
- •1 Побудова мережі sdh слов'янськ-артемівськ-краматорськ-слов'янськ
- •1.1 Технології побудови мережі і модулі мереж сці
- •1.2 Топологія та архітектура мереж сці
- •1.3 Вибір траси її характеристики
- •1.4 Коротка характеристика населених пунктів
- •2 Розрахункова частина
- •2.1 Розрахунок числа каналів
- •2.2 Розрахунок числа цифрових потоків е1 між населеними пунктами
- •2.3 Розрахунок кількості кабелю
- •2.4 Розрахунок довжини регенераційної ділянки по дисперсії
- •2.5 Розрахунок довжини регенераційної ділянки по загасанню
- •3 Побудова волоконно-оптичної лінії зв'язку транспортного кільця слов'янськ-артемівськ-краматорськ-слов'янськ
- •3.1 Визначення рівня мультиплексорного обладнання sdh
- •3.2 Вибір мультиплексора
- •3.3 Вибір марки кабелю
- •3.4 Конструкція кабелю
- •3.5 Спосіб прокладання кабелю
- •3.5.1 Прокладання в кабельну каналізацію
- •3.5.2 Прокладання безтраншейним способом
- •3.5.3 Обладнання переходів через шосейні дороги
- •4 Міжстанційні зєднання на базі волоконно-оптичної лінії зв'язку транспортного кільця слов'янськ-артемівськ-краматорськ-слов'янськ
- •4.1 Функціональні задачі з’єднувальних ліній
- •4.3 Захист секції мультиплексування в кільцевої мережі
- •4.4 Захист з'єднання тракту
- •4.5 Принципи побудови мереж зв’язку
- •5 Експлуатація мережі
- •5.1 Обладнання вводів до орп та нрп
- •6 Охорона праці та техніка безпеки
- •Висновок
- •Перелік посилань
4.5 Принципи побудови мереж зв’язку
Мережі зв’язку можуть мати різноманітну структуру, тобто відрізнятися числом та розподіленням вузлів, а також характером їх взаємозв’язку.
Мережі повинні будуватися враховуючі наступним вимоги:
простота конфігурації мережі та мінімальні матеріальні затрати на будівельні роботи та обслуговування;
швидке та безпомилкове встановлення з’єднання між любими абонентами мережі;
гнучкість мережі, що дозволяє при необхідності організувати обхідні шляхи зв’язку.
Мережа зв’язку може бути побудована по одному з наступних способів, що виявляють зв'язок між її вузлами (станціями):
«кожна з кожною»;
радіальним;
радіально – вузловим;
комбінованим.
Спосіб побудови «кожна з кожним» - коли існує зв'язок між всіма станціями - дає змогу отримати найбільш гнучку та надійну мережу, так як при пошкодженні на окремих ділянках завжди можна організувати обхідний зв'язок, маючи лише одне транзитне з’єднання. Ця мережа має найбільш високу вартість, так як вона потребує більше число пучків каналів. Даний спосіб доцільно використати у населеному пункті Слов'янськ, так як через малу територію на якій він розміщується, витраті будуть невеликі.
Рисунок. 4.8 - Схема побудови мережі зв’язку у Слов'янську
При радіальному способі побудови мережі зв’язку зв'язок між всіма станціями здійснюється через один центральний вузол. Радіальна побудова мережі різко зніжує загальне число пучків каналів і дає можливість створити потужні пучки каналів, за рахунок чого збільшиться пропускна спроможність
кожного каналу в пучці.
Найбільш суттєвим недоліком цього способу є відсутність можливості створити обхідні шляхи. В зв’язку з цим пошкодження на окремих ділянках мережі або в центральному пункті можуть викликати пошкодження зв’язку в окремих напрямках або всієї мережі в цілому. Цей спосіб доцільніше використати у Артемівську. Через те, що площа території невелика, усунення пошкодження буде більш легшим та менш затратним ніж на великій території.
Рисунок. 4.9 - Схема побудови мережі зв’язку у Артемівську
На великій території мережа зв’язку будується по радіально – вузловому способу. В цьому випадку зв'язок організовується через вузли двох класів. Збільшення числа каналів дозволяє зменшити проміжок між вузлами і збільшити використання каналів. Однак збільшення числа каналів може призвести до погіршення електричних характеристик розмовного тракту та уповільненню встановлення з’єднання.
