Ампліпульстерапія
Ампліпульстерапія - лікування синусоїдними модульованими струмами (СМС), що являють собою амплітудні пульсації низької частоти від 10 до 150 Гц середньочастотних струмів (5000 Гц). При підведенні таких струмів до організму середні частоти забезпечують хороше проходження струму через шкіряні покриви, не спричиняючи їх роздратування, а амплітудні пульсації низької частоти справляють збудливу дію на нервово-м’язові структури. Метод розроблений В.Г.Ясногородським (1964 рік).
ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. СМС – це імпульсний струм низької сили до 100 мА і низького напруження до 80 В, з несучою частотою 5000 Гц, модульований з амплітуди в межах від 10 до 150 Гц (в “Ампліпульсі-4” – 30, 50, 70, 100, 150 Гц, в “Ампліпульсі-5” – через десяток). Можна отримати різну глибину модуляцій 0, 25, 50, 75, 100 і більше за 100%.
Апарат “Ампліпульс 4” має чотири роди роботи:
I – безперервні модульовані коливання з довільною частотою модуляції (БМ) (рис.22, Б),
II – що чергуються з паузами (ПП) (рис.22, В),
III – модульовані коливання з довільною частотою модуляції, що чергуються з немодульованими коливаннями несучої частоти 5000 Гц (ПН) (рис.22, Г), IV – модульовані коливання з довільною частотою модуляції, що чергуються з модульованими коливаннями з частотою 150 Гц (ПЧ) (рис.22, Д).
В апараті “Ампліпульсі 5 і 6” додатково вводиться V рід роботи – ПЧП (частоти, що перемежаються – пауза) – поєднання посилань струму, що чергуються з різними частотами модуляції в діапазоні 10-150 Гц, модульований струм частотою 150 Гц і пауза.
Можна встановити тривалість імпульсів 1:1,5 с; 2:3 с; 4:6 с. Всі роди роботи можна провести в змінному або випрямленому режимі з “+” або “–” полярністю.
У постійному режимі проводиться ампліпульсфорез.
Апарати “Стимул-1” і “Стимул-2” генерують синусоїдний струм частотою 2000 Гц із частотою модуляції 50 Гц. Модуляція з амплітуди досягається встановленням форми огинаючою серією імпульсів – прямокутної або з подовженим фронтом. Впливи проводять змінним або випрямленим струмом, який подається в безперервному режимі або режимі посилок з різною тривалістю імпульсів і паузи, вказаною на клавішах: 2,5-2,5; 2,5-5; 5-10; 10-50 с.
АПАРАТИ. “Ампліпульс-4”, “Ампліпульс-5”, “Ампліпульс-6”, “Стимул-2” “Седатон” (для магнітоампліпульстерапії), “BTL-05”, “BTL-06”. Електроди представлені станіолевими пластинками.
МЕХАНІЗМ ДІЇ ЧИННИКА. Фізико-хімічні ефекти. Синусоїдні модульовані струми перерозподіляють іони у полупроникних мембранах тканин і клітинних оболонках, сприяють поляризації мембран і виділенню біологічно активних речовин.
Фізіологічні ефекти: Будучи відносно слабким подразником для шкіри і підшкіряної клітковини, синусоїдні модульовані струми справляють інтенсивну збудливу дію на нервові і м’язові волокна, причому внаслідок значної напруженості електромагнітного поля, що наводиться в тканинах, до процесу збудження залучаються й вісцеральні аференти, а також вегетативні нервові волокна.
Первинний механізм дії синусоїдних модульованих струмів вельми відрізняється від дії постійного або змінного низькочастотного струму завдяки значно меншому опору шкірного покрову струму високої частоти. Тому СМС, на відміну від постійного і низькочастотного струму, легко проходять через шкіру і глибоко проникають у тканини; їх енергія поглинається головним чином м’язами. Збудлива дія окремих серій коливань струму на чутливі нерви, пропріорецептори і м’язові волокна передається в центральну нервову систему (пропріоцептивна імпульсація). Збудження рецепторів є пусковим механізмом для реакцій з боку багатьох систем (пропріосудинні, пропріовісцеральні рефлекси).
Одним з головних механізмів дії СМС є виражений вплив на нервову систему. Він полягає в подразливій дії на нервові закінчення в шкірі і м’язах, пропріоцептивний апарат, вегетативні ганглії і нерви, вищі вегетативні центри і кору великого мозку. Формується ритмічно впорядкований потік аферентної імпульсації в центральну нервову систему і купірується больовий осередок (за механізмом воротного блоку) за рахунок створення домінантного осередку ритмічного збудження, який відповідно до закону негативної індукції гасить осередок болю і розриває хибне коло з патологічною зоною. Знеболювання відбувається також за рахунок підвищення порога чутливості периферичних провідників, аж до їх парабіозу і блокади. Спостерігається підвищення функціональної лабільності центральних і периферичних відділів нервової системи, відновлюється її регулююча роль, нормалізація процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі.
