5. Організація роботи вчителя з педагогічно занедбаними дітьми.

Працюючи з «важким» підлітком, потрібно:

1. У конфліктних ситуаціях не намагатися здобути перемогу будь-якою ціною - ми теж маємо право змінювати погляди, ми не застраховані від помилок, у дечому можемо і поступитися.

2. Діяти тільки тактичним маневром і ніколи - прямою атакою. Вислуховувати все, не реагуючи негайно ж, і тільки потім, вибравши слушний момент, без роздратування висловити свою думку, що вносить поправки в почуте. Розкривати причини неправильних поглядів підлітка, показувати, в чому помилковість його міркувань, і таким шляхом розвивати і направляти його розумовий процес, забезпечуючи необхідними джерелами.

3. Бути самокритичними, принциповими, намагатися настільки зміцнити довіру молодої людини, щоб він ділився з нами своїми можливими неприємностями.

4. Не ставити на підлітку хрест, адже його загострене самолюбство і соціальна позиція виникли саме внаслідок попередніх соціальних збоїв, які постійно нагадують про себе і підживлюють небажану поведінку.

 5. Не намагатися загнати підлітка в глухий кут, поставити в скрутне становище. Не вдаватися до фізичного покарання.

 6. Вимагаючи щось від підлітка, не можна торгуватися.

7. Намагатися дотримуватися принципу А.С. Макаренко: чим більше ми поважаємо людини, тим вище наші вимоги до нього.

 8. В особистих бесідах посилювати цілеспрямовану життєву орієнтацію підлітків і розвивати їх ідеал Я. 

6. Принципи, шляхи перевиховання

Перевиховання — виховний процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості, що формувалися під впливом несприятливих умов виховання.

   На педагогічно занедбаних дітей педагоги, батьки, всі, хто спілкується з ними, повинні звертати особливу увагу, аби перевиховання дало позитивні результати.    Перевиховання — процес досить складний і тривалий, ґрунтується на загальних принципах виховання і виконує відновну, компенсаційну, виправну, стимулюючу функції.

У роботі з педагогічно недбалими дітьми варто використовувати такі принципи:

• зв'язку перевиховання з цікавою продуктивною працею;

• організації дитячого колективу, який забезпечував би позитивний вплив на вихованця;

• опори на позитивні якості виховуваного й позитивний соціальний досвід;

• органічного поєднання поваги до вихованців з існуючою системою вимог;

• єдності і систематичності педагогічних впливів;

• індивідуального підходу до неї;

• гуманного, об'єктивного ставлення до дитини у процесі її перевиховання;

• стриманості, розважливості, недопустимості афективної поведінки педагога.

У виховній практиці важливими є упереджуючі заходи, які дають змогу запобігти масовій появі важковиховуваних дітей, з одночасним формуванням соціальних передумов для попередження їх появи.

У процесі подолання “моральної хвороби” окремих дітей виділяють кілька етапів:  1. Діагностичний.

2. Планування і визначення змісту роботи.

3. Цілеспрямованої педагогічної діяльності.

У педагогічній практиці трапляються складні випадки своєрідного “морального захворювання” дітей. Тому для правильної організації роботи з ними проводять педагогічні консиліуми за участю шкільного психолога, вчителів, батьків дитини, під час яких всебічно аналізують причини, що спричинили труднощі у житті дітей, особливості їх поведінки і накреслюють шляхи та методи перевиховання. Незважаючи на складність і тривалість процесу перевиховання, педагоги мають вірити в силу виховного впливу на особистість.

Процес перевиховання не однаково впливає на дітей. Найефективніше виявляється він щодо психологічно податливих дітей. Перевиховання може бути малоефективним, якщо діти протидіятимуть йому або не сприйматимуть його позитивно. Наслідки виховного процесу залежать від уміння педагога використати наявну позитивну базу особистості, привчити її до активної співпраці над собою. Важливо залучати дитину до корисної діяльності, забезпечити високий темп, емоційну насиченість життя відповідно до індивідуальних і вікових особливостей. Водночас необхідно налагоджувати доброзичливі стосунки дітей з батьками, вчителями, ровесниками.

Запитання для самоконтролю:

1. Назвіть ознаки відставання.

2. Які причини відставання дітей?

3. Поняття “педагогічно занедбані діти”.

4. Назвіть соціально-педагогічні причини появи важковиховуваних дітей.

5. Перерахуйте принципи перевиховання.