17.Псороптоз овець

Псороптоз — остро или хронически протекающее заболевание, вызываемое клещами — накожником Psoroptes ovis из сем. Psoroptidae.Возбудитель. Накожник овец — крупный клещ (0,6-0,8 мм), у него тело овальное, четыре пары ног. У самки на первой, второй и четвертой парах ног на членистых стерженьках имеются присоски, у самцов на четвертой паре они рудпментированы. На третьей паре ног у накожников — две длинные щетинки.

Жизненный цикл. Накожники — постоянные паразиты овец. Самки откладывают яйца на коже. Из яиц вылупляются личинки, которые после питания превращаются в нимфу I (протопимфу), нимфу II (телеонимфу), а затем в имаго. Для развития одной генерации накожников необходимо 2-3 недели Наиболее благоприятные условия для размножения клещей — зимний период, когда при наличии густого шерстного покрова и при значительной разнице температуры кожи овец и окружающей среды создается повышенная влажность. Способствует нивазии неполноценное кормление и снижение резистентности организма овец. В летнее время, когда снимается руно и овцы пользуются пастбищным содержанием, на коже создаются неблагоприятные условия для размножения паразитов, кожа становится плотной и подвергается воздействию солнечных лучей.

Эпизоотологические данные..Источник возбудителя псороптоза — больные овцы, а внешняя среда является его резервуаром. Если в помещениях при оптимальных условиях клещи сохраняют жизнеспособность до 2 мес, то на пастбище в летнее время они погибают за 1-2 дня. При температуре ниже 5° накожники гибнут через 5-9 дней.

Патогенез. Первичные очаги псороптоза появляются чаще всего по бокам туловища и на спине, где места зуда более всего доступны для почесывания и одновременного смачивания слюной животного. Это говорит также о значении влаги и травмирования кожи на образование первичных очагов псороптоза.Клинические признаки. Инкубационный период от 14 дней до 2 мес, в зависимости от сезона ипвазирования, породы, условий содержания, возраста.

Первый признак болезни — зуд. Животные зудящие места чешут зубами, о посторонние предметы и бьют ногами (отсюда первичный очаг называют «забоем»). С развитием псороптоза отмечают выпадение шерсти, и на облысевших местах появляются корки и уплотнения.. С наступлением похолодания в осеннее время латентное течение переходит в острое.Диагноз при остром течении ставят без особых затруднений на основании клинических признаков. В сомнительных случаях прибегают к микроскопическому исследованию соскобов кожи (лучше по краям поражения) для обнаружения клещей. Накожников можно обнаружить и без исследования под микроскопом: если соскобы на бумаге слегка подогреть, то будут заметны подвижные клещи. Лечение. При появлении в отаре хотя бы одной больной овцы все животные подлежат лечебной обработке. Овец купают дважды (с 10-15-дпевным интервалом) в гексахлорановой эмульсии с содержанием 0,025-0,03% гамма-изомера. Применяют гексахлорано-креолиновую эмульсию, гексалин, содержащий 6% гамма-изомера, 16%-ную гамма-гексахлорановую минерально-масляную эмульсию (ГГММЭ). Во время купания овец в эмульсиях гексахлоран «истощается» по причине его связывания с жиропотом на шерсти и с грязью. Поэтому, в целях компенсации потери его в рабочей эмульсии ванну пополняют жидкостью с двойным содержанием гамма-изомера Профилактика предусматривает осеннюю обработку тех отар, которые могли заразиться на пастбище при контакте с неблагополучным овцепоголовьем.

18.естроз овець і заходи боротьби з ним. Диф.діагностика.

Естроз, або несправжню вертячку, овець спричиняють личинки порожнинного овода (Oestrus ovis) з ряду двокрилих (Diptera), родини Oestridae, які паразитують у порожнинах голови (носовій, лобних пазухах і підрогових просторах).Діагностика.За життя естроз розпізнають на підставі клінічної картини (манежні рухи) й результатів розтину забитих і загиблих овець. Естроз овець слід відрізняти від ценурозу, при якому немає виділень з ніздрів тварин, але спостерігається різка зміна в дні ока (застійний сосок зорового нерва) ще до прояву симптомів захворювання.Заходи боротьби та профілактика естрозу.У боротьбі з естрозом застосовують комплекс заходів, основними ланками якого є загальна профілактика, рання хіміотерапія та лікування клінічно хворих овець.Загальні профілактичні заходи передбачають поголовний огляд овець і кіз, у березні — квітні для виявлення і лікування хворих тварин забороняється випасання хворих тварин без попередньої обробки інсектицидами, знищення личинок третього віку в навколишньому середовищі. Щоб запобігти потраплянню на землю дорослих личинок овода, розтин тварин (голів) необхідно проводити на спеціально обладнаній (заасфальтованій) ділянці і випалих при розтині черепа личинок знищують. Навесні хворі тварини виділяють багато личинок, тому у весняні місяці один раз на два-три тижні ретельно очищають кошари й тирла від гною, який складають для біотермічного знезараження або спалюють.Ранню хіміотерапію проводять у вересні — жовтні аерозолем ДДВФ і хлорофосу або методом вільного випоювання розчинів хлорофосу: 0,03 %-ного протягом чотирьох днів підряд або 0,1 %-ного — одноразово. Обробляють аерозолями інсектицидів дрібну рогату худобу, яку випасали влітку на пасовищах, у герметично закритих приміщеннях. Щільність розміщення тварин — 1—2 на 1 м2 при експозиції 1 год. Аерозолі ДДВФ одержують двома способами: з аерозольних балонів і за допомогою аерозольного генератора. Аерозольний балон «Естрозоль» місткістю 385 мл містить 12,5 % діючої речовини — ДДВФ. Один балон розрахований на 700 м3, підвішують їх на висоті 1,5— 2 м від підлоги. Лікування клінічно хворих тварин здійснюють водними розчинами хлорофосу методом зрошування носової порожнини (4 %-ний) і випоювання (0,03 і 0,1 % -ні) у весняну пору року.