Електрофорез
Лікарський електрофорез – це комплексний метод електротерапії, при якому на організм пацієнта впливають гальванічним струмом і лікарською речовиною. Основні закономірності лікарського електрофорезу встановив у 1902 році С.Ледюк.
ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Для електрофорезу використовується однонаправлений струм. Лікарська речовина має відповідати таким вимогам:
а) дисоціювати на іони (електроліти) або адсорбувати в розчині іони;
б) бути водорозчинною, оскільки найбільшу діелектричну проникність з уживаних розчинників має вода. Для деяких речовин, що не розчиняються у воді, таких, як розчинник, що забезпечує дисоціацію молекул, використовують водні розчини (до 50%) діметилсульфоксиду, який має самостійну проникність у тканини;
в) бути стійкою до електричного струму;
г) розміри речовини мають бути менше пор, оскільки при електрофорезі вона потрапляє в організм через шкіру (потові, сальні залози, фолікули волоса, міжклітинні простори) або слизові оболонки.
АПАРАТИ. Для електрофорезу використовують джерела постійного
струму – “АГП-33”, “АГН-32”, “АГП-3”, “Поток-1”, “ГР-1М”, “ГР-2”, гальванічні ванни дво- і чотирикамерні “АГВК-4”, “Мета”, “BTL-05”, “BTL-06”.
МЕХАНІЗМ ДІЇ. Фізико-хімічні ефекти. Лікарські речовини в розчині дисоціюють на іони і заряджені гідрофільні комплекси, які при розташуванні в електричному полі переміщуються за напрямом до протилежних полюсів (електрофорез). Це приводить до їх проникнення в глибінь біологічних тканин, в епідерміс, накопичення у верхніх шарах дерми, де через слабку васкуляризацію створюється лікарське депо з періодом виведення до 15 діб, з якого препарати дифундують в інтерстицій, ендотелій судин мікроциркуляторного русла і лімфатичні судини. Можливе також їх накопичення в патологічних осередках.
Кількість лікарської речовини, що вводиться, невелике (2-10% від того, що міститься на прокладці) і залежить від властивостей ліків, їх концентрації, амперажу, тривалості впливу, площі електродів, кровопостачання шкіри.
Фізіологічні ефекти. Постійний струм викликає зміни функціональних властивостей тканин, підвищуючи їх чутливість до лікарських речовин. Іони лікарської речовини, будучи електрично активними, вже в шкіряному депо вступають у контакт з нервовими рецепторами, спричиняючи їх роздратування, що зумовлює фармакологічний ефект малих доз засобів за даною методикою їх уведення. Важливо, що при цьому виключається побічний вплив ліків на шлунково-кишковий тракт. Рефлекторним шляхом ці подразнення рецепторного апарату через нервові механізми змінюють рівень функціонального стану нервової системи. Гуморальні впливи при електрофорезі включаються при повільному і рівномірному переході лікарської речовини зі шкірного депо в струм крові і лімфи, звідки вони розносяться по всьому організму і справляють лікувальну дію на тканини і клітини, найчутливіші до введеної лікарської речовини.
Лікувальні ефекти: потенційовані ефекти гальванізації і специфічні фармакологічні ефекти лікарської речовини, що вводиться струмом (дія деяких антикоагулянтів, ферментних і антигістамінних препаратів не потенціюються).
Переваги лікарського електрофорезу такі:
1. Вплив малих доз, що становлять 6-10% від кількості його на прокладці (в 8-10 разів менших, ніж при звичайних способах уведення).
2. Накопичення речовини в шкірі (на глибині до 3 мм), створення депо і поступове, повільне надходження в організм при повільному його виведенні, що забезпечує пролонговану дію. Лікарські речовини тривало зберігають специфічну дію (зберігаючи фармакологічну активність до трьох тижнів).
3. Можливість уведення безпосередньо в осередок ураження будь-якої за розмірами і локалізацією одночасно декількох лікарських речовин.
4. Введення лікарських речовин не викликає хворобливих відчуттів.
5. Не потрібна стерилізація лікарських речовин (в організм вони надходять через міжклітинні простори).
6. Спостерігається поєднання дії струму і речовини: струм потенціює дію ліків, чим досягається високий терапевтичний ефект.
7. Струм володіє гіпосенсибілізацією, звідси зниження можливості виникнення алергії.
Недоліки електрофорезу:
1. Електрофорез недоцільно проводити в терміновому порядку.
2. Не можна вводити лікарську речовину за наявності протипоказань до струму.
3. Малі концентрації речовини в крові не дозволяють створити максимальні концентрації, наприклад, антибіотиків.
