Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
профілактика карієсу,фторування,герметизація.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
109.98 Кб
Скачать

Тема: ЕНДОГЕННА ЗАГАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ.

Ендогенна профілактика карієсу зубів - це комплекс заходів, скерованих на формування карієсрезистентної емалі тимчасових і постійних зубів шляхом застосування етіопатогенетично зумовлених засобів, які впливають на організм дитини в цілому.

Ендогенна профілактика карієсу зубів поділяється на без лікарську та лікарську.

Безлікарська ендогенна профілактика карієсу зубів:

  • зміцнення соматичного здоров’я дитини;

  • лікування хронічних захворювань внутрішніх органів та систем;

  • раціональне харчування з обмеженням вживання вуглеводів.

Лікарська ендогенна профілактика карієсу зубів:

  • прийом препаратів фтору, кальцію, фосфору, мікроелементів;

  • прийом вітамінів групи В, С, А, Д;

  • призначення препаратів, що впливають на імунологічну реактивність організму (нуклеїнат натрію, оротат калію, метацил, пептоксил та ін.).

Ендогенна профілактика карієсу полягає у системному призначенні сполук фтору. Вони можуть надходити до організму людини з питною водою, фторованим молоком, кухонною сіллю, таблетками або краплями фториду натрію.

Покази до призначення сполук фтору:

  • висока захворюваність на карієс серед населення;

  • низький вміст фтору в питній воді (менше ніж половина оптимальної дози для кожної кліматичної зони);

  • відсутність додаткових джерел системного надходження фторидів.

Механізм ендогенного впливу фторидів.

При ендогенному поступленні фтор впливає на мінеральний і білковий обмін як в організмі в цілому, так і в твердих тканинах зубів. Цей мікроелемент підвищує активність ряду ферментів, з чим і пов’язана стимулююча дія фторидів на синтез кісткової тканини, мінералізацію твердих тканин зубів.Фтор має відношення до білкової матриці зуба і входить в емаль ще до початку мінералізації – цим він сприяє формуванню центрів мінералізації.

Ендогенне призначення фторидів вимагає регулярного контролю добового поступлення фториду в організм дитини.

Джерелами поступлення фторидів в організм дитини є питтєва вода, продукти харчування, повітря і лікарські препарати.

Характеристика системних методів фторпрофілактики

Метод фторпрофілактики

Концентрація фтори дів

Зниження інтенсивності карієсу,%

Терміни використання

Централізоване фторування води

0,8-1,2 мг/л

50-60

На протязі життя

Фторування води в школі

В 4,4 рази більше оптимальної концентрації

40

На протязі навчання в школі

Таблетки

0,25-1,0 мг NaF

25-40

З 1-го року до 14 років

Фторування солі

250 мг/л

60

На протязі життя

Фторування води

2,5-5,0 мг/л

40-80

З 1-го року до 14 років

Ефект фторидів спостерігається в разі надходження оптимальної кількості фторидів в організм у період внутрішньощелепного формування зубів і мінералізації емалі. Це пов'язано з тим, що в емалі в достатній кількості утворюються фтористі сполуки, які є більш стійкими до дії кислот зубного нальоту.

Вміст фторидів у різних продуктах харчування

Їжа

Вміст фторидів (мг/л, мг/кг)

Рівень

Межі коливань

Продукти тваринного походження

Яловичина

0,9

0,2-2,0

Свинина

1,2

0,2-3,3

Курятина

-

1,4

Яловичі нирки

7,7

6,9-10,1

Яловиче серце

2,5

2,3-2,7

Яловича печінка

5,5

5,2-5,8

Скумбрія

25,51

0,02-84,47

Лосось

8,55

4,16-19,34

Устриця

1,24

0,65-1,58

Сардина

9,2

7,3-12,5

Яйця

0,4

0,01-1,48

Молоко коров'яче

0,17

0,07-0,55

Сир

-

1,62

Масло

-

1,50

Овочі та фрукти

Цитрусові

0,17

0,03-0,36

Не цитрусові фрукти

0,34

0,01-1,32

Зернові продукти, з них:

0,57

0,10-4,00

Пшениця

2,8

1,7-4,0

Пшеничне борошно

-

0,3-0,4

Боби

0,13

0,11-0,15

Капуста

0,31

0,12-0,80

Картопля

1,19

0,07-6,4

Шпінат

0,78

0,21-1,8

Напої

Чай

55,51

3,2-398,8

Кава

0,90

0,2-1,6

Вино

0,98

0,01-6,34

Норма фтору – 0,8-1,2 мг/л залежно від кліматичного району, добова потреба – 1,2 мг.

Розраховуючи дозу фтору для додаткового введення в організм, треба виходити із того, що оптимальне щоденне надходження цього мікроелемента має бути в межах 1,2-2,6 мг залежно від віку.