- •Розділи карти, присвячені ідентифікації та загальній інформації
- •Прізвище.
- •Слизова оболонка ротової порожнини (клітини 37-42)
- •Флюороз зубів (клітина 53)
- •Комунальний пародонтальний індекс (срі клітини 54-59)
- •Стан зубів і потреба в лікуванні (клітини 66-161).
- •Потреба у невідкладній допомозі і скерування до фахівців (клітини 177-180).
- •Визначити поширеність карієсу.
- •Завдання 2. Визначити інтенсивність ураження карієсом.
Флюороз зубів (клітина 53)
Флюороз має певну тенденцію розташовуватись на симетричних зубах з двох сторін у вигляді горизонтальних рисок на зубі. Частіше за все уражаються премоляри і другі моляри, далі за частотою йдуть верхні різці і, в останню чергу, - різці нижньої щелепи.
Дослідник повинен відзначити розташування будь-яких дефектів і вирішити, чи є вони типовими для флюорозу. Рекомендується застосувати критерії індексу Dean, для оцінки якого вибирають два найбільш уражених зуба. Якщо ураження неоднакові, реєструють менший код із двох.
Коди і критерії:
норма. Поверхня емалі гладенька, блискуча, блідого кремово-білого кольору;
сумнівний. Легкі порушення напівпрозорості нормальної емалі, які варіюють від декількох білих крапок до випадкових білих плям;
дуже слабкий Маленькі непрозорі білі плями, розкидані нерегулярно на поверхні зуба, займаючи менше 25% зубної поверхні;
слабкий. Ділянки з білими плямами в емалі більш значні, ніж в коді 2, але займають менше 50% поверхні зуба;
помірний. Поверхні зубів схильні до помітного стирання, часто зустрічаються коричневі плями неправильної форми;
важкий. Уражені всі емалеві поверхні, і гіпоплазія так проявляється, що може змінитись форма зуба. Головна ознака цього коду - окремі або злиті ямки. Часто зустрічаються коричневі плями;
виключений (наприклад зуб, вкритий коронкою);
не реєструється.
Комунальний пародонтальний індекс (срі клітини 54-59)
Показники пародонтального статусу:
кровоточивість ясен;
зубний камінь;
пародонтальні кишені.
Застосовується спеціально розроблений легкий СРІ зонд з кулькою на кінці, діаметром 0,5 мм, який має чорну облямівку між 3,5 і 5,5 мм і чорні кільця на рівні 8,5 мм і 11,5 мм від кінчика зонду.
Сектанти. Ротова порожнина ділиться на секстанти, які включають такі групи зубів: 18-14, 13-23, 24-28, 38-34, 33-43, 44-48. Секстант оглядають лише в тому випадку, коли в ньому присутні два чи більше зубів, які не підлягають видаленню. (Примітка, це відміняє попередню інструкцію про включення єдиного в секстанті зуба у сусідній секстант). Індексні зуби у дорослих від 20 років і старше оглядають 10 наступних так званих індексних зубів:
У пацієнтів молодших за 20 років оглядають тільки 6 індексних зубів – 16, 11, 26, 36, 31 і 46.
Виявлення ясеневих кишень і каменя. При зондуванні в ділянці індексного зуба зонд застосовується як "чутливий" інструмент для визначення глибини кишені (виявлення під'ясневого зубного каменя і кровоточивості). Використана при зондуванні сила не повинна перевищувати 20 г. Практичним тестом для встановлення цієї сили є розташування зонда під ніготь великого пальця і натискування до появи дискомфорту. Для виявлення під’ясневого зубного каменя застосовують мінімальне зусилля, яке дає можливість кільцю просуватись впродовж поверхні зуба.
Після встановлення зонда, його кулька повинна рухатись по анатомічній поверхні кореня зуба. Якщо пацієнт під час зондування відчуває біль, це вказує на прикладання надмірного зусилля.
Для зондування кульку зонда потрібно обережно помістити в ясеневу боріздку або кишеню і прозондувати по всій довжині. Наприклад, зонд вводять в кишеню в дистальному відділі щічної поверхні другого моляра якомога ближче до контактного пункту з третім моляром, розташовуючи його паралельно до повздовжньої осі зуба. Далі зонд обережно просувають короткими рухами вверх і вниз впродовж щічної борозни або кишені до медіальної поверхні другого моляра і від дистальної ділянки щічної поверхні першого моляра до ділянки контакту з премоляром Аналогічні рухи виконуються на язикових поверхнях, починаючи з дистальної ділянки другого моляра.
Огляд і реєстрація. Індексні зуби або всі зуби. які залишилися в секстанті, де немає індексних зубів, повинні бути обстеженні і у відповідній клітині зареєстрований найважчий код.
Коди:
немає ознак ураження;
спостерігається кровоточивість, спонтанна або після зондування, яку видно за допомогою стоматологічного дзеркала;
камінь, виявлений підчас зондування, але при цьому видно всю чорну ділянку зонда;
кишеня 4-5 мм (ясеневий край на рівні чорної позначки на зонді);
кишеня 6 мм або більше (чорна ділянка на зонді невидима);
Х- виключений секстант (якщо в секстанті присутні менше 2 зубів);
9- не реєструється.
Приклади кодування за Комунальним пародонтапьним індексом (СРІ), які вказують положення пародонтапьного зонда.
Втрата прикріплення (клітини 60-65)
Інформація про втрату прикріплення може бути зібрана при обстеженні індексних зубів, щоб оцінити деструкцію пародонтального прикріплення протягом життя.
Довжину втрати прикріплення реєструють, використовуючи наступні коди:
втрата прикріплення 0-3 мм (цементно-емалеве сполучення не виявляється, код СРІ 0-3;
1- втрата прикріплення 4-5 мм (ЦЕС в чорній ділянці зонда);
2- втрата прикріплення 6-8 мм (ЦЕС між верхньою межею чорної ділянки і 8,5 мм кільцем);
3- втрата прикріплення 9-11 мм (ЦЕС між кільцями 8,5 і 11,5 мм);
4- втрата прикріплення 12 мм або більше (ЦЕС за кільцем 11,5 мм);
Х- виключений секстант (менше 2-х зубів);
не реєструється (ЦЕС не виявляється).