Внаслідок конвергенції висхідних аферентних потоків на різних рівнях центральної нервової системи відбувається активація судинорухового і дихального центрів. Це приводить до зниження частоти серцевих скорочень і частоти дихання, підвищується тонус мозкових судин.
Синусоїдні модульовані струми сприяють стимуляції симпатико-адреналової системи. Збільшується рівень адреналіну, норадреналіну, дофаміну, ацетилхоліну, виділення опіоїдних пептидів у стовбурі головного мозку, що підвищує реактивність організму і є важливим моментом у тактиці лікування гіпореактивних хворих.
Важливе значення надається підвищенню функціональної лабільності й поліпшенню трофічної функції нервово-м’язового апарату. СМС нормалізують центральну і периферичну гемодинаміку, кровопостачання тканин, тонус мозкових, спінальних і периферичних артерій.
Крім місцевих змін кровообігу у виді розширення судин і припливу крові до м’язів у місці впливу, СМС справляє дію на кровопостачання внутрішніх органів і головного мозку. Він полягає в розширенні артеріол, прискоренні кровотоку в них, в розкритті нефункціонуючих судин, у поліпшенні венозного відтоку. Зміни регіонарного кровообігу розвиваються переважно за сегментарним типом, тобто в органах, що належать до того метамеру тіла, в зоні якого відбувається вплив СМС.
Так, при впливі в зоні шийно-грудного відділу хребта поліпшується кровопостачання головного мозку, рефлекторно змінюється хроно- та іонотропна функція серця, центральна і внутрішньосерцева гемодинаміка; при локальному застосуванні СМС на задню поверхню грудної клітини посилюється кровообіг легенів, на поперечну ділянку – змінюється ниркова гемодинаміка і посилюється кровопостачання нирок.
Найбільш виражені зміни центральної гемодинаміки, переважно у виді зниження периферичного опору судин і збільшення серцевого викиду, а також зниження АТ, спостерігається після впливу СМТ (слідовий ефект) на шийно- грудний відділ хребта. Застосування СМС на ділянку синокаротидних зон синхронно з роботою серця викликає виражений гіпотензивний ефект у хворих на гіпертонічну хворобу. Поліпшення кровообігу і регуляції судинного тонусу є наслідоком рефлекторного збудження низькочастотною вібрацією численних пропріо- та інтерорецепторів, що посилюється при ритмічному скороченні і розслабленні м’язів. Посилення кровообігу, місцевої температури і трофіки тканин спричиняє підвищення інтенсивності обмінних і окислювально-відновних процесів. Під впливом СМС змінюються структура і функція ДНК в ядрах моторних клітин кори головного мозку. Лабілізація зв’язку ДНК з білками в хроматині свідчить про стимулюючий вплив СМС на генетичний апарат нейронів і їх регулюючий вплив на пластичність, енергетичний потенціал і функціональні можливості нервової тканини. Синусоїдні модульовані струми активують мікроциркуляторне русло ішемічних ділянок, посилюють обмінні процеси не тільки в поверхневих, але і в глибоко розташованих органах і тканинах, що також справляє болезаспокійливу дію, а при більшій густині струму спричиняє тетанічне скорочення м’язів, в тому числі і гладких внутрішніх органів у міжелектродному просторі.
Підвищується тонус кишечника, жовчовивідних шляхів і сечоводів. Скорочення м’язових волокон спричиняє приплив крові до них і сегментарних зон, швидше відведення токсичних продуктів обміну, зменшує набряклість і застійні явища в зоні поразки, знімається периневральний набряк і компресія рецепторів і провідників.
Усуваються судинні спазми, викликані болем, нормалізується тонус судин, підвищується шкіряна температура і температура органів під електродами на 0,8-1,0оС за рахунок збільшення артеріального припливу і венозного стоку, поліпшується трофіка тканин, стимулюються процеси репаративної регенерації. СМС використовують і для введення лікарських речовин (СМС-форез у постійному режимі). СМС сприяє проникненню лікарських речовин на велику глибину і, менш затримуючись в депо, вони в більшій кількості потрапляють в кров.
Лікувальні ефекти: анальгетичний, нейроміостимулуючий, трофічний, метаболічний, гіпосенсибілізуючий.
ПОКАЗАННЯ. Ампліпульстерапія використовується при таких основних синдромах: гіпоергічний запальний, дисалгічний зі зниженою і перевернутою чутливістю, невротичний на фоні депресії, дисгормональний з переважанням стрес-лімітуючих гормонів, дискінетичний і дистонічний за гіпотипом, диспластичний та дистрофічний за гіпотипом.
Синусоїдні модульовані струми успішно використовуються для електростимуляції нервів і м’язів, лікування хворих при захворюваннях і пошкодженнях органів опори і руху, нервової системи (неврити, радикуліти, плексити, нейроміозити), нейрогенних розладах акту дефекації і сечовипускання, гіпертонічної хвороби I-II стадії, захворюваннях органів дихання (хронічний бронхіт, бронхіальна астма), травного тракту (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт, дискінезія жовчовивідних шляхів), енурез, імпотенція. СМС знімають набряк, діють м’якше і глибше, адаптація до них розвивається до 5 хвилин повільніше порівнянно з діадинамічними струмами.