При комбінованому способі побудови мережі вузли першого класу з’єднуються між собою по принципу «кожен з кожним» та являються центрами радіально – вузлової побудови мережі.
5 Експлуатація мережі
5.1 Обладнання вводів до орп та нрп
Ввід міжміських кабелів в будівлю кінцевих і прикінцевих обслуговуючих регенераційних пунктів відбувається в спеціально призначеному для цього кабельному цеху, або в приміщенні для розміщення апаратури (АРЦ). Кабельна шахта захищає всі кабелі від природних впливів, а також призначена для розробки лінійних кабелів та підключення їх до станційних блоків, вона повинна відповідати наступним вимогам:
наявність умов для розміщення та закріплення кабелів;
міри пожежної безпеки;
можливість регулювання вологості в приміщенні регенераційного пункту.
Кабельна шахта розміщується в підвалі або на першому поверсі станції. Над шахтою розміщуються приміщення цеху, в я кому встановлено розподільчі лінії. На яких монтується кінцеве обладнання у вигляді захисних смуг. Крок облаштовується у вимірювальному цеху, який забезпечує перевірку параметрів.
Для підведення кабелю до НРТ використовують пристрій вводу кабелю – оптичний ПВКО, який монтується на заводі одночасно з НРП. Відрізки кабелю з’єднуються муфтою.
Встановлена в НРП підсилювальна апаратура отримує дистанційне живлення від джерела струму, яке розташовується в ОРП. Живлення передається по тим каналам, що і інформація. Контроль за роботою апаратури здійснюється автоматично за допомогою спеціальної системи.
Конструкція НРП визначається типом магістрального кабелю і системою передачі. НРП складається з металевої частини (контейнера) в якому розміщене ввідно – комутаційне і підсилювальне обладнання, яке захищає від атмосферних впливів, опадів і т.д.
Технічна експлуатація ВОЛЗ здійснюється відповідно до основними діючими положеннями по організації технічної експлуатації лінійно-кабельних споруджень (ЛКС) міжміського зв'язку з урахуванням особливостей тонічного обслуговування і ремонту ЛКС ВОЛЗ.
Основними експлуатаційними підрозділами, що здійснюють технічну експлуатацію ЛКС ВОЛЗ міжміського зв'язку є підрозділи, передбачені відповідними нормативними актами Державного комітету зв'язку й інформатизації України.
На магістральних мережах ці підрозділи адміністративно об'єднані з ОРП (ОП), організуються в експлуатаційні підрозділи лінійно-технічного цеху (ЛТЦ).
У функції виробничих лабораторій зв'язку, зв'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом ВОЛЗ, входять виміру характеРисуноктик оптичного кабелю і виконання відповідних монтажних робіт.
З метою систематичного аналізу стану ЛКС, ефективності методів експлуатації, причин, характеру і тривалості аварій і ушкоджень в експлуатаційних підрозділах ведеться виробнича документація. Виробнича документація по експлуатації лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ поділяється на:
нормативно-довідкову;
оперативно-технічну;
технічну;
приймальноздатну;
організаційну.
Конкретні форми документації, порядок її виконання і збереження визначають відповідні розпорядження Державного комітету зв'язку й інформатизації України.
Технічне обслуговування ЛКС комплекс технічних і організаційних заходів, спрямованих на підтримки працездатності лінійних споруджень і забезпечення їхнього надійного функціонування в процесі технічної експлуатації. До робіт по технічному обслуговуванню лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ, відносяться оперативний контроль технічного стану споруджень і виконання планово-профілактичних і поточних робіт.
Оперативний контроль передбачає постійний контроль параметрів оптичного кабелю і стану лінійних споруджень по сигналах телемеханіки, при необхідності терміновий виїзд на трасу для вживання необхідних заходів по попередженню чи ушкоджень аварійних ситуацій; контрольні огляди і перевірки технічного стану лінійно-кабельних споруджень на трасі.
До планово-профілактичних робіт відносяться:
вимір параметрів передачі оптичних кабелів;
1 проведення робіт із захисту лінійно-кабельних споруджень (ЛКС) на трасі від механічних ушкоджень;
виготовлення й установка на трасі кабельної лінії попереджувальних знаків, замірних стовпчиків, шлагбаумів і т.д.;
обслуговування кабельної каналізації;
контроль глибини залягання кабелів і уточнення картограм;
обслуговування річкових кабельних переходів, підготовка ЛСК до роботи до зимових умов і в період повеней;
проведення з відповідними організаціями заходів щодо забезпечення схоронності ЛКС;
ремонт устаткування, інструментів і засобів механізації.
