- •Розділи карти, присвячені ідентифікації та загальній інформації
- •Прізвище.
- •Слизова оболонка ротової порожнини (клітини 37-42)
- •Флюороз зубів (клітина 53)
- •Комунальний пародонтальний індекс (срі клітини 54-59)
- •Стан зубів і потреба в лікуванні (клітини 66-161).
- •Потреба у невідкладній допомозі і скерування до фахівців (клітини 177-180).
- •Визначити поширеність карієсу.
- •Завдання 2. Визначити інтенсивність ураження карієсом.
Слизова оболонка ротової порожнини (клітини 37-42)
Огляд слизової оболонки та м’яких тканин всередині ротової порожнини і навколо неї потрібно проводити у кожного пацієнта. Дослідження повинно бути детальним і системним і здійснюватись у такій послідовності:
слизова оболонка губ і борозни губ (верхньої і нижньої);
губна частина перехідних складок і слизова оболонка щік (справа і зліва);
язик (дорзальна і вентральна поверхні, краї);
дно ротової порожнини;
тверде і м'яке піднебіння;
альвеолярні відростки/ясна (верхні та нижні).
Огляд проводиться за допомогою двох стоматологічних дзеркал або одного дзеркала і ручки пародонтального зонда, для відведення тканин.
Коди і критерії:
0- нема ознак ураження;
1- злоякісна пухлина (рак ротової порожнини);
2- лейкоплакія;
3- червоний плескатий лишай;
4- стоматит (афтозний, герпетичний, травматичний);
5- гострий некротичний гінгівіт;
6- кандидоз;
7- абсцес;
8- інші захворювання (вказати, якщо можливо);
9- не реєструється.
Основну локалізацію ураження (уражень) слизової оболонки записують в клітинах 40-42:
0- червона облямівка губ;
1- перехідні складки;
2- губи;
3- борозни;
4- слизова оболонка щік;
5- дно ротової порожнини;
6- язик;
7- тверде і /або м'яке піднебіння;
8- альвеолярний гребінь/ясна;
9- не реєструється.
Наприклад, якщо у пацієнта виявлена лейкоплакія на слизовій оболонці щік і перехідних складках, реєстрація буде такою:
Коди і критерії:
0- норма;
1-обмежена плямистість. В емалі нормальної товщини і з інтактною поверхнею спостерігається різний ступінь порушення напівпрозорості. Ці ділянки відділені від нормальної емалі чіткою межею і можуть бути білими, кремовими, жовтими або коричневими;
2- дифузна плямистість. Це також порушення емалі різного ступеня білого кольору. Відсутня чітка межа з прилягаючою нормальною емаллю, а форми плямистості - лінійні, зламані або окремі плями зливаються в конгломерат;
3- гіпоплазія. Дефект, який захоплює поверхню емалі і пов'язаний з локальним зменшенням товщини емалі. Зустрічатись у формі:
щілин - одиноких або множинних, поверхневих або глибоких, неправильно розкинутих або розташованих горизонтальними рядами на поверхні зуба;
жолобків – одиноких або множинних, вузьких або широких (максимально – 2 мм);
часткова або повна відсутність емалі над значною ділянкою дентину
Уражена емаль прозора або каламутна:
4- інші дефекти;
5- обмежена і дифузна плямистість;
6- обмежена плямистість і гіпоплазія;
7- дифузна плямистість і гіпоплазія;
8- поєднання всіх трьох типів;
9- не реєструється.
Клінічний огляд. Оглядають тільки щічні поверхні 10 індексних зубів і реєструють в клітинах 43-52. Якщо будь-який із індексних зубів відсутній, відповідна клітина (клітини) повинна залишатись незаповненою.
Диференційний діагноз між плямистістю емалі та іншими змінами в ній проводять з:
початковим карієсом в стадії білої плями;
білими краями горбиків премолярів і молярів і деколи бокових різців.
