
- •Характеристика системних методів фторпрофілактики
- •Вміст фторидів у різних продуктах харчування
- •Безпечні рівні сумарного добового споживання фтору.
- •Дози фтору залежно від вмісту його у воді та віку дитини
- •Вікові дози "Відехолу"
- •Фторвмісні обполіскувані порожнини рота
- •Класифікація герметиків
- •Матеріали для герметизації.
- •Класифікація герметиків
- •Оптимальний набір засобів оральної гігієни, які використовуються при
- •Основні та допоміжні засоби оральної гігієни, що використовуються при здорових зубах і яснах
- •Оптимальний набір засобів оральної гігієни, що використовуються у новонароджених і при прорізуванні перших молочних зубів.
Вікові дози "Відехолу"
-
Вік, роки
Добова доза МО
Форма та дози
0,125%
0,25%
1-3
2000
4 краплі (2+2)
2 краплі(1+1)
4-7
3000
6 крапель (3+3)
3 краплі(2+1)
8-11
4000
8 крапель (4+4)
4 краплі(2+2)
12-15
5000
10 крапель (5+5)
5 крапель (3+2)
Для антенатальної профілактики карієсу рекомендують на останньому триместрі вагітності під час інтенсивної мінералізації коронок молочних зубів та закладання постійних призначити вагітним жінкам по 1500-2000 МО вітаміну Д (1-2 краплі масляного розчину).
Джерелом аскорбінової кислоти є овочі, фрукти і ягоди, які містять клітковину, потрібну для кращого травлення, а також мінеральні солі. У зимово-весняний період призначають препарат вітаміну С- аскорутин - по 2 таблетки 3 рази на день протягом місяця.
У період розвитку зуба вітамін А (ретинол) підвищує резистентність його твердих тканин до карієсу за рахунок нормалізації їх структури.
Дітям призначають його по 1000-20000 МО на добу залежно від віку.
З карієспрофілактичною метою дітям рекомендують полівітамінні препарати “Ревіт”, “Пікавіт”, “Мульті-табс”.
Схема прийому ревіту
-
Вік, роки
Доза
Кількість прийомів
до 1 року
1 драже
1 раз в день
до 3-х років
1 драже
2 рази в день
в 4-7 років
2 драже
2 рази в день
Вживання з 3-х років вітаміну В1 нормалізує вуглеводний обмін, що сприяє попередженню карієсу зубів. У віці 3-7 років приймають по 0,5 мг 2 рази на день, а надалі по 0,7 мг 2 рази на день із препаратами кальцію протягом місяця, раз на півроку.
Мікроелементи (стронцій, кобальт, хром, нікель, мідь, цинк, молібден, ванадій) – підвищують резистентність твердих тканин зуба до карієсу. Одним із джерел мікроелементів є морська капуста. Для медичних цілей морська капуста (LaminariaSaccharinas) випускається у вигляді порошку або гранул по 180 г у коробці.
Профілактика карієсу за схемою Ю.О.Федорова і В.О.Кошовської проводиться протягом 1 місяця 2 рази на рік і полягає в щоденному введенні:
морської капусти по 0,5 г до перших страв
гліцерофосфату кальцію по 0,5 г до других страв
вітаміну В 1 по 2 мг до третіх страв.
Призначають подрібнену на порошок яєчну шкарлупу, яка містить мінеральний комплекс (кальцій, фосфор та багато мікроелементів) у природніх співвідношеннях, подібний до їх співвідношення у кістці та зубах.
У яєчній шкарлупі міститься (із розрахунку на 10г):
срібла - 0,05-0,5 мг
кальцію - 0,02-0,5 мг
кобальту - 0-0,1
міді-0,2-1,0
заліза - 5-7
марганцю-0,05-0,1
молібдену - 0-0,3
нікелю - 0,05-0,5
свинцю - 0,05-0,6
олова - 0,0-0,6
титану-0,1-0,5
ванадію-0,0-0,1 мг
цинку - 0,5-2 мг
Призначають яєчну шкарлупу з 6-го місяця життя дитини по 2,4 г на добу; з 2-3 років - по 0,75 г на добу.
