Тема: сутність і методи превентивного виховання школярів

План:

1. Соціальні передумови зростання кількості учнів з девіантною поведінкою.

2. Сутність превентивного виховання школярів.

3. Діагностика у превентивній роботі з учнівською молоддю.

4. Методи превентивного виховання.

5. Профілактика правопорушень вихованців.

1. Соціальні передумови зростання кількості учнів з девіантною поведінкою

Негативні явища у сучасній цивілізації - явища, які ви­знають як об'єктивні, незмінні. У сучасну історичну епоху нас вражає їх тиск. Починаючи із середини XX століття, у світі відбувається явище глобалізації негативних явищ серед неповнолітніх. У контексті світових реалій сучасні підлітки соціалізуються під загрозами поширення таких явищ, як алкоголізм, наркоманія, ВІЛ/СНІД, інфекції, що передаються статевим шляхом тощо.

Перші роки XXI століття засвідчують, що тенденції цьо­го явища набувають більш загрозливого характеру. Криміногенність у дитячому середовищі загалом висока в усьому світі. За даними 00Н, до 30% дітей і молоді беруть участь в якихось протиправних діях, а 5% скоюють серйозні злочи­ни. Наркотизація неповнолітніх стала епідемією у більшос­ті країн світу. Понад 2% хворих на ВІЛ/СНІД - діти. Бага­то дослідників відзначають розширення структури деструк­тивних явищ у дитячому та молодіжному середовищах. Сучасні діти стають жертвами явищ дорослого світу. Вони потерпають від насилля, втягуються в обіг наркотиків, їх примушують скоювати злочини, займатись проституцією.

Саме тому при визначенні проблем превенції відхилень поведінки неповнолітніх, передусім, звертають увагу на соціальний фон, в якому відбувається превентивна діяль­ність. Соціальний фон складається з соціально-економіч­них умов, екологічного стану навколишнього середовища, соціально-психічного стану. Він залежить від змісту інфор­маційного простору, рівня та структури криміналізації, стилю, стосунків у суспільстві, а в цілому від превентивної складової соціальної політики.

Безперечно, останні події, що відбуваються в українському суспільстві, спрямовані на більш досконалі форми соціальної організації, розвитку демократії та відкритого суспільства. Процеси переходу з тоталітарного державного устрою в демо­кратичний - в цілому, позитивне явище, оскільки демокра­тичні процеси спрямовані на забезпечення розвитку людини, а при необхідності соціальної допомоги зубожілим базується на їхніх потребах в індивідуальному і соціальному розви­тку, у нормах гуманізму та толерантності. Але ці процеси сповнені драматизму, оскільки відзначаються нерівномірним темпом соціальних змін, що ускладнюють вплив позитивних чинників на характер життєдіяльності дітей.

Не можна сказати, що в Україні відсутня превентив­на політика. Безперечно, суспільство визнає наявність гострих соціальних проблем та сприяє розробці держав­них, регіональних, місцевих програм їх подолання. Найсуттєвіші несприятливі умови, що стримують розви­ток системи превентивної роботи, такі:

1. загострення кризи соціально-економічних та екологіч­них умов;

2. нестабільність політичної системи;

3. зниження захисної, виховної та розвивальної ролі сім'ї, освіти, охорони здоров'я, системи соціального захисту;

4. недосконалість соціального контролю та виховання;

5. вдосконалення злочинних методів криміногенної діяль­ності, а саме: її організованого характеру, що виявля­ється у свідомому втягуванні неповнолітніх у злочинну діяльність, обіг наркотиків, проституцію тощо.

Численні дослідження свідчать, що існуючі в Україні негативні явища продовжують тенденцію до загострення і поглиблення стану, рівня, структури, динаміки негатив­них явищ. У цьому ми не відрізняємось від інших країн, що проходили період трансформацій.