 2. Вплив ринкової економіки на структуру державного контролю
Методи державного впливу на ринкову економіку адміністративні (прямі) методи регулювання.
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Ринок - складна економічна система суспільних взаємин у сфері економічного відтворення. Він обумовлений декількома принципами, що обумовлюють його сутність і відрізняють від інших економічних систем. Ці принципи ґрунтуються на волі людини, його підприємницьких талантах і на справедливому відношенні до них держави. Дійсно, даних принципів небагато - їх можна порахувати по пальцях однієї руки, однак їхня важливість для самого поняття ринкової економіки важко переоцінити. Причому ці основи, а саме: воля індивіда і чесне змагання - дуже тісне зв'язані з поняттям правової держави. Гарантії ж волі і чесного змагання можуть бути дані лише в умовах цивілізованого суспільства і правової держави. Але і сама суть права, знайдених людиною в умовах правової держави, є право волі споживання: кожен громадянин вправі улаштовувати своє життя так, як йому представляється, у рамках його фінансових можливостей. Людині необхідно, щоб права на власність були нерушимими, і в цьому захисті своїх прав основну роль грає він сам, а роль по захисту від незаконних зазіхань на власність громадянина інших громадян бере на себе держава. Такий розклад сил утримує людини в рамках закону, тому що в ідеалі держава коштує на його стороні. Закон, що починають поважати, який би він ні був, стає справедливим хоча б для того, хто його поважає. Але, захищаючи права громадян, держава не повинна переходити границю, як тоталітаризму, так і хаосу. У першому випадку ініціатива громадян буде чи стримуватися виявлятися в перекрученому виді, а в другому - державу і його закони можуть бути знесені насильством. Однак "дистанція" між тоталітаризмом і хаосом досить велика, і держава в будь-якому випадку повинна грати "свою" роль. Роль ця полягає в ефективному регулюванні господарства. Під регулюванням варто розуміти дуже широкий спектр мір, і чим ефективніше його використання, тим вище довіра до держави.
Сама ринкова економіка як механізм регулювання економічних відносин є лише науковою абстракцією, спрощеною моделлю для демонстрації принципу її функціонування і порівняння з існуючими формами так називаної змішаної економіки. У ринковій економіці повною мірою реалізуються всі принципи, обумовлені нею.
Розділ 1. Принципи й ознаки існування ринкової економіки.
1. Поняття і ефективність економіки
Ефективність (результативність) у самому загальному виразі - це співставлення (порівняння) витрат з результатами. Ефективність висока, коли маємо великі результати при невеликих затратах, і навпаки. Стосовно до економіки країни, економічна ефективність виражається у виробництві максимуму ВНП (валового національного продукту) у порівнянні з суспільними затратами всіх видів ресурсів {матеріальних, трудових, фінансових). На рівні підприємства ефективність визначається порівнянням продукції, що виробляється, із затратами на її виробництво.
Економіка- це багатопрофільна система, яка має складну функціональну структуру. У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі під економічною системою прийнято розуміти сукупність механізмів і інститутів розвитку і функціонування національної економіки. Економічна система, точніше кажучи, той чи інший її історичний чи функціональний тип, визначає характер і природу соціально-політичної системи суспільства в цілому. Вона є основною детермінантою розвитку будь-якого суспільства, в будь-який період його історичного розвитку. Тому результати її реформування в найбільшій мірі відображуються на характері функціонування і реформування суспільства в цілому.
2.Структура економічної системи
У складі будь-якої економічної системи можна умовно виділити щонайменше декілька її підсистем (складових комплексів) , які по відношенню до їх власного змісту також можуть бути розглянуті як окремі системи. Не ставлячи за мету розглянути і дати повну характеристику їх усіх, зупинимося на найбільш важливих і таких, в яких сконцентровані основні особливості розвитку і функціонування української національної економіки.
Система 1. Це виробнича (чи як її частіше називають в економічній літературі, виробничо-індустріальна або технологічна) система розвитку і функціонування економічної системи в цілому. У найбільш загальному вигляді її суть можна звести до того чи іншого характеру виробництва в цілому. Цей характер виробкицтва, в свою чергу, детермінується, по-перше, тим чи іншим історичним типом технологічного способу виробництва і, по-друге, тою чи іншою соціально-економічною основою розвитку економіки (типом власності на фактори і ресурси виробництва). Зрозуміло, що виробничі система займає визначальне місце у розвитку і функціонуванні економічної системи в цілому, і не тільки її, але й соціально-політичної системи також.
Система 2. Це система обігув самому широкому розумінні цього терміну. Під нею прийнято розуміти сукупність механізмів чи інститутів, при допомозі яких здійснюється обіг ресурсів, продуктів, капіталів, людей у суспільній економіці. Саме ця система перетворює економіку у національну економіку як певне єдине ціле, як певну економічну систему зв’язків агентів виробництва і споживання. З точки зору своєї внутрішньої структури система обігу не є однорідною, вона складається з цілого ряду підсистем, які також по відношенню до свого внутрішнього змісту можуть розглядатися як певні самостійні і окремі системи національної економіки.
На нашу думку, в складі системи обігу в її самому широкому розумінні доцільно виділити такі її підсистеми. По-пер-ше, це систем а товарного обігу, або як інколи кажуть, ринкова система в її вузькому розумінні. Під нею розуміють, як правило, систему зв’язків, або сукупність механізмів чи інститутів, при допомозі яких покупці і продавці зводяться між собою, вступають у певні відносини купівлі-продажу. По-друге, це грошово - кредитна (і банківська) система. На відміну від системи товарного обігу основним об’єктом обігу в ній вже виступають н§ традиційні товари, а такі специфічні товари як кредитні гроші. По-третє, це фінансова система, яка представляє собою певну систему механізмів чи інститутів по формуванню, розподілу і кінцевому використанню грошових фондів основних агентів національної економіки. Функціонування цієї системи здійснюється головним чином через відповідну фіскальну (податкову) політику держави.
Система 3. Це система споживання і добробуту. В своїй суті і основі вона є явно похідною від попередньо розглянутих, тому звернемо увагу лише на деякі моменти її функціонування і розвитку. Передусім відмітимо, що обсяги споживання кожного члена суспільства в суто теоретичному розумінні є похідними від величини грошового доходу. По-друге, розподіл доходу між членами суспільства в різні історичні епохи здійснюється за різними принципами. Умовно можна виділити такі історичні принципи розподілу доходу. По-перше, це розподіл за обсягом власності (майна). По-друге, це розподіл відповідно до величини капіталу. По-третє, в залежності від кількості затраченої праці. І, нарешті, розподіл згідно величини і віддачі інтелекту (інтеллектуального капіталу).
Функціонування названих систем опосередковується певними механізмами, вмонтованими в ту чи іншу історичну модель організації економіки.