Використовують у вигляді відварів, настоїв, екстрактів рослинні засоби. Джерелом макро та мікроелементів є мінеральні води. Вони містять вітаміни, мікроелементи таінші біологічно активні речовини, які у природних оптимальних співвідношеннях легко засвоюються організмом, не викликаючи побічних реакцій.
Багата на різноманітні елементи (молібден, марганець, мідь, йод, магній, залізо чорноплідна горобина. Мікроелементи, а також фтор міститься в чаї. Для попередження карієсу зубів велике значення має нормалізація вуглеводного обміну. Коригувати його можна, вживаючи чорницю, малину.
Тема: ЕКЗОГЕННА МІСЦЕВА ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ.
Екзогенна профілактика карієсу зубів - це комплекс заходів, скерованих на підвищення резистентності зубів до карієсу шляхом безпосередньої дії на тверді тканини зубів, а також попередження або усунення впливу карієсогенних факторів в порожнині рота.
Методи екзогенної профілактики є найбільш ефективними при застосуванні їх відразу після прорізування зубів. Цьому сприяють особливості будови емалі зубів в цей період. Поверхня емалі має заглиблення , ніші, мікропори, ділянки більш щільного розташування кристалів гідроксиапатиту, тобто емаль має мікропористу структуру, яка зумовлює її високу проникність. Кількість мінеральних речовин в емалі зубів відразу після їх прорізування порівняно менша, ніж в остаточно сформованій емалі. На протязі 3-4 років після прорізування зуба відбувається інтенсивне накопичення емаллю іонів кальцію, фосфатів, фтору та інших мікроелементів - «дозрівання» або вторинна мінералізація емалі. Структура незрілої емалі зумовлює її низьку кислотостійкість, але в той же час є сприятливою для насичення емалі компонентами, які поступають в неї із слини або засобів екзогенної профілактики.
Мета місцевої (екзогенної) профілактики карієсу:
ущільнення структури емалі;
зменшення розчинності і проникності емалі;
пригнічення життєдіяльності мікрофлори;
сповільнення росту зубної бляшки.
Безлікарська екзогенна профілактика карієсу зубів:
інтенсивне жування із включенням твердих продуктів;
раціональна гігієна порожнини рота;
полоскання порожнини рота різними розчинами (сода, NaCl, ксиліт, мінеральні води, чай);
повільне пиття молока, чаю, мінеральної води.
Лікарська екзогенна профілактика карієсу зубів:
місцеве застосування препаратів Са, Р, F (аплікації, полоскання, втирання);
використання “Ремоденту” та інших ремінералізуючих розчинів;
застосування Са-Р-F-вмісних гелів складу “слина”, “емаль”;
покриття поверхні зубів фторвмісними лаками;
герметизація фісур;
застосування гелій-неонового лазеру (ГНЛ);
застосування фторвмісних дисків.
Для полоскання використовують: розчини фтористого натрію в концентраціях від 0,05% до 0,2%.
Механізм дії фтору при місцевому застосуванні :
в низьких концентраціях (0,05-0,1%) фтор здатний ізоморфно включатись в структуру апатита, перетворюючи гідроксиапатит в більш кислотостійкі форми: гідроксифторапатит, фторапатит («стабільний фторид»). В більш високих концентраціях (1% і вище) фтор взаємодіє з кальцієм поверхневого шару емалі, утворюючи малорозчинну сполуку - фторид кальцію. Фторид кальцію у вигляді плівки товщиною 1-2 мікрона щільно прилягає до поверхні емалі, утворюючи бар’єр, який перешкоджає де мінералізації емалі і формує на її поверхні депо іонів фтору і кальцію. Однак, захисна дія фтористого кальцію має тимчасовий характер, плівка постійно руйнується («лабільний фторид»). Краще застосовувати фториди в низьких концентраціях. Іон фтору виконує роль каталізатора в реакції утворення солей фосфорно-кислого кальцію і таким чином забезпечує повноцінність мінералізації твердих тканин зуба. Крім того, фтор сповільнює утворення зубного нальоту, тим самим гальмує транспорт глюкози і утворює міжклітинні карієсогенні полісахариди, зменшуючи, таким чином, адгезивні властивості мікроорганізмів і продукцію ними кислоти.