ПРОТИПОКАЗАННЯ. Нарівні із загальними, при синдромах: інфекційному з піретичною реакцією, гіперергічному запальному, дисалгічному з підвищеною чутливістю, невротичному на фоні збудження, дисгормональному з переважанням стресо-індукуючих гормонів, дискінетичному і дистонічному за гіпертипом, а також органної недостатності (серцевої, судинної, дихальної, ниркової, печінкової, шлунково-кишкової і ендокринної дисфункції, енцефаломієлопатії, артропатії, дермопатії) в стадії декомпенсації, рановому.
Захворювання: переломи кісток і вивихи суглобів, гнійні запальні, сепсис, пролежні, варикозна хвороба, прогресуючі захворювання центральної нервової системи (бічний аміотрофічний склероз, розсіяний склероз та ін.), постінфарктний кардіосклероз, артеріальна гіпертензія (вище за 180/100 мм рт. ст.), жовчо- і сечокам’яна хвороба. За наявності епілепсії після черепно-мозкової травми електростимуляцію проводять на фоні протисудорожної терапії.
МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ. Така ж, як при діадинамотерапії. СМС підводять до тіла пацієнта звичайними металевими електродами з гідрофільними прокладками завтовшки не менше за 1-1,5 см. Розміри електродів відповідають зоні больової ділянки або патологічного осередку. Електроди розташовуються попереково або подовжньо.
ДОЗУВАННЯ. Подразненя пропріо- та інтерорецепторів низькочастотними серіями імпульсів може викликати як відчуття помірної вібрації, так і тетанічне скорочення гладкої і поперековосмугастої мускулатури. Процедури дозуються режимом: СМС у випрямленому режимі, мають більш виражену подразливу і збудливу дію в порівнянні зі струмами змінного напряму (їм притаманні властивості випрямлених струмів, в тому числі й електрофоретична спроможність); родом роботи: БМ і ПП – для міостимуляції, ПН і ПЧ – для аналгезії; часом: кожний рід роботи – по 5 хвилин; модулюючою частотою: вище за 70 Гц – для аналгезії, нижче за 70 Гц – для міостимуляції і глибиною модуляції: чим більша глибина, тим вираженіший міостимулюючий ефект. Густина струму, що підводиться до тканин хворого, не має перевищувати 0,1 мА/см2. Процедури відпускаються в кількості 5-15, щодня або 2 рази на день при сильному болю з інтервалом 5-6 годин. Повторний курс можна провести через 10-15 днів.
При гострому больовому синдромі процедуру починають струмом ПН (III рід роботи) протягом 4-5 хвилин, потім дають струм ПЧ (IV рід роботи) – 4-5 хвилин, тривалість серій по 1-1,5 с, частота 100 Гц, глибина модуляцій 25-50%, в міру стихання процесу і болю (до 3-4 процедури) – збільшують до 75-100%.
При підгострих процесах, з нерізко вираженим больовим синдромом, порушенням трофіки і за наявності атрофії м’язів впливають струмом ПП (II рід роботи), а потім струмом ПЧ (IV рід роботи) по 4-5 хвилин, тривалість імпульсів – 2-3 с, частота – 30-60 Гц, глибина модуляцій – 75-100%.
При хронічних в’ялопроминаючих процесах і пониженні чутливості до струму застосовують струм ПЧ і ПП у випрямленому режимі частотою 10-50 Гц, глибина модуляцій – 100%.
Для електростимуляції м’язів (за наявності часткового переродження нерва) також застосовують струм ПП вказаної частоти і глибини модуляцій. На руховій точці встановлюють катод. У всіх випадках ампераж дозують до появи відчуття вираженої, але безболісної вібрації. Тривалість електростимуляції – 3 хвилини 2-3 рази з інтервалом 2 хвилини. Курс лікування – 10-20 процедур щодня. При виражених якісних і кількісних змінах електрозбудливості режим випрямлений, II рід роботи, частота 30-10 Гц, глибина модуляції 75%, тривалість посилок і пауз 2-3 або 4-6 с, ампераж – до отримання мінімальних скорочень (15-20 мА).Тривалість електростимуляції – по 1 хвилині на поле 3 рази з інтервалом 2-3 хвилини. Курс щоденних процедур – 20-25.
При змішаних парезах електростимуляції зазнають антагоністи спастичних м’язів і в’ялопаретичні м’язи.
Для посилення знеболюючого ефекту практикують уведення в тканини анестезуючих засобів струмом ПМ (I рід роботи) у випрямленому режимі частотою 100 Гц при глибині модуляції 25 %, з анода.
ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИЙ РЕЦЕПТ
Діагноз: Гострий гастрит з больовим синдромом.
Rp: СМС на епігастральну ділянку за місцевою поперековою методикою, режим змінний, ПН, ПЧ по 5 хв, глибина модуляції 25%, частота модуляції 100 Гц, тривалість імпульсу 1-1,5 с; сила струму до відчуття вираженої вібрації, щодня № 10.