1.2.2.Окопи для бойової техніки
Окоп для бойової техніки включає в себе: прямокутний котлован, апарель, бруствер, берма, щілина, водозбірний колодязь.
Рис.1.8. Профіль окопу для бойових машин
Дну окопу придається загальний схил убік аппарелі, де відривають водосбірний колодязь. При устрої окопів у слабих грунтах на дно аппалели і котлована вкладають колії з колод, жердок, фашин або хмизу.
Окоп для БМП: Обсяг вийнятого ґрунту 29 м3.На улаштування окопу (без щілини) потрібно: вручну 32 чол/год; з застосуванням засобів механізації – 0,3 маш/год та 8 чол/год.
Рис.1.9. Окоп для бойової машини піхоти
Окоп для БТР: Обсяг вийнятого грунту 48 м3. На улаштування окопу (без щілини) потрібно: вручну – 65 чол/год, з використанням землекопальної машини – 0,6 маш/год та 12 чол/год.
Рис.1.10. Окоп для бронетранспортера
Окоп для танка: Обсяг вийнятого грунту 28 м3. На улаштування окопу (без щілини) потрібно: вручну 32 чол/год; з застосуванням танкового бульдозерного обладнання (БТУ- 55) – 0,3 маш/год і 8 чол/год.
Рис.1.10. Окоп для танка
1.2.3.Споруди для спостереження і управління боєм
Командно-спостережний пункт (КСП) командира взводу - відкрита споруда для спостереження і управління боєм як правило обладнується в траншеї або ході сполучення, так щоб бачити місцевість перед переднім краєм і на флангах. На пристрій КСП піхотною лопатою потрібно
7,5 чол./год.
Рис.1.11. Спорудження для спостереження командира взводу
1.2.4. Укриття для захисту особового складу
Перекрита щілина – траншея глибиною 170 см накрита зверху тонкими колодами і присипана шаром ґрунту 60 см. Довжина щілини із розрахунку 50 см на кожного солдата. Обладнується на відділення, екіпаж.
Щілини обладнуються у траншеї з метою захисту особового складу від засобів ураження противника, а також притулку від холоду та непогоди, створень умов відпочинку.
З цією метою спочатку впорядковується відкрита щілина з входом у передній крутості траншеї, з урахування 0,5 м довжини на 1 військовослужбовця влітку та 0,8 м взимку. Щілина відкопується глибиною 1,7 м з шириною понизу 0,5 – 0,6 м, поверху 0,9 – 1,2 м. У подальшому щілина розчищається з урахуванням відпочинку лежачи (сидячи) та перекривається колодами і обсипається шаром ґрунту 60 см. Така щілина називається перекритою. Вхід може завішуватися плащ-наметом. На впорядкування відкритої щілини потрібно 8 ч/год, перекритої – 16 ч/год.
Рис.1.12. Перекрита щілина на відділення (обслугу, екіпаж)
Бліндаж – заглиблене спорудження з дерева чи елементів металу засипане шаром ґрунту 120 см.
Бліндаж будується на основі перекритої щілини. Впорядкування бліндажу ведуть як з допомогою підручного матеріалу так і з металевих елементів хвилястої сталі промислового виготовлення (КВС–У, КВС–А), земленосних лантухів. У холодний час в бліндажах впорядковуються пічі для обогріву (табельні або з підручного матеріалу). Для захисту від ЗМЗ у блиндажах можливо встановлення фільтро-вентиляційне обладнання (ФВУ), а уразі відстутності – особовий склад використовуе індивідуальні засоби захисту.
Рис.1.13.Бліндаж
Черговість і терміни фортифікаційного обладнання опорних пунктів (позицій) визначаються з урахуванням забезпечення їхньої постійної готовності до ведення бою і нарощування захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження.
1.2.5. Укриття для бойових, спеціальних машин і матеріальних засобів - це споруди котловинного типу для бойових машин управління, командно-штабних машин, машин зв’язку, тягачів, автомобілів для підвозу боєприпасів і майна.
Такі споруди влаштовують на командних пунктах частин і з’єднань і в районах зосередження тилових підрозділів. Розміри споруд для окремих видів техніки вказані в таблиці 1.1. Для відривки укриттів застосовують землекопальні машини (додатки А,Б,В) з послідуючим дообладнанням за допомогою шанцевого інструмента (додаток Г).
Рис.1.14. Профіль укриття для машин
Табл. 1.1.
|
Марка машини
|
Розміри, м |
Об‘єм витягнутого грунту, м3 |
|||
а |
б |
с |
h |
|||
1 |
Кухні ПАК-200 |
2,5 |
4,0 |
4,0 |
1,2 |
20 |
2 |
КАМАЗ-4310 |
3,5 |
7,0 |
7,0 |
2,4 |
134 |
3 |
ЗІЛ – 131 з тентом (машина зв’язку) |
3,0 |
6,0 |
6,0 |
2,0 |
82 |
4 |
БМП-1К |
3,5 |
3,0 |
6,0 |
1,2 |
37 |
1.3. Інженерні загородження влаштовуються в усіх видах бою з метою завдання втрат противнику, затримки його просування та сковування його маневру, примушення до руху в невигідному для нього напрямку.
Система інженерних загороджень улаштовується в залежності від задуму на бій, в поєднанні з системою вогню та природними перешкодами.
У районі оборони частини система інженерних загороджень улаштовується за єдиним планом на всю глибину оборони і включає тактичні загородження, які улаштовується за планом з’єднання.
Основу тактичних загороджень складають мінно-вибухові загородження (в першу чергу – протитанкові) і невибухові загородження.
Загородженнями прикриваються, як правило, опорні пункти, стики та проміжки між підрозділами та їх відкриті фланги.
Для цього:
- встановлюються протитанкові і протипіхотні мінні поля, групи мін та окремі міни;
- підготовляються до зруйнування об’єкти;
- влаштовуються дротяні огорожі та сітки, рогатки й інші невибухові загородження.
Мінне поле — ділянка місцевості, на якій в певному порядку або безладно встановлені міни одного або декількох типів.
Мінні поля бувають: протитанкові, протипіхотні, змішані.
Протитанкові мінні поля мають розміри по фронту 300-500 м і більше, а в глибину 100 м і більше. Міни встановлюють у три-чотири ряди з відстанню між рядами 20-40 м і між мінами в рядах 4-6 м .
Витрата мін на 1 км мінного поля складає:
- мін типу ТМ-62 -750-1000 штук;
- мін типу ТМК-2 - 300-400 штук.
Ймовірність поразки техніки на мінних полях:
- із мін типу ТМ-62 при витраті 750-1000 шт/км становить 0,65-0,75,
- із мін типу ТМК-2 при витраті 300 - 400 шт/км -0,7-0,8.