При проведенні поточних робіт на ЛКС зв'язку виконується нагляд за трасами кабельних ліній і проведення робіт чи поблизу в охоронних зонах кабелю, а також усунення виявлених дефектів. Періодичність і маршрути оглядів трас кабельних ліній у залежності від призначення, конкретних умов проходження, сезону року, наявності грабарств визначаються виробничими підприємствами зв'язку. У випадку проведення грабарств в охоронній зоні кабелю виїзд на трасу здійснюється в залежності від умов і характеру вироблених робіт. З метою зменшення пробігу автотранспорту, підвищення продуктивності праці і зменшення витрат, огляд трас повинний бути:
максимально об'єднаний із планово-профілактичними роботами;
роз'яснювальна робота на підприємствах, організаціях, відомствах, що проводять земляні роботи, а також серед землекоРисуноктувачів і місцевого населення;
виправлення що нахилилися, заміна несправних чи установка нових знаків позначення траси;
установка попереджувальних знаків у місцях проведення робіт на трасах кабельних ліній;
забезпечення захисту ЛКС від механічних ушкоджень у місцях проведення розкопок;
усунення наслідків ушкоджень і аварій ЛКС;
підтримка в працездатному стані аварійного запасу кабелі приладів, інструментів, засобів механізації;
внесення змін у паспорти трас після ремонтних робіт.
Охоронно-попереджувальна робота проводиться з метою інформування керівників підприємств, організацій, установ і населення про:
наявності в районах їхнього проживання і виробничої діяльності підземних кабельних ліній зв'язку;
вимоги "Правил охорони ліній зв'язку" і "Умов проведення робіт у межах охоронних зон і просік на трасах ліній зв'язку";
порядок узгодження проведення робіт в охоронній золі кабельної лінії;
відповідальність за порушення вимог "Правил охорони ліній зв'язку" згідно діючого законодавства.
Ремонт лінійно-кабельних споруджень проводити з метою підтримки і поновлення їхніх первинних експлуатаційних характеРисуноктик. Відповідно до призначення, характером і обсягами робіт ремонт розділяється на поточний і капітальний.
Поточний ремонт лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ проводиться технічним персоналом експлуатуючого підрозділу щорічно. До складу робіт поточного ремонту лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ входять:
вирівнювання і підсипання ґрунту в місцях підняття кабелю на трасі;
зміцнення верхнього покриву ґрунту;
обстеження кабельних переходів, частковий винос і заглиблення
підводних кабелів без використання водолазів спеціальної землерийної техніки;
ремонт і устаткування переїздів через кабельну трасу;
зміцнення і заміна опор інформаційних знаків, сигнальних ліхтарів і інші роботи на переходах через водяні перешкоди;
розчищення траси від кущів і поростили;
монтажні роботи зі зменшення кількості муфт на лінії, як наслідків аварійно-відбудовних робіт і приведення до норми оптичних характеристик кабелю;
заміна будівельної довжини кабелю, не відповідним установленим нормам;
ремонт устаткування захисту кабелів від електромагнітного впливу і корозії.
Капітальний ремонт проводиться періодично, у залежності від технічного стану лінійно-кабельних споруджень і планується в кожнім конкретному випадку на основі контрольних технічних оглядів періодичних перевірок і дефектних відомостей на лінійно-кабельні спорудження. До складу робіт капітального ремонту входять:
заміна будівельних довжин кабелю (більш 25% довжини лінії), що не відповідають технічним вимогам і нормам;
значні обсяги робіт підсипання ґрунту в місцях підняття кабелю, вимагають використання землерийної техніки і механізації;
підводні берегозакріплюючі і земляні роботи на річкових переходах;
підводно-технічні роботи але обслуговуванню і ремонту кабельних річкових переходів:
під час проведення капітального ремонту одночасно виконуються всі роботи поточного ремонту.
Аварійно-відбудовний ремонт здійснюється при повному припиненні роботи лінійного тракту однієї і більш системи зв'язку. Аварійно-відновлювальні ремонти здійснюються в терміни й в обсягах, згідно основних положень по організації аварійно-відбудовних робіт і інструкцій Комітету зв'язку й інформатизації України.