4. Неможливо точно дозувати введення речовини. Проникність шкіри на різних ділянках тіла різна.
Електрофорез надає загальнозміцнювальний ефект через нормалізацію функціонального стану ЦНС, вегетативної та ендокринної систем, має протизапальну, знеболювальну, бактерицидну, трофічну, десенсибілізуючу, розсмоктувальну, дезінтоксикаційну та антисклеротичну дії.
ПОКАЗАННЯ. Такі ж, як і для гальванізації, з урахуванням показань до введення ліків.
ПРОТИПОКАЗАННЯ. Крім загальних і протипоказань щодо проведення гальванізації, додатково враховуються протипоказання щодо введення ліків: нестерпність, алергічні реакції на ліки, що вводяться.
МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ. Для електрофорезу застосовують такі ж електроди, як і для гальванізації, але між гідрофільною прокладкою і поверхнею тіла (шкірою, слизовою оболонкою) вміщують тонку проміжну прокладку з фільтрувального, серветкового паперу або марлі (1-2 шари), що просочилася розчином лікарської речовини. Іони лікарської речовини або її електрично заряджені частинки вводять з того полюса (однойменного), полярність якого відповідає заряду інгредієнта, що вводиться, тобто негативно заряджені іони вводять з катода, а позитивно заряджені – з анода. Можна одночасно вводити і різнойменно заряджені іони з обох полюсів.
Для одночасного введення однойменно заряджених, але різних іонів, наприклад Са+2 і Мg+2, застосовують роздільні електроди, що приєднуються до одного полюса. Для електрофорезу амінокислот і деяких білків їх розчинам надають певне значення рН, яке не порушує активності речовин.
При введенні з анода воду підкислюють (5- 8 крапель 5% розчину соляної кислоти), з катода – підлужують (5-8 крапель 5% розчину натрію гідроксиду), використовують також буферні розчини (ацетатний, фосфатний). При підкисленні середовища розчини білка і амінокислоти набувають позитивного заряду, при підлуженні – негативного. За рахунок явища електролізу на аноді виділяється кислота, а на катоді – луг.
Електрофорез неминуче супроводжується виведенням з організму еквівалентної кількості іонів протилежної полярності. З урахуванням цього явища – електроелімінації – не рекомендується змінювати полярність електродів при електрофорезі на одну ділянку.
В останні роки для електрофорезу використовують близько 150 лікарських речовин. Для прикладу наводимо склад анестезуючої суміші Парфенова: новокаїн –0,2 г, совкаїн – 0,1 г, адреналін – 0,1% 1,0 мл на 100 мл дистильованої води. Для підвищення анестезуючого ефекту останнім часом до 100 мл суміші додають 20 мл 25% розчину димексиду.
З метою підвищення проникності тканин для іонів лікарських речовин, більш глибокого (і в більшій кількості) їх проникнення електрофорез часто проводять після попередньої теплової процедури (солюкс, світлотеплова ванна, парафін, високочастотна терапія). Впливаючи після електрофорезу, ці чинники зменшують тривалість депонування лікарських речовин, прискорюючи їх надходження в кров. В останні роки електрофорез успішно поєднують з індуктотермією, діадинамічними, синусоїдальними і флюктуючими струмами, франклінізацією, магнітотерапією та електросном, що дає вищий сумарний ефект. Можна поєднувати електрофорез з ваннами, масажем (до електрофорезу) і лікувальною фізкультурою.
Способи введення речовин при електрофорезі:
1. Класичний (з прокладки через шкіру).
2. Порожнинний (через слизову оболонку).
3. З ванни або іншої ємкості.
4. Внутрішньотканинний (внутрішньоорганний). Зокрема, при внутрішньолегеневому, внутрішньотканинному електрофорезі фармакологічні препарати вводять в організм через рот, підшкіряно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно, в легеневу артерію, ендотрахіально, ендобронхіально з одночасною або подальшою гальванізацією ділянки грудної клітини в проекції легеневої поразки.
Гальванізацію треба починати під час максимальної концентрації лікарської речовини в крові. Перспективним є використання ефектів гальванізації на фармакокінетику і фармакодинаміку ліків, що вводяться в організм різними способами.
Комплексне застосування гальванічного струму і медикаментозних засобів у виді так званого внутрішньотканинного електрофорезу уявляється цілком обґрунтованим. Згідно з експериментально-клінічними дослідженнями воно забезпечує надходження великої кількості лікарських препаратів із циркулюючої крові в тканини, які зазнають гальванізації, змінює фармакотерапевтичну дію препаратів, що, безсумнівно, є передумовою його більшої терапевтичної ефективності.
5. Пролонгована гальванізація (електрофорез) - застосовують струми малої
сили (100-200 мкА) при тривалому впливі.
6. Лабільна гальванізація або електрофорез. Один з електродів (індиферентний) зміцнюється стабільно, другий переміщається зі швидкістю 3-5 см за секунду по поверхні тіла. В апарат додатково вводиться стабілізуючий пристрій.
7. Вакуум-електрофорез - електрофорез в умовах зниженого атмосферного тиску. Застосовується апарат “ЕВАК-1” або спільно апарати “BTL-06” і “BTL-12”.
ДОЗУВАННЯ. Показано, що лінійна залежність кількості введених іонів від концентрації розчину відбувається лише при низьких концентраціях розчину. Тому для електрофорезу рекомендується 2-5% розчину в добовій дозі. Підвищення концентрації ліків понад 5% недоцільне через електростатичну взаємодію іонів, оскільки виникають електрофоретичні й релаксаційні сили гальмування (феномен Дебая-Хюккеля). Винятки становлять сильнодіючі речовини, які в загальноприйнятому для них розведенні беруть на одну процедуру одноразову дозу.
Ампераж – з розрахунку 0,05-0,1 мА/см2 площі меншого електрода. Тривалість електрофорезу – 20 хвилин. Курс – 10-20 процедур. Дітям електрофорез показаний з 4-6-тижневого віку амперажем 0,02-0,05 мА/см2,
тривалістю процедури гальванізації до 10 хвилин, електрофорезу - до 15 хвилин.
Курс лікування складає 10-12 процедур. У геріатрії, враховуючи знижену чутливість нервових закінчень до постійного струму, ампераж необхідно дозувати в основному відповідно до показань міліамперметра, розчини лікарських речовин застосовувати нижчої концентрації; тривалість електрофорезу – 10-15 хвилин (найбільша кількість лікарської речовини за допомогою гальванічного струму вводиться в перші 10 хвилин), через день.
Якщо лікарська речовина погано розчиняється у воді, то для електрофорезу як розчинник рекомендується застосовувати димексид (диметілсульфоксид, ДМСО) – універсальний розчинник, у якому добре розчиняються й нерозчинні у воді лікарські засоби, провідник лікарських речовин у тканині. Він біполярний, спроможній у декілька разів підвищувати проникність шкіри для лікарських речовин, має виражену протизапальну, протинабряклу і розсмоктувальну дію, надає швидкий і тривалий знеболювальний ефект анестетику.
ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИЙ РЕЦЕПТ
Діагноз: Хронічний гастрит з підвищеною секреторною активністю з вираженим больовим синдромом.
Rp: Електрофорез новокаїну на епігастральну ділянку за місцевою поперечною методикою, сила струму до відчуття пощипування, поколювання, 20 хвилин, щодня № 15
Задача 1
Хворому 30 років з діагнозом нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним типом у комплексному лікуванні призначений гальванічний комір за Щербаком. Дайте фізичну характеристику призначеного чинника.
А. Змінний імпульсний струм трапецієподібної форми.
Б. Постійний струм, що не змінюється за амплітудою.
В. Постійний струм синусоїдної форми.
Г. Постійний струм напівсинусоїдної форми.
Д. Змінний струм, що змінюється за амплітудою.
Задача 2
Дитині 12 років поставлений діагноз невральна м’язева атрофія Шарко- Марі з дегенеративними змінами в м’язах ніг. Призначені чотирикамерні гальванічні ванни. Виберіть, які фізіологічні ефекти спостерігаються під дією гальванічного струму?
А. Зниження температури в тканинах на 1оС.
Б. Підвищення температури в тканинах на 5-7оС.
В. Підвищення м”язевого тонусу.
Г. Прискорення тканинного обміну.
Д. Зниження активності холінергичної системи.
Задача 3
Хворому 47 років з діагнозом деформуючий остеоартроз з переважною поразкою правого колінного суглоба НФС1 призначений електрофорез іхтіолу. З якою основною метою призначена процедура даному хворому?
А. Протизапальна
Б. Трофічна
В. Розсмоктуюча
Г. Міорелаксуюча
Д. Гіпосенсибілізуюча.
Задача 4
Хворому 56 років з підгострим артритом правого колінного суглоба з порушенням функції суглоба 2 ст призначена гальванізація. Якою методикою потрібно скористатися в цьому випадку?
А. Місцева подовжня.
Б. Тангенціальна.
В. Місцева поперечна.
Г. Загальна гальванізація за Вермелем.
Д. Гальванізація за Келлатом.